Наукові здобутки агробіологічного факультету відповідають статусу провідного дослідницького університету
Відповідно до наказу ректора НУБіП України № 1158 від 27.10.2021 «Про підготовку звітів про науково-дослідну роботу за 2021 рік» 16.12.2021 р. відбулося засідання наукової ради НДІ рослинництва та ґрунтознавства за 2021 рік. Для цього була сформована комісія, до складу якої увійшли провідні вчені факультету та представники науково-організаційного відділу НДЧ.
Доповіли керівники наукових тем, які проводилися за кошти Державного бюджету, а також ініціативних. Комісією у складі: Д. В. Літвінова, О. Л. Тонхи, В. В. Отченашка, С. П. Танчика, С. М. Каленської, О. О. Сніжко, Л. М. Мацейко, Г. М. Ковалишиної, Л.О. Ковшун, Р.С. Жили, заслухано 4 теми прикладних досліджень (загальним обсягом фінансування 2480,0 тис. грн.), 1 проект з базовим фінансуванням, а також 38 ініціативні НДР.
У рамках виконання НДР 110/4-пр – 2020 «Комплексна оцінка ґрунтових ресурсів Лісостепу України, прогноз їх розвитку та управління родючістю на основі неруйнівних та геофізичних методів» (науковий керівник доктор сільськогосподарських наук Тонха О. Л.) встановлено, що в ґрунтах Шепетівського району Хмельницької області мінливість вмісту гумусу та рухомого кальцію середня. Активна кислотність характеризувалась слабкою варіабельністю, середній показник 6,5 ±0,3, максимальний – 7,3±0,2 одиниць рН. В цілому переважають ґрунти з реакцією ґрунтового середовища 6,3 – 6,4 одиниць. На досліджуваній ділянці чорнозему опідзоленого за коефіцієнтом варіації фізико-хімічних показників, які становили 19-23 %, доцільно застосовувати диференційне внесення добрив.
Дослідження зв’язку між магнітною сприйнятливістю ґрунту та деякими його агрохімічними показниками проведене на основі результатів їх визначення у 88 проб орного горизонту ґрунтів Хмельницької області. Ступінь зв’язку між МС та умістом гумусу змінюється від низького до значно вищого у межах окремих груп, виділених на основі польового визначення гранулометричного складу.
Результати магнітомінералогічного аналізу вказують, що превалювання магнетиту та магеміту педогенного походження є ознакою формування природної родючості ґрунтів за умови знаходження магнітних мінералів у одно доменному та суперапарамагнітному стані. Зазначені данні отримуються на основі визначення частотної залежності магнітної сприйнятливості, вивчення петель гістерезису, ідеальної залишкової намагніченості та температурного аналізу у діапазоні від 270 до + 7000 С.
У рамках виконання НДР 110/3-пр-2021 «Теоретичне обґрунтування та розроблення заходів управління родючістю ґрунту за зберігаючого землеробства» (науковий керівник доктор сільськогосподарських наук Танчик С.П.) встановлені параметри колообігу і балансу елементів живлення у чорноземі типовому та їх вплив на формування родючості ґрунту і продуктивності вирощуваних культур від досліджуваних чинників. При цьому забезпечується відшкодування витрат елементів живлення з ґрунту в системі «рослина – добриво» по азоту – на 87–125 %, фосфору – на 172–287 %, калію – 156–209 %. Сформовано інформаційну базу структури фітосанітарного та ентомологічного комплексу сільськогосподарських культур у короткоротаційній зерно-просапній сівозміні. Встановлено здатність екологічної системи землеробства забезпечувати дворазове зниження чисельності популяцій та розвиток хвороб нижче еколого-економічного рівня шкідливості. Обґрунтовано зменшення пестицидного навантаження агроценозів, що не призводить до зниження врожайності вирощуваних культур.
Сформовано нову базу даних продуктивності культур короткоротаційної сівозміни з насиченням зерновими на 60 % і просапних на 40 %. Залежно від системи землеробства сівозміна забезпечила збір кормових одиниць з гектара від 7,05 до 10,32 т, зернових від 5,25 до 7,64 т і перетравного протеїну – 0,58–0,84 т.
У рамках виконання НДР 110/8-пр-2021 «Альтернативні джерела рослинницької сировини для виробництва мастил та палив» (науковий керівник доктор с.-г. наук Каленська С.М.) проведено дослідження щодо встановлення адаптивності олійних культур нетрадиційних для північних регіонів України. Відпрацьовані елементи технологій вирощування, оцінювання економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування культур. Створені колекції малопоширених олійних культур за співпраці з науковими установами НААН України. На базі ННЛ «Демонстраційне колекційне поле» Національним університетом біоресурсів і природокористування України спільно з Національним еколого – натуралістичним центром учнівської молоді МОН України та Київським обласним комунальним позашкільним навчальним закладом «Мала академія наук учнівської молоді» започатковано освітньо-науковий проєкт «Рослинне біорізноманіття України».
У рамках виконання НДР 110/6-пр-2020 «Розвиток наукових основ створення комплексних систем контролю для безпечності об’єктів сільськогосподарського виробництва» (науковий керівник кандидат хімічних наук Бойко Р.С.) проведено лабораторний контроль вмісту ксенобіотиків зразків продукції сільського господарства (насіння олійних культур, горіхів, овочів, фруктів та ягід). Досліджено вплив хімічних та фізико-хімічних умов процесу підготовки проб на кількісний та якісний склад ксенобіотиків у складі витяжок, отриманих методами рідинно-рідинної та твердофазної екстракції з гомогенізованих зразків продукції сільськогосподарського виробництва. Запропоновано оптимальні умови очистки соняшникової олії-сирця від ПАВ за допомогою активованого вугілля та отримання матриці соняшникової олії.
За звітний період науковцями підготовлено та опубліковано 157 статей, у тому числі 56 – Scopus, 29 – Web of Science. Прийнято участь у конференціях і опубліковано 254 тез доповідей. Видано 14 монографій, 4 підручники, 8 навчальних посібників, 91 методичну рекомендацію.
За результатами обговорення звітів науково-дослідних робіт за поточний рік підтверджено їх актуальність, інноваційну спрямованість та відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки України. Комісія зазначила, що звіти заслуговують на затвердження та продовження досліджень у наступному році.
Дмитро Літвінов,
голова наукової ради НДІ рослинництва та ґрунтознавства
Роман Жила,
секретар наукової ради НДІ рослинництва та ґрунтознавства
