Випускник факультету конструювання та дизайну Олег Ворон: конструктор – професія творча і конче потрібна для України
Випускник факультету конструювання та дизайну Олег Ворон: конструктор – професія творча і конче потрібна для України
28 січня 2022 року
м.Богуслав
Добрий день, Олеже Миколайовичу! Дякую, що попри зайнятість погодилися на інтерв’ю. Почнімо з того, що пригадаємо Ваше навчання в університеті на факультеті конструювання та дизайну. Забігаючи наперед, скажу, що Ви були чи не єдиним випускником, який захищав свою дипломну роботу по кафедрі нарисної геометрії, комп’ютерної графіки та дизайну, яка не є випускною. Це було зумовлено тим, що з першого і до останнього курсу Ви весь час творчо співпрацювали з нами. Як на мене, Вам було цікаво опановувати технології комп’ютерної графіки. З огляду на те, що я був керівником Вашого дипломного проекту, дозволю собі перейти на «ти». Так от, я запам’ятав тебе студентом молодших курсів на початку 2000-х років. Сталося це завдяки тому, що до нас на кафедру завітали представники “Міжнародного товариства геометрії та графіки” на чолі із його віце-президентом, членом-кореспондентом Австрійської академії наук, професором Віденського технічного університету Хельмутом Штахелем. Нам потрібно було показати, що можуть робити наші кращі студенти, і вибір впав на тебе. Скажи, чи хвилювався ти тоді і як запам’яталася тобі та далека подія?
Доброго дня і Вам, дякую, що звернулись, не забуваєте, мабуть сильно я Вам запам’ятався. Сталося так, що тільки я один із конструкторів 2003 року випуску пішов працювати за спеціальністю. Хочу уточнити, що магістерська робота по вашій кафедрі була випускна. Віктор Миколайович Несвідомін з перших років навчання надав ази графічної підготовки, а далі мені було цікаво вивчати та розвивати цей напрямок за допомогою вашої кафедри, тим паче, вивчати нові програмні продукти та їх можливості.
Я пам’ятаю, що у вас на кафедрі була якась важлива подія, на якій було мені доручено продемонструвати навички роботи в системі Автокад. Що то була зустріч із колегами зарубіжного університету, я вже не пам’ятаю. Думаю, що мене можна зрозуміти: я був студентом, тільки почав вивчати комп’ютерну графіку, а навколо багато викладачів, яким потрібно було показати своє володіння предметом. Зрозуміло, що я хвилювався і перш за все думав, як не підвести викладачів, які мене вчили.
Зараз ти очолюєш конструкторський відділ ПрАТ «Богуславська сільгосптехніка» – відоме в Україні і за її межами підприємство, що випускає оприскувачі української розробки та виробництва, які не поступаються аналогам закордонних провідних фірм. Коротенько розкажи про етапи сходження до цієї посади.
Будучи студентом, як і всі шукав роботу, додатковий заробіток. Один з викладачів факультету механізації сільського господарства (Марченко Віктор Васильович) запропонував мені звернутись до одного із кращих випускників цього факультету Гавриленка Петра Миколайовича, йому потрібно було робити креслення в електронному вигляді. Починав з Аutocad (основи надали на кафедрі), а потім перейшов на Компас, оскільки він був налаштований на наші ГОСТи та стандарти. Після закінчення університету перейшов на постійну роботу конструктором ПрАТ «Богуславська сільгосптехніка». Займався паралельно сервісом та виробництвом. З розширенням виробництва з’явився конструкторський відділ та експериментальний цех, в якому створюються всі прототипи машин та оснастка для їх запуску у серійне виробництво.
Після закінчення університету пройшло багато років. За цей час графічні технології не стояли на місці, а розвивалися швидкими темпами. З’явилися нові системи комп’ютерної графіки. Очевидно, що за цим всім потрібно встигати. Розкажи, як і де приходилося підвищувати свою кваліфікацію, чи потрібно було займатися самоосвітою?
Так, час не стоїть на місці. Ринок диктує свої умови та змушує постійно удосконалювати існуючі машини. Для розширення ринку збуту техніки потрібно не тільки удосконалювати існуючий асортимент, а і освоювати виробництво нової продукції. Десь з 2014 року почали вивчати Solidworks, оскільки конструкції машин мали складні геометричні форми. Крім того, перехід на нові графічні технології дав можливість значно зменшити кількість помилок на етапі проектування і запобігти фізичному виготовленню деталей, які на етапі складання машин могли мати неточності форми. Прості схеми роблю в Koмпасі, а основне проектування – в Solidworks, розрахунки в – Ansys Workbench.
Над чим працюєте зараз? Які задачі стоять перед конструкторським відділом? Чи є в планах створення якихось нових машин або вдосконалення існуючих?
У вдосконалень немає меж, звичайно, вдосконалюємо існуючі проекти, приходять нові ідеї, закуповуємо нове обладнання, змінюємо конструкції. Із останніх розробок – це агрегати для точкового внесення рідких добрив інжекційного типу, які ми вже випробовували весною та осінню. Зараз в планах є розробка конструкції свого самохідного обприскувача, плануємо весною випробувати його в полі.
Я знаю, що ти створив сім’ю із своєю однокурсницею Світланою. Я теж пам’ятаю її студенткою, оскільки вона теж співпрацювала із нашою кафедрою. Пам’ятаю навіть, як вона за моїм дорученням креслила в системі «Автокад» плакат для навчальної роботи, який мав бути роздрукований на плоттері. До речі, дуже потрібний і дуже «модний» в той час плоттер тепер практично не потрібний. На зміну прийшли мультимедійні проектори і слайди. Так я хочу уточнити: із своєю майбутньою дружиною ти познайомився у нас на кафедрі, чи познайомився раніше і привів її до нас? Чи працювала або працює вона за спеціальністю? Чи маєте дітей?
Я познайомився з нею в гуртожитку, а Вам запропонував взяти її, на той час студентку, лаборанткою на кафедру. Світлана займається з дітками, до речі, їх в нас троє. Тож для виховання потрібен час: слідкувати за навчанням, відвідуванням гуртків після школи та встигати із всіма домашніми роботами і клопотами.
Я думав, що ви познайомилися із Світланою під час перебування у нас на кафедрі. Виявилося, що це відбулося раніше. Але те що вона працювала у нас лаборанткою, свідчить, що все таки є маленька заслуга нашого колективу у сприянні щодо створення вашої сім’ї.Що ж, виховуйте дітей, а ми будемо чекати на майбутніх абітурієнтів.
Дякую за розмову. Успіхів Вам і вашому колективу у роботі!
Бесіду вів Сергій Пилипака, завідувач кафедри нарисної геометрії, комп’ютерної графіки та дизайну
© 2024 НУБіП України
