Тренінг для тренерів з хімічної готовності та реагування організований ВОЗ

   З 4 по 6 травня доцент кафедри охорони праці та біотехнічних систем у тваринництві Тамара Білько пройшла тренінг організований Всесвітньою Організацією Здоров’я та Європейським регіональним бюро.
   Метою цього навчання було надати необхідні теоретичні та практичні знання тренерам для проведення тренінгу з хімічної готовності та здатності до реагування у разі впливів хімічних агентів.

   Хімічна зброя – це:
 Будь-яка отруйна речовина або її прекурсор
 Боєприпаси або інші засоби доставки, конструкція яких дозволяє вміщати хімічні речовини
 Вони звичайно розповсюджуються диспергуванням в вигляді рідини чи випаровування, іноді – газів або твердих субстанцій
 Підтверджене використання: СВ1 (1914-1918), Росія (1919), Марокко (1923-1926), Абіссинія (1935-1940), Маньчжурія (1937-1945), Ємен (1963-1967), В'єтнам (1965-1975), Іран-Ірак (1982-1988), Японія (1994-1995), Сирія (2013)
   Хімічні речовини можуть завдати впливу потрапляючи в організм людини через органи дихання, шкіру та слизову оболонку очей та кишково-шлунковий тракт при ковтанні.
   Класи отруйних речовин, які можуть використати як хімічну зброю: промислові хімікати, нервово-паралітичні речовини, шкірнонаривні речовини, легенево-подразнювальної дії, речовини загально-отруйної дії, інкапаситанти /речовини тимчасової дії.
   Нервово-паралітичні речовини (табун, зарин):
• Органофосфати
– Виробляються як нервово-паралітичні речовини – такі, як зарин, циклозарин, зоман, табун & Ві-Екс
– Доступні промислові інсектициди – такі, як паратіон, малатіон & дихлорвос (DDVP)
• Не гази
• Звичайно – рідина без кольору (якщо чиста), але може мати важкі випари під дією високої температури
• Звичайно розповсюджуються розпиленням або контрольованим вибуховим розкиданням
• Крапельки, що абсорбуються крізь шкіру та летучі випарювання, що вдихаються – звичайні шляхи отруєння
• Летучі, але можуть залишатися в навколишньому середовищі деякій час.
   До симптомів дії нервово-паралітичних речовин відноситься запаморочення, головний біль, слабкість, нежить, стискання грудей, слиновиділення, нудота, уповільнене серцебиття, сплутаність свідомості, занепокоєння, втрата свідомості, біль в очах, звужені зіниці, важке дихання, задишка (як при астмі), смикання м’язів і навіть, не сумісні з життям, які можуть призвести до коми, конвульсії, гіперсекреції, зупинка дихання через декілька хвилин.
   Шкірнонаривні речовини (весиканти) типи та форми (гірчичні гази, люїзит):
• Речовини шкірно-наривної дії - хімічні речовини, які викликають пухирці на шкірі та подразнюють очі та дихальну систему
• Вони можуть абсорбуватися крізь шкіру, проникаючи крізь одяг та очі, шляхом вдихання та зрідка - шляхом ковтання
• Маслянисті летучі рідини
• Зазвичай розповсюджуються розпиленням або шляхом контрольованого вибухового викиду
• Два основних видів хімічної зброї – люїзит та речовини гірчичного типу, таки як іприт є найбільш розповсюджені
• Люїзит швидко абсорбується і викликає негайні клінічні ефекти
• Сірчистий іприт та його похідні можуть мати такі ефекти, які після того, як людина зазнала вплив їхніх парів, відстрочуються на строк до 24 годин та трапляються скоріше в випадку контакту рідини з очами/шкірою.
   До симптомів шкірно-наривної дії хімічних речовин відносяться сльозоточивість, сліпота , відчуття печії та посилене почервоніння шкіри, можуть з’являтися пухирі (наповнені рідиною).

   Надзвичайно важливо вміти швидко діяти, якщо людина має ознаки чи симптоми ураження внаслідок дії хімічних речовин. В першу чергу необхідно захистити себе, використовуючи засоби індивідуального захисту та якнайшвидше зняти контамінований одяг, це значно зменшує контамінацію. Роздягання – високоефективний метод деконтамінації. А потім знезаразити шляхом техніки полоскання-витирання-полоскання. Методика екстреної вологої деконтамінації «промити – витерти – промити» є простою у виконанні, ефективною і потребує мінімального обладнання і підготовки. Її можна адаптувати з урахуванням ситуації і наявних ресурсів. Для цього необхідно джерело чистої води ( в ідеалі – вода кімнатної температури) зі шлангу для найінтенсивнішого полоскання, рідке мило, одноразові рушники. За відсутності мила деконтамінацію однак слід проводити з використанням води. Аналогічно, за відсутності тканинних серветок / м’яких щіток, промивання водою або мильною водою є більш оптимальним варіантом порівняно з невжиттям жодних заходів.

   На тренінгу значну частину часу приділили навчанню правильного використання засобів індивідуального захисту, одяганню та зніманню респіраторів, захисних хімічно стійких комбінезонів. Після успішного проходження навчання та виконання стрес-тесту 14 тренерів отримали сертифікати. Це знання, які рятують життя.

Тамара Білько, доцент кафедри ОПБСТ