НА ФАКУЛЬТЕТІ ХАРЧОВИХ ТЕХНОЛОГІЙ ТА УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ПРОДУКЦІЇ АПК ПОЧАЛА РОБОТУ ХІ МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ

12 травня 2022 року
НУБіП України

    12 травня 2022 року, на базі факультету харчових технологій та управління якості продукції АПК, почала свою роботу ХI МІЖНАРОДНА НАУКОВО-ПРАКТИЧНА КОНФЕРЕНЦІЯ «НАУКОВІ ЗДОБУТКИ У ВИРІШЕННІ АКТУАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ ВИРОБНИЦТВА ТА ПЕРЕРОБКИ СИРОВИНИ, СТАНДАРТИЗАЦІЇ І БЕЗПЕКИ ПРОДОВОЛЬСТВА».

   На пленарне засідання зареєструвалась велика кількість учасників - 113 науковців з двадцяти вісьми установ, серед яких представники шести закордонних організацій. А до участі в конференції було подано 188 тез доповідей. Свої матеріали прислали науковці з таких провідних наукових установ: Національний університет біоресурсів і природокористування України, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова, Київський кооперативний інститут бізнесу і права, Київський національний торговельно-економічний університет, Київський національний університет культури і мистецтв, Всеукраїнський науковий інститут селекції, Інститут продовольчих ресурсів НААН України, Інститут післядипломної освіти НУХТ, Національний університет харчових технологій, Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків, Інститут загальної енергетики НАН України, Інститут технічної теплофізики НАН України, Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України, Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», ВСП «Ніжинський фаховий коледж НУБіП України», Тернопільський національний технічний університет ім. І. Пулюя, Луцький національний технічний університет, Інститут сільського господарства Полісся НААН України, Одеський державний аграрний університет, Уманський національний університет садівництва, Херсонський державний аграрно-економічний університет, Університет Анкари, (Туреччина), Словацький сільськогосподарський університет в Нітрі (Словаччина), Інститут генетики, фізіології та захисту рослин АНМ (Молдова), Університет сільськогосподарських наук і ветеринарної медицини Клуж-Напока (Румунія), Жешувський університет (Польща), Люблінська Політехніка (Польща), Ліонська ветеринарна школа (Франція).

   Також засвідчили свою участь в конференції закордонні науковці з Польщі, Словаччини, Франції, Узбекистану, Вірменії, Туреччини та Молдови. Серед них: Бріндза Я.– професор Словацького сільськогосподарського університету в Нітрі, Словаччина ; Пашечко М.– професор Люблінської Політехніки, Польща; Жерар Р.– керівник метрологічної служби Ліонської ветеринарної школи, Франція; Григорян К.– професор Єреванського державного університету, Вірменія; Єлісовецька Д.С.– провідний науковий співробітник Інститут генетики, фізіології та захисту рослин, Молдова; Севін С.– професор кафедри фармакології та токсикології Університету Анкари, Туреччина; Сафаров Ж.Е.– професор Ташкентського державного технічного університету, Узбекистан.
   Пленарне засідання зі вступним словом відкрила декан факультету харчових технологій та управлння якості продукції АПК професор Баль-Прилипко Лариса Вацлавівна, яка привітала учасників конференції із початком роботи та розповіла про основні здобутки та напрямки розвитку факультету в теперішніх нелегких умовах. Керуюча побажала учасникам великих наукових здобутків та плідної роботи в чотирьох секціях конференції:
   Секція 1. Стандартизація і сертифікація продукції АПК та технологій і засобів її виробництва;
   Секція 2. Сучасні аналітичні методи аналізу показників якості та безпечності с.-г. сировини та продовольства;
   Секція 3. Інноваційні технології переробки продовольчої сировин;
   Секція 4. Процеси і обладнання виробництва та переробки продукції АПК.

   Наступним доповідачем був начальник науково-дослідної частини, д.с.-г.н., професор Володимир Отченашко з доповіддю «Інноваційні технології виробництва харчових продуктів», який передав вітання всім учасникам від ректорату та коротко розповів про інновації в харчовій промисловості з використанням харчових принтерів та стовбурових клітин, ферми майбутнього, використанням відходів для енергозбереження, проблеми урбанізації країни, суттєвої зміни клімату. В кінці доповідач відмітив, що не залежно від кількості та напрямів досліджень у сфері харчових технологій, візія вчених залишається сталою: харчування – це невід’ємна частина нашого життя, необхідна, як повітря, що приносить море задоволень, робить нас працездатними, здоровими і щасливими.

   Далі, з доповіддю «Персоналізоване харчування – майбутнє, яке вже настало» виступив президент Асоціації дієтологів України Олег Швець. Він відмітив, що харчування – одна із найважливіших детермінант здоров’я людини. Власне, це єдиний чинник, який здійснює постійні епігенетичні, структурні, функціональні, мікробіологічні та інші впливи на життєдіяльність організму ще до народження та протягом всього життя. Вибір харчових продуктів, страв, напоїв починає бути складнішим, як внаслідок збільшення асортименту, так і завдяки поширенню необ’єктивної інформації. Дійсно, існують багато її альтернативних джерел, причому значна частина з них може бути упередженими і некомпетентними. З огляду на це доповідач навів основні характеристики здорового харчування за якими слід вибирати харчові продукти. А презентована доповідачем концепція персоніфікованого харчування стала предметом жвавого обговорення. Підсумовуючи, він зазначив, що зовсім скоро ми зможемо обирати харчування як одяг і взуття. Їжа буде добре пасувати нашій генетиці, звичкам та при правильному вживанні надавати більше і більше продуктивних років життя.

   Чергову доповідь «Науково-технічні засади підвищення ефективності переробки рослинної сировини як фактор продовольчої та енергетичної безпеки України» представив заступник директора Інституту продовольчих ресурсів НААН України професор, член-кореспондент НААН України Любомир Хомічак. Зокрема від зауважив, що у харчовій промисловості зосереджений значний потенціал економічного зростання України. Разом з тим, відмічено недостатній розвиток спроможностей харчових виробництв з ефективної переробки рослинної сировини: відсутній консенсус щодо кооперативної моделі співпраці між виробниками, багато виробників не змінюють свій асортимент і технології відповідно до попиту на ринку через відмінності між вимогами з якості на внутрішньому ринку та міжнародними стандартами, не в повній мірі забезпечується диверсифікація виробництва, а запровадження інноваційних розробок та застосування сучасних технологій здійснюється переважно великими компаніями.

   Великий інтерес у присутніх викликала доповідь «Наукові дослідження впливу кави на здоров’я людини», директорки Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК професорки Валентини Корнієнко, тому що цей напій дуже популярний серед різних верств населення. Як молодого покоління, так і старшого, а також у будь-який час доби: вранці, під час обіду, пізнього вечора. Тому який вплив на здоров’я людини здійснює кава, та в яких кількостях її можна вживати, турбує багатьох. З огляду на це доповідачка навела результати наукових досліджень та рекомендації до вживання кави. Зокрема вона відмітила, що каву краще запивати водою, пити без цукру і смаколиків чи молока. Велике лате з цукром не має бути замінником вчасної і повноцінної страви, хоча за калоріями наближається до порції спагеті. Офіційні джерела найчастіше радять пити до чотирьох порцій кави на день — еквівалент 400 мг кофеїну. Каву можна пити вагітним жінкам, але 1–2 рази на день. Під час вагітності кофеїн руйнується повільніше, і це слід враховувати. Високі дози кофеїну під час вагітності збільшують ризик викидня чи народження дитини із малою вагою. Втім, кава не заборонена — заборонене надмірне споживання. Кава збільшує ризик остеопорозу у жінок в менопаузі, якщо пити її у кількості близько 8 порцій на день і не споживати достатньо кальцію та вітаміну D. Слід уникати енергетичних напоїв, що містять кофеїн. Там його доза дуже висока, забагато цукру та є додаткові стимулятори.

   Доцент кафедри стандартизації та сертифікації сільськогосподарської продукції НУБіП України Леонора Адамчук представила доповідь на тему: «Обгрунтування необхідності географічного зазначення для українських медів». Вона зазначила, що зважаючи на флористичне біорізноманіття та значні обсяги виробництва меду у всіх природо кліматичних умовах України, під час переробки та реалізації меду, окрім його ботанічної ідентифікації є необхідність застосовувати і географічну. Це дасть можливість правильно підібрати та застосувати процеси технологічної обробки, що сприятиме продовженню терміну зберігання та збереженню корисних властивостей готового продукту. В результаті тісної співпраці та консультування науковців з виробниками меду і громадськими професійними спілками було прийнято рішення щодо присвоєння географічних зазначень для українських медів відповідно до етнографічних регіонів України. Дослідивши історично-етнографічних регіони, визначили 15-ть сталих назв. Це може слугувати підставою для розробки специфікації медів з певних регіонів. Дослідження в цьому напрямку тривають.

   Далі слово взяла заступник директора з наукової роботи Української лабораторії якості і безпеки продукції АПК доцент Юлія Слива з доповіддю «Аналіз впливу війни в Україні на глобальні ризики продовольчої безпеки». Доповідачка відмітила провідне місце України на світовому ринку продовольства. Станом на 2021 рік наша країна імпортувала 32,4% сільськогосподарської продукції до Європи, 19,7% - до Азії та 15,9% - до країн Близького Сходу. Загальна географія експорту таких важливих товарів, як соняшникова олія, кукурудза, пшениця та борошно налічує більше ніж 190 країн світу. В 2021 р. Україна увійшла до складу Комітету зі всесвітньої продовольчої безпеки ООН, який підпорядковується Генеральній Асамблеї ООН через економічну і соціальну Раду ООН і конференції Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Але вторгнення Російської Федерації в Україну в лютому 2022 року крім ризиків і загроз глобальному безпековому порядку, створення гуманітарної та соціальної кризи мало надзвичайний негативний вплив на глобальну продовольчу безпеку. Війна в Україні має надзвичайні негативні наслідки для сільського господарства та продовольчої безпеки світу. Уряди, агровиробники та фермерські господарства фінансово виснажені після двох років пандемії, зростання цін на основні продукти харчування та сировину для виробництва кормів, енергоносії, добрива та засоби захисту рослина, а також відсутність можливості експорту з країн Чорноморського регіону створює ризики щодо підвищення рівня недоїдання в найбільш вразливих країнах світу. Зважаючи на те, що початкові запаси пшениці, кукурудзи, соняшникової олії є низькими в країнах Близького Сходу та Африки, за винятком рису, координація міжнародної політики має бути направлена до розроблення ефективних моделей управління ризиками щодо ескалації напруження в Україні та подальшого підвищення рівня продовольчої безпеки в світі.

   В цілому, доповіді пленарного засідання викликали величезну зацікавленість у присутніх. Відбулось жваве обговорення та дискусія. Доповідачі дали вичерпні змістовні відповіді на запитання.
   Після пленарного засідання робота конференції продовжилась у секціях:
Стандартизація і сертифікація продукції АПК та технологій і засобів її виробництва;
• Сучасні аналітичні методи аналізу показників якості та безпечності с.-г. сировини та продовольства;
• Інноваційні технології переробки продовольчої сировини;
• Процеси і обладнання виробництва та переробки продукції АПК.

Тож бажаємо плідного продовження Свята науки
в секціях роботи конференції!


Володимир Василів
в.о. завідувача кафедри процесів
і обладнання переробки продукції АПК

 


 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook