Кампус вітає величний та незламний НУБіП України

    Сьогодні 124 річниця з дня заснування величного та незламного Національного університету біоресурсів та природокористування України. Університет, який відомий у всьому світі завдяки талановитим вченим, незамінними працівниками та генераторами нових ідей у галузях аграрних наук зіткнувся з лютим ворогом, який прагне забрати не лише територію, а й національну гідність та вроджений патріотизм. Цей рік, на жаль, став переломним для всього українського народу та країни. Коли у нашу велику альма матір прийшла біда, ми стали ще ближчими, навчились не лише чути, а й слухати, допомагати у важкі хвилини, підтримувати та розуміти один одного.

     Студентське містечко НУБіП України для багатьох студентів стало єдиним місцем, де вони могли знайти прихисток. Часто у повсякденному житті студентства лунала фраза, що гуртожиток є другою домівкою, зараз, на жаль, для деяких це єдиний дім, тому ми просто зобов’язані, робити все, що у наших силах, щоб забезпечити достойні умови проживання та відчуття родинного затишку. Унікальність нашого студентського містечка в тому, що університет віддавна займає майже 100 гектарів у Голосіївській лісопарковій зоні. Це природна перлина на околиці Києва – в нас тут дуже зелено, затишно та досить спокійно.

     День Університету є святом для кожного, кого доля одного разу звела з Національним університетом біоресурсів та природокористування України. Навіть у важкий час повномасштабної війни, ми з усіх сил намагаємось створити для мешканців, які залишились почуття затишку та проблиск радості серед довгих днів очікування перемоги.
     Сьогоднішня 124-та річниця відзначається в особливих умовах: більше 2 років Україна і весь світ жили в умовах пандемії, а з 24 лютого у часі воєнного стану. Ця ситуація заганяє студентство все глибше в цифровий світ, причому не надаючи права вибору. Обстановка у кампусі також була напружена але злагоджена, ми і надалі забезпечуємо безперебійне функціонування та можливість проживання в гуртожитку.

     В університеті налічується 13 гуртожитків, два з яких для поселення працівників нашого вишу. Традиційно з року в рік у гуртожитках проводять поточні та капітальні роботи, нажаль війна безжально намагається знищити усі плани та проєкти, які були заплановані на весняний період, але завдяки підтримці ректорату та ректору університету Станіславу Ніколаєнку адміністрація гуртожитку мужньо протистоїть усім викликам долі та продовжує в посиленому режимі працювати над покращенням житлових умов. Ми намагаємось підготуватися та чекати першокурсників у відремонтовані кімнати.

     Наше студентське містечко багате на зелені насадження та славиться своєю красою, але – це свято стало чудовою нагодою не лише ремонтувати кімнати для поселення студентів, а ще більше заквітчати кампус. Ландшафтні рішення, які знайшли відображення у вигляді клумб на прилеглій території біля гуртожитків, цьогоріч забуянили новими барвами та візерунками. Висаджено нові саджанці квітів, пострижено кущі. Композиції доповнили кольоровими декоративними камінцями та щепою, що надало клумбам більш естетичного вигляду. До дня Університету був спроектований та виготовлений банер із надихаючим написом «Живемо для навчання, вчимося – для життя», що милуватиме око усім прохожим, хто буде прогулюватись територією нашого студентського містечка. Всі, хто приймав участь в упорядкуванні території виявили неабияке бажання допомагати та покращувати свій дім, адже щовечора, повертаючись додому після насиченого дня, в поле зору потраплятимуть красиві, буйно квітучі рослини, а це спонукатиме лише на одну думку – квітнуть вони, розквітне й Україна!

     Вже більше трьох місяців минуло, а відчуття як три дні. Три місяці страждань болю та жаху. Три місяці щодня ми чекаємо слів «Ми перемогли!». Так, ми будуємо історію. Ми боремось за всіх наших предків. Ми показали всьому світу, яка насправді Україна і Українці. Національний університет біоресурсів природокористування України незламно протистоїть напливу труднощів, продовжуючи сіяти у серцях студентів зерна любові до країни, мови, якою розмовляли Шевченко, Франко та Леся Українка.

Ми сильні, ми разом, ми Україна!
Зі святом славетний, НУБіП України!

Сергій Стецюк,
директор студентського містечка