Враження від навчальної практики з агроекології у дистанційному режимі

 Від рівня фахової підготовки екологів залежить захист довкілля від забруднення чи руйнування, зменшення ресурсно-, матеріало- й енергоємності сільськогосподарського виробництва, впровадження маловідходних технологій і процесів з мінімізацією обробітку ґрунтів, застосування природозахисних систем ведення землеробства і тваринництва, оптимізації ландшафтів в аграрних регіонах, виробництва екологічно безпечної сировини, підвищення екологічної грамотності населення, тощо.

Метою навчальної практики з дисципліни «Агроекологія» було формування у студентів екологів навичок дослідницької роботи в межах вивчення агроекосистем; опанування методами управління агроекосистемами адаптивного типу для забезпечення їх високої продуктивності, енергетичної і економічної ефективності та екологічної збалансованості.  Навчальна практика є складовою освітнього процесу підготовки фахівців-екологів.

Базою моєї практичної підготовки, тобто місцем, де я розширила свій кругозір й отримала практичні навички, було ТОВ «Чорнухи-Птиця», що знаходиться в смт. Чорнухи Лубенського району, Полтавської області. Господарство спеціалізується на вирощуванні зернових, бобових і олійних культур, а це пшениця, ячмінь, кукурудза, горох, соя, соняшник.

Також господарство займається птахівництвом й утриманням інших тварин: курей, гусей, качок, страусів, телят, корів і баранів.

Однією із цікавинок, про яку я дізналася у господарстві було те, що вони вирощують незвичних качок – мулардів. Як виявилося, це гібрид, отриманий у результаті селекційного схрещування мускусної качки з пекінською. Муларди –великі птахи білого забарвлення з чорною плямою на голові. Завдяки цій особливості птахів легко відрізнити від інших качок. Варто також додати, що господарство використовує на своїх полях перегній свійських птахів, як цінне екологобезпечне органічне добриво. Такий перегній містить фосфор, що позитивно впливає на ріст і продуктивність сільськогосподарських культур. Внесення його у ґрунт підвищує родючість, оскільки збільшується здатність утримувати поживні речовини (катіонообмін), покращує фізичний стан, можливість утримувати воду та формувати структуру ґрунту.

За період проходження практики я здобула практичний досвід, отримала нові знання у галузі сільського господарства, які обов’язково стануть в нагоді у професійній діяльності. Також окремо хотілося б подякувати керівнику практики Бережняку Євгенію Михайловичу за ці п’ять інформативно-насичених днів. Спільно з викладачем ми переглянули багато цікавих відеороликів за різними агроекологічними темами. Так, дізналися про причини зникнення видового різноманіття комах на Землі, наслідки вирубки лісів і забруднення водойм,  розглянули найпоширеніші види бур’янів, їх роль в агроценозах, причини забур’яненості ріллі в Україні і дієві заходи боротьби з ними, вплив важкої сільськогосподарської техніки на ґрунтовий покрив і його переущільнення. Предметом обговорення стали і особливості функціонування тваринницьких комплексів, їх вплив на агроекосистеми, виникнення потенційних забруднень ґрунту, повітря і водних об’єктів через їх діяльність. Досить широко розглянули і методи дослідження, обліку і оцінки водно-ерозійних процесів. Наостанок хотілося б додати, що мої враження від проведеної практики лише позитивні і спогади від неї надовго залишаться в моїй пам’яті.

Багнюк Дарина

студентка 3 курсу, 1 групи

Факультет захисту рослин, біотехнологій та екології