Знайомтесь: Діана – волонтер і наш абітурієнт
Знайомтесь: Діана – волонтер і наш абітурієнт
19 липня 2022 року
Наслідки дворічної пандемії і карантину, а також – руйнівної російської агресії в Україні, очевидно, найгостріше психологічно відчули наші діти, молодь та люди похилого віку. Саме вони є найбільш вразливими до кризових явищ верствами. Але ми, українці усіх верств та вікових груп, максимально згуртувавшись у жорстких умовах, надали цілому світу зразок єдності масової національної самосвідомості й патріотизму.
Наша молодь народилась і зростала в незалежній Україні і в неї не виникає жодних дилем щодо національно-історичної та цивілізаційно-аксіологічної ідентифікації. Дилеми можуть поставати лише локально і стосуватись, приміром, вибору майбутньої спеціальності та вузу для вступу. При цьому ще зовсім недавно, абітурієнт, обираючи, скажімо, між менеджментом в економічній сфері та соціальною роботою, радше віддавав перевагу першому варіанту. Але нинішні драматичні реалії зумовили безсумнівну актуальність вибору другого варіанту. І такий вибір напрямку діяльності є характерним сьогодні не лише для молоді, яка масово залучається до волонтерства та інших соціальних вимірів допомоги людям. Наочний приклад тому я знайшла, спілкуючись з мамою і дочкою: Оленою та Діаною Лановенко, які одними з перших стикнулись з мороком російської навали. Лановенки з південної області країни і належать до українців, яких зараз скорочено позначають як ВПО.
Олена Лановенко з донькою Діаною – випускницею школи - з перших днів війни залучились до волонтерської діяльності. Вони активно беруть участь як в організації, так і в доставці продуктів харчування та речей першої необхідності для ТРО та Збройних Сил України. Таку допомогу вони надають і найбільш потерпілим сім’ям ВПО та іншим представникам найменш захищених верств. Мама Діани – Олена, маючи вищу економічну освіту, після закінчення Миколаївського держуніверситету присвятила себе соціальній роботі. Вона також є донором з 5-річним досвідом. Залучитись до донорства планує і Діана, але зможе вона це зробити, коли їй виповниться 18 років.
Діана поважає мамин вибір і обирає шлях допомоги людям, розуміючи, що і нині, і завжди немає нічого важливішого за цю місію. Це – її пріоритет у житті і діяльності. А тому вона наразі вступає до НУБіП, на гуманітарно-педагогічний факультет, обираючи спеціальність «Соціальна робота». Маємо підтримати її та побажати успіхів!
Волонтерство:
Доцент кафедри соціальної роботи та реабілітації
Людмила ЧЕКАЛЬ
