Єгор Касенюк: мій перший день у НУБіП

Хвилювання – стан, відомий кожному з нас: спочатку ви потрапляєте до дитячого садка, далі до школи, а за нею, звісно, й до університету. Все це кардинальні зміни в устрої людського буття, та чи варто нам їх боятися? Я, студент першого курсу гуманітарно-педагогічного факультету, вже пережив свій перший день у НУБіП і готовий з гордістю вам про це доповісти.

Обрав я НУБіП як один із найпрестижніших та унікальних у своєму підході до студентів університетів Києва, а журналістику – як те, до чого в мене є хист та лежить серце.

Столиця зачарувала й причарувала мене. З нетерпінням ждав понеділка, коли мала відбутися посвята в першокурсники. І ось ця довгождана мить наспіла, нас підвели до стін першого корпусу, у серці наче щось “йойкнуло”, далі стало ще тривожніше й водночас радісно. Нас провели по корпусу, показали, де будемо навчатися, роздали особисті беджі. Там ми й познайомилися з одногрупниками та куратором, який ощедрив нас позитивними емоціями. Університетські приміщення видалися мені Лувром: світлі авдиторії, гігантський вітраж на сходах, коридори прикрашають справжні витвори мистецтва, а зала, у якій відбувалися урочистості, нічим не поступається найкращим духовним храмам України.

Для нас підготовлено цікаву програму: звучав гімн України, університетський та факультетський славні, линула патріотична музика й пісня, звучали щирі побажання від наставників.

Це запам’ятається на все життя. Мали щастя поспілкуватися з майбутніми викладачами – приємними людьми. Після недовгої перерви нам, журналістам, вручили залікові книжки. З неабияким інтересом слухали старшокурсників, трішки по-білому заздрили їм, адже в них за плечима який-не-який, а досвід.

Потім нам провели невеличку екскурсію, по-особливому мене полонив Ботанічний сад. Це справді “ПЕРЛИНА Києва”. Як удалося зібрати стільки зразків найрізноманітніших рослин не тільки зі всієї України, а й світу! Таке враження, що тут можна знайти будь-яке дерево, квітку, травинку...

19 вересня – тривожний, радісний і неймовірно насичений день. Можливо, я щось забув, та це й не дивно, зважаючи на той позитивний емоційний стан, який пережив. НУБІП – найкращий університет!!! Кажу це гордо, щиро й відповідально!