Потреба привернути увагу до збереження річок України

 Нещодавно ми відзначили Всесвітній день річок («WORLD RIVERS DAY»). Це міжнародна подія, яку святкують наприкінці вересня. Як  і більшість “екологічних” свят - це, теж має свою цікаву історію. Перші поштовхи до заснування відбулися  у 1969 році у США. В річку Кайахога, штат Огайо потрапили промислові відходи, через що річка загорілась, на деяких ділянках висота полум’я була заввишки з 5-поверхову будівлю! Ця катастрофа привернула увагу спільноти та керівництва до питання охорони річок і навколишнього середовища. Більш детальну інформацію про «WORLD RIVERS DAY» можна дізнатися на офіційному сайті – http://worldriversday.com/about/.

В Україні Водний кодекс з’явився лише у 1995 році. Він передбачає охорону та збереження українських річок та всі необхідні для цього заходи з управління. Річки України потребують постійного захисту від чинників антропогенного навантаження, процеси яких постійно посилюються (урбанізація, сільськогосподарська активність рослинництва та тваринництва тощо) (https://www.tandfonline.com/doi/pdf/10.1080/1943815X.2021.1930058). В Україні питаннями охорони та збереження річок займається Державне агентство водних ресурсів України при Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів України. Зокрема система управління включає басейновий підхід. В Україні річкова мережа включає райони басейнів річки Дніпро, Дністер, Дунай, Південний Буг, Дон, Вісла та інші. І варто зазначити, що більшість з них мають транскордонне значення (https://ussd.org.ua/2019/09/12/epoha-vijn-za-resursy-vzhe-sogodni-gidronezalezhnist-ukrayiny-zagrozy-ta-mozhlyvosti/). Важливість їх охорони набуває економічного та політичного сенсу, оскільки вони є джерелом водопостачання провідних галузей економіки, забезпечуючи країни Європи та Східного Партнерства.

Чимало українських науковців вивчають питання екологічного стану водних ресурсів, охорони та збереження водної екосистеми та підсилення процесів самовідновлення. Проте зараз ще в нашій країні назріла одна великомасштабна проблема – повномасштабне вторгнення військ Російської Федерації на територію України, і це звісно вплинуло на стан водних ресурсів. За півроку «вода» була використана у ролі «жертви», «зброї», «тригеру» (http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/dopovidi2022.04.003). Це звісно викликало низку екологічних проблем водних ресурсів в країні, а також вплинуло на водопостачання значної території країни. Науковцями кафедри екології агросфери та екологічного контролю НУБіП України розкрито деякі аспекти впливу російської воєнної агресії на природні ресурси України, з якими можна ознайомитися за посиланням: http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/dopovidi2022.04.003. 

Детальну інформацію про вплив РФ на стан водних ресурсів можна знайти у щотижневих звітах Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України - https://mepr.gov.ua/news/40185.html.  

Також, слід відмітити, що на кафедрі екології агросфери та екологічного контролю НУБіП України є науковий гурток, в якому однією із секцій є «Водний екоінспектор». Саме студентство в даній секції намагається оцінити сучасний стан водних ресурсів в країні, підсилити роль екологічної культури та просвітництва, а також зацікавити небайдужих однодумців до охорони та збереження найголовнішого продукту сьогодення – води.

 Анастасія Марченко,

студентка 2 курсу 3 групи,

спеціальність «Екологія»

Віта Строкаль,

доцент кафедри екології агросфери та

екологічного контролю НУБіП України