Воєнні конфлікти: наслідки та ризики для довкілля

 З нагоди Міжнародного Дня попередження експлуатації навколишнього середовища під час війни та військових конфліктів, що проходить 6 листопада кожного року, ми прагнемо привернути увагу до екологічних проблем та розкрити вагомі наслідки від воєнних конфліктів, які виникли після повномасштабного вторгнення рф на територію нашої України. Слід звернути увагу на те, що наслідки для об’єктів довкілля є досить суттєвими і вимагають значного аналізу да подальших ефективних рішень як від влади, так і від науковців та суспільства в цілому.

З початку повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України, було зафіксовано більше 200 випадків екоциду. У міжнародному праві навмисна шкода природному середовищу вважається злочином. Розкриємо коротко основні аспекти наслідків.

Окупанти часто окопуються в лісах, будуючи там фортифікаційні споруди. Вони ведуть звідти бойові дії, руйнуючи при цьому екосистему лісу, завдаючи шкоду тваринному та рослинному світу, змінюючи екологічні ніші та порушуючи умови існування. Також, воєнні дії у лісах призводять до лісових пожеж. Вигоріло більше 100 гектарів лісів та степів. Окупанти залишають після себе сотні кілометрів замінованих лісів. В свою чергу це може призвести до знищення цілих екосистем, частина з яких належить до червонокнижних. Нажаль, це і надалі буде відбуватися, адже розмінування може тривати роками або навіть десятиліттями. Україна вже вважається найзамінованішою країною.

Ще однією шкодою від пожеж є забруднення повітря. Окрім того, ворог намагається підривати нафтобази. За весь період, починаючи з 24 лютого 2022 й до теперішнього часу (листопад 2022 р.) ворог влучив більше десяти разів у нафтобази та заправки по всій території країни. За приблизними підрахунками екологів, під час горіння нафтобази з кількома резервуарами виділяється стільки ж атмосферного забруднення, скільки виробляє весь транспорт в Києві за місяць.

Влучання снарядів у хімічні підприємства може призвести до хімічного забруднення повітря, ґрунту та навколишніх водойм. Під час самих вибухів також вивільняються і забруднюють повітря хімічні речовини, що містяться в бомбах та ракетах.

Ворог обстрілює материкову Україну з акваторії Чорного моря. Окрім того, що підбиті та затоплені кораблі отруюють водні об’єкти, ВМФ ворога використовує дрейфуючі міни та гідролокатори з високими рівнями децибелів. Вибухи, які лунають під час запуску снарядів з кораблів, також несуть загрозу для тварин.

Проїзд важкої техніки, вибухи, зведення фортифікаційних споруд – все це шкодить ґрунтам. Порушується структура ґрунту, що може призвести до ерозії. Але окрім фізичної шкоди, була нанесена і хімічна. Після вибуху боєприпасу у ґрунті зосереджується значна кількість важких металів. Внаслідок окиснення вибухівки, у повітря і ґрунти потрапляють сірка з азотом, що у подальшому, за рахунок природних факторів перетворює сірку на сірчану кислоту, яка може завдати непоправної шкоди мікрофлорі ґрунту.

Лише за один день російська війська можуть завдати значних пошкоджень як довкіллю, так і населенню країни. Наприклад, 10 жовтня російські війська завдали одного з наймасовіших ракетних ударів з початку широкомасштабного вторгнення – по Україні було випущено понад 80 ракет (https://mepr.gov.ua/news/40022.html). Під ударами росіян були обʼєкти енергетики у Києві та Київській області, Львові, Запоріжжі, Дніпрі, Вінниці, Хмельницькій, Івано-Франківській, Сумській, Харківській, Житомирській, Кіровоградській областях. Внаслідок атак виникло 30 пожеж. Мільйони українців залишилися без світла та водопостачання. А це означає для довкілля – в першу чергу забруднення водойм, оскільки більша частина комунальних підприємств з очистки стічних вод не можуть здійснювати очистку у належному стані, що у свою чергу призводить до надходженням у водойми неочищених стічних вод (ризики: забруднення природних вод патогенами, бактеріями, хімічними речовинами тощо). Також російські війська завдають цілеспрямованих ударів по інфраструктурі для забору, очищення та постачання води, а також каналізаційних очисних спорудах. Через російську агресію значно пошкоджені об’єкти водопостачання та водовідведення у Луганській, Донецькій, Запорізькій, Харківській та Миколаївській областях (https://mepr.gov.ua/news/39747.html).

Більш детально про наслідки воєнних дій для екосистеми можна прочитати з постійних новин Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України «Дайджест ключових наслідків російської агресії для українського довкілля» (https://mepr.gov.ua/news/40185.html). Також, міністр Руслан Олександрович Стрілець детально розповів про роботу над фіксацією екологічних злочинів російських окупантів, міжнародну підтримку України та плани з післявоєнного зеленого відновлення в інтерв’ю виданню UkraineWorld (https://ukraineworld.org/articles/analysis/war-ukraines-environment).

Слід зазначити, що на кафедрі екології агросфери та екологічного контролю НУБіП України, науково-педагогічний персонал працює над аналізом наслідків та ризиків російської агресії для українського довкілля, аналізуючи впливи на біологічні, водні та ґрунтові ресурси, біорізноманіття та агроекосистеми в цілому. На кафедрі науковці працюють в рамках науково-дослідної роботи «Вплив російської воєнної агресії на стан природних ресурсів: методологія оцінювання порушень та способи відновлення» (№ держреєстрації 0122U200762). Більш детально про основні результати даної НДР можна прочитати у опублікованій фаховій статті в електронному віснику «Наукові доповіді НУБіП України» (http://journals.nubip.edu.ua/index.php/Dopovidi/article/view/dopovidi2022.04.003).

Ілля Катрук, студент 2 курсу 3 групи,

спеціальність «Екологія»

Віта Строкаль, доцент кафедри екології

агросфери та екологічного контролю