Інновації у рибопереробному секторі Європи
13 вересня 2022 року у польському місті Гданськ відбувся регіональний семінар, присвячений інноваціям у технологіях рибопереробного сектору. Організатором семінару виступила міжнародна організація EUROFISH у співпраці з Міністерством сільського господарства та розвитку Республіки Польща, Польською асоціацією переробників риби і Національним дослідницьким інститутом морського рибальства.
У роботі семінару взяли участь представники рибогосподарської науки і бізнесу ряду країн Європи і США. Від України на семінарі був присутній Василь Коваленко, доцент кафедри аквакультури НУБіП України.
Фото 1. Доцент Василь Коваленко з директором EUROFISH Марко Фредеріксеном
В рамках семінару відбулися презентації міжнародних експертів із технологій переробки риби та розвитку ринку рибних продуктів. Проблеми, які були розглянуті на семінарі, є актуальними для галузі переробки морепродуктів у країнах Балтії, враховуючи величезну додану вартість переробки, яка здійснюється в регіоні. Тільки в Польщі це приблизно 3 мільярди євро на рік.
З доповідей Магнуса Фосгейма (компанія MAREL, Ісландія) та Марека Жабчиньски (компанія Xinox Robotics, Польща) присутні узнали про сучасні розробки систем робототехніки для харчової промисловості.
Фото 2. Виступ на семінарі Магнуса Фосхейма (компанія «MAREL», Ісландія)
Фото 3. Виступ Марека Жабчиньски (Xinox Robotics, Польща)
Доповідачі відзначили, що у сучасному світі відбувається четверта промислова революція. В різних сферах діяльності використовуються роботизовані системи із штучним інтелектом, які працюють за принципом «побачив – проаналізував – прийняв рішення – виконав». Драйверами цього процесу у галузі рибопереробки є дефіцит робочої сили, монотонна фізична робота з важкими умовами праці, харчова безпека та потреба збільшення продуктивності праці. Загальною тенденцією, яка обумовлює потребу роботизації у всіх сферах матеріального виробництва, є небажання молодого покоління працювати фізично.
Доповідь Гонсало Кампоса, менеджера з продажів компанії CRYOVAC (США) була присвячена проблемам забезпечення ефективного пакування морепродуктів.
Фото 4. Виступ Гонсало Кампоса (CRYOVAC, США)
Доповідач визначив основні тренди, які є сьогодні у сфері упакування харчових продуктів. До них, зокрема, відносяться: підвищення екологічності упаковки з використанням нешкідливих або малошкідливих матеріалів (картону, алюмінію, дерева); заміна пластику в упаковці на низькомолекулярні мономери, придатні для вторинної переробки; використання вакуумної упаковки харчових продуктів замість блістерної. Він розповів про інноваційний метод High Pressure Processing для консервування харчових продуктів без використання температурного впливу. Обробка продуктів водою з високим ізостатичним тиском у 600 МПА гарантовано знищує мікроорганізми і зберігає органолептичні та поживні властивості свіжих продуктів.
Анна Дембіцка, директор відділення у Польщі та Центральній Європі міжнародної організації Marine Stewardship Council, ознайомила учасників семінару з існуючими програмами сертифікації у секторі морепродуктів.
Фото 5. Виступ на семінарі Анни Дембіцки, Marine Stewardship Council
Анна Дембіцка відмітила зростання попиту споживачів на інформаційне забезпечення харчових продуктів. За даними опитування, 75 % споживачів у країнах Європи купляють харчові продукти відомих марок, виробники яких дотримуються принципів екологізації виробництва. Сертифікація виробництва продуктів харчування надає покупцям інформацію, яка підтверджує якість продукції та її легальне походження, стимулює ринкові продажі. Найбільш популярною серед виробників морепродуктів є британська система сертифікації BRS Food Доповідач також презентувала принципи відповідального рибальства, розроблені Marine Stewardship Council, та дії для отримання сертифікатів МSC ecolabel (продукція промислу) та ASC label (продукція аквакультури).
Тоні Бартулін, представник дослідницького центру EUMOFA, розповів про особливості онлайн продажів продукції рибальства та аквакультури».
Фото 6. Виступ на семінарі Тоні Бартуліна (EUMOFA, Хорватія)
Доповідач відмітив, що інтерес до онлайн продажів зріс під час пандемії COVID-19. Основними каналами ринкової інформації сьогодні є Інтернет-сайти виробників продукції, сайти міжнародних трейдерів, місцевих ритейлерів та міжнародні онлайн-платформи. Він навів приклади успішного функціонування механізмів онлайн-продажів морепродуктів і звернув увагу на переваги, які отримує виробник продукції від прямого контакту з її споживачами. Це збільшення обсягів продажу, можливість контролю продажу на всіх етапах та зростання прибутку через виключення з механізму посередників. Для споживачів перевагами онлайн-купівлі продуктів від виробника є нижча ціна та можливість отримати якісний товар без тривалого його зберігання.
Доповідь Марчіо Кастро де Соуза, секретаря Підкомітету FAO OON з торгівлі рибою (COFI-FT), була присвячена проблемі доступу продуктів рибальства та аквакультури на місцеві ринки та механізмам укладання торговельних угод.
Фото 7. Виступ на семиінарі Марчіо Кастро де Соуза (FAO OON)
Марчіо Кастро де Соуза аргументовано довів унікальну важливість рибогосподарського сектору для забезпечення населення планети продуктами харчування. Так, у 2020 році на міжнародних продовольчих ринках частка рибної продукції у вартісному вираженні досягла 49 % у той час, як частка молочно-м’ясних продуктів скотарства – 19 %, свинарства – 18 %, птахівництва – 11 %. Він розповів про роботу ринкових механізмів, спрямованих на створення умов для заохочення експортерів до постачання продуктів на внутрішні ринки країн. Доповідач також інформував учасників семінару про те, що для підтримання порядку на міжнародних рибних ринках існують чіткі правила і певні обмеження у класифікації ринкових товарів.
Із великим інтересом члени семінару заслухали доповідь Ширлін Марії Антонісамі, директора INFOFISH (Малайзія) про рибні ринки азіатських країн.
Фото 8. Виступ на семінарі Ширлін Марії Антонісамі, директора INFOFISH (Малайзія)
Ширлін Марія Антонісамі розповіла, як глобальні процеси, впливають на бізнес і ринки, і назвала ознаки зменшення негативних наслідків пандемії COVID-19: бізнес повертається до нормального рівня; зростають обсяги продажу на азіатських ринках, відновлюється робота громадського харчування, активізується сфера туризму. Дослідники констатують, що пандемія стала каталізатором для різноманітних інновацій у виробництві та продажах продуктів споживання. З іншого боку, військова агресія росії проти України викликає занепокоєння та невизначеність у всьому світі. Торговельні санкції та бойкоти російської продукції, запроваджені урядами більшості країн світу, спонукають до розвитку нових торговельних шляхів.
Азіатський ринок стає все більш привабливим для експортерів морепродуктів. Цей регіон населяють понад три мільярди людей, які споживають більше морепродуктів, ніж будь-де у світі. Протягом останнього десятиліття внутрішні ринки в країнах Азії значно розвинулися. Застосування методів довготривалого зберігання морепродуктів, удосконалення системи розподілу та маркетингу, ріст мережі супермаркетів сприяли зростанню споживання риби на внутрішніх ринках, у тому числі в місцях, де риба раніше не була популярною. Зростаючий попит на морепродукти забирає пропозиції з експортних ринків, в тому числі у сегменті продуктів з високою вартістю: атлантичних лосося і омара, королівського краба, філе тріски і минтаю. Відмічено, що все більше споживачів готові платити високу ціну за продукцію преміум-класу.
Загальними вимогами для експорту продукції на азіатські ринки є дотримання CODEX Alimentarius та наявність довідки про походження та якість продукції. Існує практика періодичних перевірок відповідності продукції декларованим якісним показникам. Для заохочення експортерів до постачання сировини для наступної переробки Китай, Тайланд та Малайзія встановили нульове імпортне мито, а у Південній Кореї, Сінгапурі та Гонконзі імпорт морепродуктів взагалі не обкладається митом.
У доповіді Томаша Куліковскі, науковця Національного науково-дослідного інституту морського рибальства (MIR, Республіка Польща) були представлені результати досліджень споживання морепродуктів у країнах Центральної та Східної Європи.
Фото 9. Виступ Томаша Куліковски (MIR, Республіка Польща)
Доповідач розповів учасникам семінару про відмінності у споживанні морепродуктів між жителями Центральної та Східної Європи та мешканцями країн західної і південної частин європейського континенту. Так, за середньоєвропейського рівня споживання 24 кг морепродуктів на одну людину на рік, у країнах Центральної та Східної Європи цей рівень значно нижчий: в Естонії – 16, Литві – 13,9, Польщі - 13,1, Латвії – 10,5, Словаччині - 9, Румунії – 8,1, Угорщині – 6,3, Чехії – 6,0 кг. Дослідники прийшли до висновку, споживачі з Центральної та Східної Європи не є однорідною групою щодо їх відношення до морепродуктів. Однак, було встановлено кілька особливостей, які чітко відрізняють споживачів цього регіону від інших частин ЄС, а саме:
- відносно низьке споживання риби є наслідком національних харчових звичок, низької місцевої пропозиції різноманітної морської риби, низької купівельної спроможності та обмежених форм кулінарного мистецтва в комуністичний період історії цих країн;
- висока цінова чутливість при покупці рибних продуктів, яка корелює з низькою купівельною спроможністю і ставленням до риби, як менш цінної їжі, порівняно з м'ясом;
- вища, ніж в інших частинах Європи, готовність купувати та споживати прісноводну та вирощену рибу.
Спільна риса, яка поєднує споживачів з Центральної та Східної Європи зі споживачами з інших частин ЄС – це надання переваги продуктам, які легко приготувати.
Данута Лукашевич, представник компанії Lisner (Польща), розповіла про особливості вибору харчових продуктів за маркуванням їх харчової цінності.
Фото 10. Данута Лукашевич (Lisner, Польща) із доповіддю на семінарі EUROFISH
Доповідач ознайомила присутніх із принципами оцінювання безпечності і користі продуктів для здоров’я людини на прикладі Nutri-Score – системи маркування харчової цінності, популярної в ряді країн Центральної та Східної Європи. Ця система, на підставі співставлення енергетичної цінності та вмісту поживних речовин, розподіляє продукти за 5-ма категоріями безпечності та корисності, які маркуються п’ятьма літерами латинського алфавіту, від А до Е та відповідними їм кольорами – від темно-зеленого до червоного. Вона надала рекомендації щодо частоти вживання харчових продуктів, залежно від того, того, до якої категорії безпечності їх було віднесено, та як зменшити шкоду від вживання «нездорової» висококалорійної їжі, комбінуючи її з корисними добавками.
Підсумки семінару підвів Марко Фредеріксен, директор EUROFISH. У заключному слові він подякував учасникам семінару за активну роботу та висловив побажання, щоби нова інформація, яку вони отримали, сприяла економічному розвитку їхніх країн, укріпленню міждержавних торговельних взаємовідносин та співробітництва у сфері продовольчої безпеки.
На другий день після семінару його учасники відвідали виставку POLFISH-2022, яка відкрилася у Гданську, де мали можливість ознайомитися із останніми досягненнями у сфері виробництва та переробки морепродуктів.
Під час короткотривалого перебування у Гданську автор статті скористався нагодою ближче познайомитися із цим старовинним містом готичних шпилів, морськими воротами Польщі: пройшовся його затишними вуличками, піднявся крутими сходами на найвищу точку міста, 86-метрову вежу Базиліки Святої Діви Марії, у пошуках шматочка бурштину гуляв босоніж вздовж піщаної лінії морського прибою і, не знайшовши його, відвідав місцевий музей бурштину.
Фото 11. Гданськ, столиця Поморського воєводства Польщі
Наостанок хотілося би відмітити те, що напряму не стосується теми публікації: відчуття вдячності братній Польщі і її народу за підтримку українців у війні з путінською росією. Stand by Ukraine – ці слова у Польщі набули матеріальної форми у вигляді українських прапорів на всіх адміністративних будівлях, поряд з прапорами Польщі та Євросоюзу, у приміських електричках, пофарбованих у синьо-жовті кольори, в інформаційних надписах українською мовою у людних місцях, у численних пунктах допомоги вимушеним переселенцям з України, у приязному відношенні місцевих мешканців, з якими довелося спілкуватися.
В. О. Коваленко,
доцент кафедри аквакультури
