м. Житомир
Конференція проходила в очному та дистанційному режимі.
Відкрив конференцію ректор Національного університету біоресурсів і природокористування України, доктор педагогічних наук, професор, академік НАПН України Станіслав Миколайович Ніколаєнко. Вінзауважив на визначних досягненнях академіка Петра Мефодійовича Василенка у галузі землеробської механіки і їх значенні в сучасних умовах агропромислового виробництва та сільськогосподарського машинобудування, який впродовж 70 років плідної науково-педагогічної діяльності зробив вагомий внесок у розробку наукових основ землеробської механіки, використання фундаментального математичного апарату при розробці проблем сільськогосподарської техніки, підготовки і виховання інженерних та наукових кадрів. Його наукові праці цитуються в США, опубліковані в Болгарії, Словаччині, Румунії, Франції, Китаї. А в опублікованій, наприкінці ХХ століття, Американським Біографічним Інститутом (АВІ) книзі «700 біографій найвидатніших людей планети цього століття», чиї персональні наукові розробки, гуманітарні ідеї або політична діяльність значно вплинули на розвиток світової цивілізації, ім’я академіка Василенка Петра Мефодійовича стоїть поряд з іменами багатьох видатних вчених.
З вступним словом виступив виконувач обов’язків Голови Житомирської обласної ради, кандидат економічних наук Володимир Васильович Ширма, він привітав учасників конференції, проінформував про здобутки Житомирщини в агропромисловому секторі та проблеми у теперішніх умовах і побажав плідної роботи.
З великою зацікавленістю була заслухана доповідь Войтюка Д.Г., к.т.н., професора, чл.-кор. НААН, учня академіка П.М. Василенка – «Академік Василенко П.М. – видатна наукова постать другого тисячоліття» (Національний університет біоресурсів і природокористування України). Він розкрив життєвий та творчий шлях видатного вченого академіка Петра Мефодієвича Василенка, який народився 17 жовтня 1900 року в селі Мигія Первомайського району Миколаївської області в незаможній селянській сім’ї і прожив складне, але яскраве життя не доживши до свого сторіччя півтора року (помер 21.04.1999 р.).
Його дитинство пройшло у рідному селі. 4-класна початкова школа, 2-класне земське училище, (с. Мигія), Ольгинсько-Скаржинське сільськогосподарське училища 1-го розряду, (с. Мигія), Мигійський сільськогосподарський і кооперативний технікум, відділення рільництва де після трирічного успішного і року виробничої практики у 1924 році П.М. Василенко одержав диплом агронома-рільника. Мигійський сільськогосподарських технікум був об’єднаний з Луганським сільськогосподарським технікумом які були реорганізовані у вищий навчальний заклад та набули статусу Луганського сільськогосподарського інституту і диплом, виданий Петру Мефодієвичу Василенку технікумом, був обміняний на свідоцтво від 10 вересня 1932 року про вищу освіту, нібито отриману в Луганському сільськогосподарському інституті.
У 1928 – 1929 році Петро Мефодійович Василенко навчається на вищих педагогічних курсах при Київському сільськогосподарському інституті. Далі вступає до аспірантури на науково-дослідну кафедру сільськогосподарської механіки, яка існувала при «Главнауці» Наркомату освіти України і після її закінчення навесні 1932 року П.М. Василенко одержує направлення Комісаріату сільського господарства України на роботу в Житомирський сільськогосподарський інститут на посаду завідувача кафедри механізації сільського господарства. За п’ять місяців керівництво інституту не спромоглося запропонувати навіть окрему кімнату для його сім’ї і він повертається до Києва, де працює на посаді доцента в Київському інженерно-економічному інституті і за сумісництвом у Київському інституті механізації та електрифікації сільського господарства де з осені 1935 року завідує кафедрою сільськогосподарських машин, яка заснована у 1898 року, коли було відкрито сільськогосподарське відділення у Київському політехнічному інституті.
За матеріалами наукових публікацій у травні 1937 року рішенням вищої атестаційної комісії СРСР та Всесоюзного комітету у справах вищої школи при РНК СРСР П.М. Василенку було присуджено науковий ступінь кандидата технічних наук без захисту дисертації, а 22 лютого 1939 року загальними зборами Академії наук УРСР П.М. Василенка обрано член-кореспондентом по відділу Технічних наук П.М. Василенка.
На жаль творчий зліт П.М. Василенка і колективу очолюваної ним кафедри був перерваний війною і внаслідок бомбардування ешелону, в якому з майном Академії наук України евакуювався П.М. Василенко з сім’єю на Схід, він опинився на окупованій території в селі Сиволож Комарівського району (нині Ніжинського району) Чернігівської області. В цьому селі йому прийшлось пережити тяжкі роки окупації, працюючи простим робітником у господарстві та на невеликій присадибній ділянці.
В 1948 році спеціалізована вчена рада Московського інституту механізації та електрифікації сільського господарства ім. Молотова одностайно проголосувала за присудження наукового ступеня доктора технічних наук П.М. Василенку, який представив до захисту дисертаційну роботу на тему: «Основи теорії руху матеріальних частинок по шорстких поверхнях сільськогосподарських машин», а вже 14 січня 1949 року ВАК СРСР видала йому диплом доктора технічних наук, а 19 травня 1949 року Міністерство вищої освіти СРСР та ВАК СРСР видали атестат професора по кафедрі сільськогосподарських машин.
З 1948 року по 1953 рік він працює професором кафедри сільгоспмашин, а з 1953 року і до виходу на пенсію в 1962 році П.М. Василенко знову обіймає посаду завідувача кафедри сільськогосподарських машин.
На загальних зборах Всесоюзної академії сільськогосподарських наук ім. Леніна 25 червня 1956 року його було обрано дійсним членом (академіком) відділення «Механізація і електрифікація сільського господарства».
У 1964 році він видав фундаментальну монографію «Автоматизация процессов сельскохозяйственного производства», яка занесена до книг Міжнародного фонду ООН, за якою визначається рівень автоматизації сільськогосподарського виробництва в усіх країнах світу і рекомендується фахівцям для детального вивчення. Свою ж останню фундаментальну монографію «Введение в земледельческую механику» він видав у 1996 році, коли йому виповнилось 96 років.
Про наукову та практичну цініть опублікованих праць П.М. Василенка свідчать багаточисленні посилання на них у вітчизняній і зарубіжній пресі. Науковим тріумфом втілення в практику наукових ідей П.М. Василенка стало успішне використання автоматичних апаратів пересування «Ровер» по поверхні Місяця, яке здійснили американці двічі в 1971-1972 рр. посилаючи туди свої космічні кораблі.
Оцінюючи всю багаторічну діяльність академіка П.М. Василенка, той фундаментальний внесок, який він додав у розвиток сільськогосподарської техніки і, зокрема, в розвиток таких наукових дисциплін, як сільськогосподарське машинознавство та сільськогосподарська механіка, дає підставу вважати його одним з основоположників такої наукової дисципліни, як сільськогосподарська механіка в Україні.
За видатний науковий внесок у розвиток землеробської механіки рішенням Президії ВАСГНІЛ П.М. Василенку 7 грудня 1977 року було присуджено Золоту медаль імені В.П. Горячкіна – найвищу нагороду цієї академії в галузі механізації і електрифікації сільського господарства.
На жаль, багаторічну працю видатного вченого Петра Мефодійовича Василенка було відзначено невеликою кількістю урядових нагород, серед яких один орден «Знак пошани» (1948 р.), Почесна грамота Президії Верховної Ради УРСР (1980 р.), медалі: «Винахідник СРСР», «Ветеран праці», 2 бронзові медалі ВДНГ СРСР, «В пам’ять 1500-річчя Києва», «50 років Перемоги у Великій Вітчизняній війні» та «50 років визволення України». У 1995 році Указом Президента України вченого було нагороджено Почесною відзнакою Президента України із врученням медалі.
З боку керівництва ВАСГНІЛ надходили численні пропозиції керівництва нашого вишу надати матеріали до присвоєння академіку П.М. Василенку звання Героя Соціалістичної Праці, однак консультації у вищих партійних органах з цього приводу (перебування на окупованій території) не дали бажаних нам результатів.
Наприкінці ХХ століття Американський Біографічний Інститут (АВІ) підготував книгу «700 біографій найвидатніших людей планети цього століття», чиї персональні наукові розробки, гуманітарні ідеї або політична діяльність значно вплинули на розвиток світової цивілізації. У цій книзі ім’я академіка Петра Мефодійовича Василенка стоїть поряд з іменами багатьох видатних вчених. Як одного з небагатьох «alivelegends» (жива легенда) напередодні нового століття вченого за рішенням АВІ вшанували персональною золотою медаллю Пошани 2-го тисячоліття.
На пошану академіка Петра Мефодійовича Василенка на Алеї Слави видатних вчених НУБіП України встановлено його погруддя, видано низку книг про його життя та наукову діяльність.
Кафедра сільськогосподарських машин та системотехніки у Національному університеті біоресурсів і природокористування України, яку він очолював багато років, тепер носить його ім’я. На кафедрі створено музей, більшість експонатів якого свідчать про видатну роль академіка П.М. Василенка. Нещодавно внук, Василенко Олександр Володимирович, передав музею (Рис.1) сімейні реліквії: Золоту медаль імені В.П. Горячкіна, книжкову шафу та робочий стіл, за яким працював його видатний дідусь.
На учбовому корпусі №7 НУБіП, в якому розташовується кафедра, де вчений працював фактично все життя встановлено меморіальну дошку. Вшановуючи пам’ять видатного вченого в галузі землеробської механіки, Кабінет Міністрів України 12 травня 2004 року присвоїв його ім’я Харківському національному технічному університету сільського господарства.
Благородна справа видатного вченого П.М. Василенка продовжується у численних наукових працях його учнів та послідовників. Його учні створили вже власні наукові школи, які плідно працюють у незалежній Україні забезпечуючи подальший розвиток науки із землеробської механіки та інженерно-технічного забезпечення сільськогосподарського виробництва країни.
Пам’ять, яку залишив по собі академік П.М. Василенко, слугує для всіх, хто мав щастя з ним спілкуватися і близько його знати, невичерпним джерелом творчості та натхнення, прикладом самовідданого служіння науці.
Далі великали зацікавленість наукові доповіді:
- Адамчука В.В., д.т.н., професора, академіка НААН – «Три приорітети ІМА» (Інститут механіки і автоматики агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України), який визначив пріоритетні напрями розвитку створеного інституту;
- Ладики В.І., д.с.-г.н., професора, академіка НААН і Зубка В.М., д.т.н., професора «Проблеми відповідності обсягів аграрного виробництва можливостям сучасної техніки» (Сумський національний аграрний університет), які висвітлили науково обґрунтували проблеми, що мають місце в аграрному виробництві у відповідності його обсягів та технічних можливостей;
- Братішка В.В., д.т.н., с.н.с. – «Ультразвукова дезінтеграція рослинної біомаси в технологіях біопалив другого покоління» (Національний університет біоресурсів і природокористування України), в якій розкриті процеси, що мають місце в технологіях біопалив;
- Кравчука В.І., д.т.н., професора, академіка НААН – «Інформаційно-технологічні аспекти дослідження потокового гарантовано-адаптивного управління обробітком грунту» (Інститут біоенергетичних культур і цукрових буряків), де продемонстровано комплексний підхід на основі інформаційних і технологічних аспектів при управлінні обробітком грунту;
- Грабара І.Г., д.т.н., професора – «Дослідний зразок електротрактора особливо малого класу» (Подільський національний університет), який ознайомив з дослідним зразком електротрактора особливо малого класу, його застосуванням, характеристиками, перевагами та недоліками;
- Пилипаки С.Ф., д.т.н., професора – «Особливості формування витків шнеків із листових заготовок» (Національний університет біоресурсів і природокористування України), в якій продемонстровано методику розрахунку та побудови витків шнека із листових заготовок, що має практичне значення при їх виготовленні;
- Борака К.В., д.т.н., доцента – «Підвищення довговічності робочих органів ґрунтообробних машин» (Житомирський агротехнічний фаховий коледж), в якій висвітлив аналіз умов роботи робочих органів грунтообробних машин та шляхи збільшення ресурсу їх роботи;
- Хмельовського В.С., д.т.н., професора – «Інженерна точка зору кратності годівлі ВРХ» (Національний університет біоресурсів і природокористування України), який обґрунтував кратність годівлі ВРХ з інженерної точки зору;
Наступним була робота секцій конференції.
Усі учасники конференції відзначили високий рівень її організації та проведення, дякували оргкомітету, професору, член-кореспонденту НААН Войтюку Дмитру Григоровичу за йогонаполегливу, невтомну працю в популяризації наукового доробку академіка Петра Мефодійовича Василенка.
Вирішили, наступну ХХІV міжнародну наукову конференцію «Сучасні проблеми землеробської механіки» присвячену 123-й річниці з дня народження видатного вченого у галузі землеробської механіки, академіка ВАСГНІЛ, РАСГН, УААН України, член-кореспондента НАН України, доктора технічних наук, професора Петра Мефодійовича Василенка провести 17 жовтня 2023 року в Національному університеті біоресурсів і природокористування України у зв’язку з відзначенням 125-річчя створення кафедри сільськогосподарських машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка.
Д.Г.Войтюк, чл.-кор. НААН, професор кафедри с.г. машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка,
Ю.О.Гуменюк, с.г. машин та системотехніки ім. акад. П.М. Василенка
М.С.Волянський, с.г. машин та системотехніки ім. акад. П.М.Василенка
