Головні традиції святкування Різдва – тема кураторської години у студентів 2 групи 1 курсу

    Різдво для українців – це дуже родинне свято. Українці традиційно святкують Різдво за різними календарями: за григоріанським (25 грудня) та юліанським (7 січня). 26 грудня студенти 1 курсу 2 групи факультету тваринництва та водних біоресурсів провели кураторську годину, присвячену особливостям українських традицій святкування Різдва в України.

     Куратор групи Олена Дегтяренко почала зустріч із привітання студентів з закінченням осіннього семестру, в котре наголосила, що зараз найважливішим є особиста безпеку під час воєнного стану. Олена Володимирівна звернула увагу студентів, що згідно з наказом ректора Станіслава Ніколаєнка освітній процес у ІІ семестрі 2022/2023 н.р. для студентів денної форми навчання розпочнеться з 6 лютого 2023 р. (по знаменнику), ознайомила із графіком освітнього процесу у весняному семестрі 2023 року.

    Після цього студенти групи мали змогу побачити особливості святкування Різдва в різних регіонах України. Різдво є одним із головних християнських свят. Свято Різдва Христового вважається другим після Пасхи (Великодня) великим святом, хоча у багатьох католицьких країнах йому відводять головне місце серед свят. Головною прикрасою будинку є дідух – сніп пшеничних стебел, який символізує дух наших предків та є символом добробуту, багатства, оберегом роду. Вважається, що в ці святі дні наші предки повертаються, щоб провести час зі своїми родинами. Дідух ставлять на найпочесніше у хаті місце – під образами.

     Обов’язковим атрибутом Святого вечора є 12 пісних страв на столі. Існують дві версії трактування цього числа: за однією – це кількість апостолів, а за іншою – кількість місяців у одному році. Головною стравою вечора є кутя (варена пшениця, змішана з маком і медом, волоськими горіхами, родзинками). А після застілля з родиною прийнято нести вечерю хрещеним батькам. Брали кутю та інші страви й йшли в гості на декілька годин, але потім обов’язково вертались додому аби зустріти ранок Різдва з сім’єю. Після обіду вже могли навідати бабусь та дідусів, що живуть окремо або інших родичів.

   Вже по Святій Вечері українці починали ходити по хатах, піснями та відтворенням побутових сценок поздоровляли господарів та їхніх дітей та вінчували їм злагоду й достаток. Колядники починають ходити по будинках із Святого вечора. Часто вони носять із собою на палиці велику зірку - вона символізує Віфлеємську, яка ознаменувала народження Христа. Перед тим, як зайти до будинку, молодь або дітлахи просять дозволу заколядувати. Коли господарі погоджуються, колядники починають співати про народження Христа, а також бажають господарям щастя, здоров'я і достатку, за що колядників обдаровують солодощами та грошима. Вважається, що чим більше колядників відвідає оселю, тим щедрішим буде для родини рік.

    Наприкінці зустрічі Олена Володимирівна побажала всім затишного Різдва! Мирного неба і Перемоги нашій Україні!

Анжеліка Євсюкова,
студентка 1 курсу 2 групи,
спеціальність «Водні біоресурси та
аквакультура»
Олена Дегтяренко,
куратор групи