Інноваційне лісівництво кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій
Ранній прихід весни пришвидшує виконання наукових досліджень на об’єктах кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій, які розташовані в лісових масивах філії «Вищедубечанське лісове господарство» ДП «Ліси України». Зокрема, 22 березня співробітники кафедри з професором Юхновським Василем Юрійовичем провели обстеження трьох об’єктів, на яких ведуться наукові дослідження і заплановані нові експерименти.
Перший стаціонарний об’єкт – експериментальна тестова плантація енергетичних культур, яка налічує 13 клонів тополь, 18 культиварів кущових і деревних верб. Вона закладена у минулому році в Центральному лісництві на заплавних землях (нелісові землі – болото низинне) з періодичним затопленням. Плантація огороджена парканом від проникнення лісової фауни, яка в даних умовах представлена широким спектром копитних і дрібних тварин. Відзначена висока приживлюваність культиварів і намічені заходи з подальшого прискореного вирощування енергетичних культур.
Поруч із експериментальною плантацією оброблено грунт для створення ще однієї експериментальної ділянки з вирощування сільськогосподарських культур у міжряддях деревних рослин, так зване орно-лісове агролісівництво.
Садіння деревних видів і висівання агрокультур відбудеться невдовзі після пониження рівня ґрунтових вод, тобто нівелювання русла Десни з нормально підпертим горизонтом.
Другим об’єктом стала дослідна плантація павловнії на площі 0,1782 га, яку створили з метою виявлення перспективи її вирощування для виробництва біопалива та деревини на заплавних землях. Тут весною 2021 року висаджено культивари Paulownia Clone in vitro 112 (іспанської селекції) на семи ділянках з внесенням під кожний клон наступних субстратів: коров’ячий перегній; торф сильно розкладений; сапропель марки SР; домішка нітроамофоски; попіл хвойних деревних видів; суміш перегною, торфу і сапропелю (суміш І); суміш рівноцінних часток перегною, торфу, сапропелю і попелу (суміш ІІ). Візуальний огляд надземної частини загиблих рослин та їхніх кореневих систем дав підставу визначити причину відпаду, як враження фузаріозом, що продовжував активно розвиватись у сприятливих умовах протягом зимового періоду.
Наступним інноваційним об’єктом слугували лісові відходи від переробки деревини та лісогосподарських заходів. Варто зазначити, що керівництво підприємства завжди у пошуку нових підходів з підвищення ефективності та екологізації лісогосподарського виробництва. Директор господарства Колісніченко Сергій Юрійович з великою зацікавленістю ознайомився із попереднім бізнес планом переробки лісових відходів методом компостування. Бізнес план доповів Петрик Сергій Сергійович – головний технолог фірми «Waste organic management», визнаний в Україні провідний фахівець з компостування відходів, якого представив директор ТОВ «Агрофірма «Колос» доктор сільськогосподарських наук Центило Леонід Васильович під час виїзного семінару науковців кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій і кафедри землеробства і гербології НУБіП України (https://nubip.edu.ua/node/123344).
Компостування органічних відходів – це природний аеробний процес отримання збагаченого гумусом органічного добрива за участю біологічних організмів. Основна перевага компосту – відсутність патогенних мікроорганізмів та фітотоксичних складових, відсутність насіння бур’янів, що дає змогу одразу використовувати його у якості органічного добрива. Останнім часом одержання високоефективного органічного добрива з високим умістом поживних речовин широко використовується компостуванням відходів сільського господарства. Що ж стосується лісової галузі, то лісові відходи, які залишаються після лісосічних робіт зачищають зазвичай комбінованим способом, що включає: складання у купи для перегнивання, розкидання порубкових залишків рівномірно по площі лісосіки, подрібнення рубальними машинами у крупну тріску. У крайніх випадках для проведення підготовки грунту під проведення лісовідновлювальних заходів відходи зазвичай спалюються або залишаються у купах для перегнивання.
Лісові відходи, які отримуються під час лісогосподарських робіт і переробці деревини класифікуються на первинні і вторинні. До перших відносять лісосічні відходи у вигляді порубкових решток, а до вторинних – відходи переробки деревини. Лісосічні відходи зазвичай залишаються для перегнивання або інколи спалюються при застосуванні комбінованого способу очищення лісосік. Це, звичайно, не зовсім економічний (екологічний) підхід ведення лісового господарства, оскільки Україна одна із перших в Європі розробила Стратегію низьковуглецевого розвитку України до 2050 року відповідно до положень Паризької кліматичної угоди. Аналіз лісогосподарської діяльності підприємства засвідчив, що обсяг неліквідної деревини з крони у 2021 році становив 24308 м3. Навіть у рік військового стану лісові відходи підприємства становили 14348 м3, включаючи 7505 м3 (52%) порубкових решток від рубок догляду.
За результатами лабораторного аналізу стану неліквідної продукції із залученням фахівців компостування відходів сільськогосподарського виробництва і комунального сектору обґрунтовано доцільність першочергового компостування подрібнених первинних лісових відходів з відходами після переробки деревини у цеху. Для компостування вторинних лісових відходів зазначено необхідність попередньої підготовки матеріалу для процесу компостування.
Зважаючи на обсяги первинної сировини, вибрано місце для компостування, а для ефективного використання площі визначено розміри буртів, розрахункові параметри яких – довжина, ширина і висота становлять 100, 2,5 і 1.8 м відповідно. Для забезпечення діяльності мікроорганізмів складенуий компостний бурт періодично зволожують, відстежують температуру у середині компостної суміші з періодичною аерацією. При компостуванні в органічній масі підвищується вміст доступних для рослин елементів живлення (азоту, фосфору, калію тощо), зменшується кількість целюлози, геміцелюлози та пектину, які викликають перехід розчинних форм N, P, K в органічні форми, які менше засвоюються рослинами. Процес триває 6-8 тижнів, а готовий компост має запах та колір ґрунту.
Запланована переробка лісових відходів в органічне добриво забезпечить підвищення родючості лісових ґрунтів, знайде застосування на розсадниках, теплицях, плантаціях, сприятиме секвестрації вуглецю, стане ще однією екологічною складовою пом’якшення змін клімату.
Василь Юхновський, професор кафедри
відтворення лісів та лісових меліорацій
Юрій Урлюк, інженер лісового господарства,
кандидат сільськогосподарських наук
