Перші провісники весни у ботанічному саду Національного університету біоресурсів і природокористування України

    З початком перших теплих днів у ботанічному саду НУБіП України пробудилися від зимового сну представники ранньовесняної флори, зокрема проліски сибірські (Scilla siberica Haw.) та дволисті (S. bifolia L.), підсніжник білосніжний (Galanthus nivalis L.), білоцвіт весняний (Leucojum vernum L.), зірочки жовті (Gagea lutea L. Ker Gawl.) і маленькі (G. minima L. Ker Gawl.), пшінка весняна (Ficaria verna Huds.), печіночниця звичайна (Hepatica nobilis Mill.), рясти щільний (Corydalis solida (L.) Clairv.), порожнистий (C. cava Schweigg. et. Korte.) та проміжний (C. intermedia (L.) Mérat), анемони жовтецева (Anemone ranunculoides L.) і дібровна (A. nemorosa L.), сон широколистий (Pulsatilla patens (L.) Mill. = Anemone patens L.) та лучний (P. pratensis (L.) Mill. = A. pratensis L.), а також представники культивованої флори, у числі яких примули (Primula), нарциси (Narcissus), шафрани (Crocus) та тюльпани (Tulipa).

     Переважна більшість із названих первоцвітів є рослинами-ефемероїдами, типовими для широколистяних лісів Голосіїва. Ефемероїди це рослини, що мають нетривалий період вегетації від проростання надземних пагонів до утворення плодів та насіння минає декілька тижнів або місяців, зазвичай від першої декади березня до середини травня. За час вегетації, рослини встигають накопичити достатньо поживних речовин у підземних органах – кореневих бульбах (наприклад, пшінка весняна, рясти), цибулинах (підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний) та кореневищах (анемони жовтецева, дібровна), що дозволяє їм успішно перейти до стану спокою, очікуючи наступної весни. Таку життєву стратегію ця група рослин обрала, оскільки навесні до розпускання листків на деревах, значима кількість сонячних променів безперешкодно потрапляють до поверхні землі. Окрім того, за рахунок танення снігу та атмосферних опадів місцезростання мають достатньо вологи, що сприяє їхньому оптимальному розвитку. Окремі представники лісових рослин, наприклад підсніжник білосніжний, мають цікаву особливість поширення насіння, яке відбувається за участю мурах (мірмекохорія), що дозволяє їм розселятися лісовими фітоценозами формуючи нові популяції.

     Декоративні властивості, уразливість до витоптування унаслідок надмірного рекреаційного навантаження, незаконне вилучення з природи, призвели до того, що багато представників цієї групи рослин є вразливими, зникаючими та охороняються на державному (занесено до переліків Червоної книги України) й міжнародному (Конвенція про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі) рівнях.
     Значиму роль у збереженні та примноженні раритетного фіторізноманіття мають території та об’єкти природно-заповідного фонду України, передусім, ботанічні сади та дендропарки. Не є виключенням і ботанічний сад НУБіП України, у межах якого серед первоцвітів, трапляються види занесені до Червоної книги України, зокрема підсніжник білосніжний, білоцвіт весняний, сон широколистий, сон лучний, популяції яких на території стабільно існують вже не один десяток років. Спостереженнями останніх років підтверджено зростання чисельності підсніжників білосніжних та їхнє активне розселення територією ботанічного саду за межі основних локусів.

     Сподіваємося, що ботанічний сад нашого університету й надалі зможе успішно виконувати важливу місію зі збереження генофонду раритетних представників флори України, а первоцвіти радуватимуть відвідувачів щовесни, даруючи надію на перемогу, мир і процвітання нашій рідній Україні! 

Доцент кафедри ботаніки, дендрології та лісової селекції, Андрій ЧУРІЛОВ,
старший викладач, Марія ДУБЧАК