Відкрита лекція в ННІ неперервної освіти і туризму Ірини Грищенко

     На виконання наказу ректора НУБіП України та графіка проведення відкритих лекцій у II семестрі 2022-2023 н.р. НПП кафедри публічного управління, менеджменту інноваційної діяльності та дорадництва, доктором наук з державного управління Іриною Грищенко, в межах навчальної дисципліни «Теорія державного управління» для бакалаврів за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування», було проведено відкриту лекцію на тему: «Теорії підкорення та насилля: основні характеристики та прояви в сучасному світі».

     Для підготовки сучасного управлінця для роботи в органах державної виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, здатного приймати своєчасні та ефективні управлінські рішення, надважливим є формування усвідомлено бережного ставлення до природи та до цінності людини, як людського капіталу держави.
     Навчальна дисципліна «Теорія державного управління» формує фундаментальні знання здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти через вивчення наукових теорії (концепцій) з формування та розвитку державного управління з метою формування здатності зберігати та примножувати моральні, культурні, наукові цінності і досягнення суспільства на основі розуміння особливостей розвитку державного управління, його місця в загальній системі знань про природу і суспільство та у розвитку суспільства, використання базових знань з історичних, культурних, політичних, соціальних, економічних засад розвитку суспільства для розв’язання складних завдань та практичних проблем у сфері управління державою, регіоном, територіальною громадою.

       Розгляд теорій підкорення та насилля, під час відкритої лекції, а також реалізація їх положень, зокрема в Україні, не залишили байдужими всіх учасників зібрання. Лектор Ірина Грищенко розкрила основні засади теорій підкорення та насилля, запропоновані Карлом Євгенієм Дюрінгом, Людвигом Гумпловичем, Францем Оппенгеймером, Фрідріхом Ратцелем, які доводять, що виникнення та функціонування держави є результатом завоювання сильнішими групами людей гірше організованих та слабших спільнот. Так Карл Євгеній Дюрінг довів, що не економічні відносини, а політичне насилля виступає первинним фактором суспільно-політичного устрою. «Насилля є причиною виникнення класів і держави, як системи поліцейського панування. Воно також лежить в основі існуючої системи власності, яка представляє собою форму панування, що базується на «відстороненні ближнього від користування природними засобами існування» та «примусі людини до підневільної служби». Економічна і господарська діяльність, експлуатація природних ресурсів ґрунтується на політичному, економічному та соціальному пануванні людини над людиною. Раніше експлуатація приймала форми рабства або кріпацтва, але згодом набула більш поміркованого характеру і трансформувалася у найману працю. Прямому примусу та експропріації, характерним для минулих історичних періодів, прийшла на зміну непряма залежність людини від людини.
     Представником теорії зовнішнього насилля є польсько-австрійський соціолог Людвіг Гумплович, який політичному насиллю надавав статус соціального закону, що полягає у «прагненні кожної соціальної групи підкорити собі кожну іншу соціальну групу, яка зустрічається на її шляху, прагненні до поневолення, до панування». Протягом всієї людської історії сильні завойовували і пригнічували слабких. Для закріплення пануючого становища та організації економічної експлуатації переможці створювали спеціальні структури, які згодом еволюціонували у державу. Основною причиною виникнення, змістом і метою держави є поневолення та організація панування меншості над більшістю. Це стає можливим завдяки кращій військовій дисципліні, оснащеності та «розумовій перевазі». За словами вченого, «історія не пред’являє нам жодного прикладу, де б держава виникала не за допомогою акта насильства, а як-небудь інакше».
     Велику роль політичному насиллю як потужному державотворчому фактору відводив німецький соціолог Франц Оппенгеймер, який ототожнював «політичні засоби» досягнення цілей та реалізації інтересів з насиллям, експлуатацією, пограбуванням, привласненням продуктів чужої праці. Уся історія людства від первісних часів до сучасності, на його думку, – це постійна конкуренція між політикою та економікою. Згідно з теорією Ф. Оппенгеймера є шість етапів процесу державотворення. На першому етапі відбуваються тривалі насильницькі конфлікти між завойовниками та народом, який хочуть підкорити. Ці конфлікти супроводжуються численними актами насилля: пограбуваннями, вбивствами, збройними сутичками, викраденнями людей, знищенням майна тощо. Метою політичного насилля на цьому етапі є не завоювання, а збагачення за рахунок слабших сусідів. На другому етапі нескінченні руйнівні набіги припиняються, так само як і спроби опору агресорам. Відтоді насильницькі акції здебільшого мають на меті не знищення підкорених, а залякування та демонстрацію сили. Третій етап пов’язаний зі встановленням упорядкованої системи оподаткування поневоленого народу. Розпочинається регулярна плата податків загарбникам, однак загарбники та поневолені ще не представляють єдиної спільноти, а зв’язки між ними зводяться до збору податків. Четвертий етап має вирішальне значення для становлення та розвитку держави, оскільки впродовж нього відбулося територіальне об’єднання обох етнічних груп. Відтоді пануючі та підлеглі сконцентровуються у межах певної локації, утворивши «територіальний союз». Їхні відносини перетворюються з «міжнародних» на «внутрішньонаціональні». Цей об’єднавчий процес може бути викликаний як зовнішніми, так і внутрішніми факторами, серед яких Ф. Оппенгеймер називав іноземний вплив, різке збільшення кількості населення, виснаження природних ресурсів, необхідність захисту своїх володінь тощо. Перехід до наступного – п’ятого етапу відбувається досить швидко. Це пов’язано з необхідністю запобігти міжусобним конфліктам між сусідніми територіями та кланами, які відбуваються часто і погано впливають на продуктивність праці. Відтоді суб’єкти влади взяли собі право арбітражу при вирішенні суперечок. На судових засіданнях присутній офіційний представник влади (у випадку тимчасово окупованих територій України в Донецькій та Луганській областях – призначений росією ставленник), тоді як місцеві обранці зберігають лише видимість авторитету. На шостому етапі відбувається формування повноцінної національної держави з властивими їй інститутами громадянства, публічної політичної влади, правовою та економічною системами тощо.

    Під час відкритої лекції та жвавої дискусії між студентами щодо реалізації шести етапів державотворення за Ф. Оппенгеймером на тимчасово окупованих територіях України, студентами були представлені дослідження фактів геноциду українського народу (депортація дітей), введення в оману країною агресором міжнародної спільноти щодо причин нападу на територію України (скликання росією Ради Безпеки ООН), факти знищення цивільного населення тощо.

     Бакалаври за спеціальністю «Публічне управління та адміністрування» також приємно вразили присутніх на відкритій лекції науково-педагогічних працівників ННІ неперервної освіти і туризму своїм світоглядом, що ґрунтується на співвіднесенні дійсного та уявного, теорій та практики, досвіду, переконань та ідеалів. До речі, дискутуючи про реалізацію теорій підкорення, бакалаври відмічали необхідність ознайомлення якомога більшої частини молоді з положеннями теологічної теорії, яка розкриває розумові та моральні чесноти людини й пояснює основи формування морального суспільства. Відмічали актуальність доісторичної теорії, що закладає розуміння справедливості в суспільстві та класичної теорії, що пояснює причини нерівності, які необхідно чітко враховувати при формуванні сучасної політики в Україні.
    Зазначимо, що за результатом аналізу анкет оцінювання якості проведення лекційного заняття присутніми викладачами, всі НПП відзначили високий рівень проведення лекції, а також застосування цілісного підходу в процесі навчання через поєднання теоретичних знань (теорій) з практичною складовою.

Стефанія Мосіюк
відповідальна за проведення відкритих лекцій в
ННІ неперервної освіти і туризму