Молодь під час війни: польсько-українські візії

За рік повномасштабної війни можна і потрібно проводити аналіз, робити висновки і певні прогнози, як буде жити Україна і світ в найближчому майбутньому.
Українське суспільство і європейська спільнота показали високий рівень мобілізації усіх ресурсів, щоб протистояти російській агресії.
Як найбільш мобільна частина суспільства, українська молодь виявила свої найкращі якості, оперативно реагуючи на військові виклики – одні брали безпосередню участь в обороні рідних місць, інші – активно займалися і займаються волонтерством. Водночас представники польської спільноти – студенти, викладачі, пересічні громадяни вносять всій вклад у перемогу над рф, активно допомагаючи біженцям, проводять збір коштів для допомоги ВСУ та українцям, що залишилися, активізують європейців, проводивши різноманітні акції і заходи на підтримку України.
18 квітня кафедрою історичної антропології та теорії історії Інституту історії Ягеллонського університету було організовано і проведено семінар «Щоденне життя молоді під час війни в Україні». Співорганізатором заходу стала кафедра міжнародних відносин і суспільних наук гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України (Київ).
Польська сторона була представлена студентами і викладачами, науковцями Ягеллонського та Варшавського університетів, Університету ім. Адама Міцкевича в Познані, Гуманістично-природничого університету ім. Яна Длугоша в Ченстохові, Поморської академії в Слупську.
З української сторони були представники студентства і науково-педагогічні працівники Чорноморського національного університету імені Петра Могили (Миколаїв), Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, Полтавського державного аграрного університету.
Зустріч відбулася у формі відкритого обміну досвіду учасників та учасниць, які поділилися своїм досвідом сприйняття початкового етапу війни та зміни поглядів і поведінки за рік потому.
Про реакції, емоції, які відчували, та дії, які вчиняли на початку війни, говорили проф. Наталія Земзюліна та студент Олег Качан (Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького), проф. Тамара Шаравара (Полтавський державний аграрний університет); студент Павло Хойденко (Полтавський державний аграрний університет); завідувач кафедри міжнародних відносин і суспільних наук професор Олександр Шевчук, доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук Вікторія Хвіст та студенти спеціальності «Міжнародні відносини» Анастасія Куцолабська та Валерія Шишкіна (Національний університет біоресурсів і природокористування України); студентка Аліна Лішунова (Ягеллонський університет), учениця Вікторія Березовська (ЗОШ №132 м. Києва), доцент Олена Шепотілова (Одеський морський національний університет), доктор філософії Валерія Пітеніна (Національна академія образотворчого мистецтва та архітектури, м. Київ), магістранти Юлія Кремінська та Владислав Горохов (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили / Поморська академія в Слупську), проф. Євген Сінкевич (Черкаський національний університет ім. Богдана Хмельницького / Університет ім. Яна Длугоша в Ченстохові), студентка Євгенія Вірлич (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили / Поморська академія в Слупську).

Із вітальним словом до учасників звернувся завідувач кафедри міжнародних відносин і суспільних наук професор Олександр Шевчук. Він зазначив, що подібні заходи є вкрай важливими, адже демонструють непохитну підтримку і розуміння світової спільноти процесів, які сьогодні переживає українське суспільство. Реакція молоді на події війни є маркером майбутніх трансформацій.
Розмірковуючи над початком повномасштабних військових дій, доцент Вікторія Хвіст зазначила, що керівництву і викладачам вдалося налагодити навчальний процес, оперативно підготувати укриття в корпусах університету не тільки для студентів і викладачів, а й для мешканців будинків мікрорайону. Фактично за два тижні від початку в університеті навчання було відновлено в online режимі. Найбільш важкими стали осінь і зима, коли в умовах постійних відключень електроенергії, викладачі і студенти проводили пари і складали зимову сесію. Проте це тільки об’єднало молодь і старше покоління, стало додатковим стимулом для єднання.

Анастісія Куцолабська, студентка 3 курсу спеціальності «Міжнародні відносини, суспільні комунікації і регіональні студії» підтримала ці твердження, зазначивши, що рівень довіри і порозуміння між викладачами і студентами значно зріс. Спостерігаючи стан та реакції викладачів по інший бік екрану, всі розуміли, що кожен з них і сам опинився в скрутному становищі, але продовжував виконувати роль наставників та кураторів, які залишались на зв'язку впродовж всього навчального часу ... «Згадуючи події того часу, в першу чергу, хотіла б підкреслити оперативну роботу університету. Викладачі швидко зорієнтувалися і віднайшли можливості проведення пар для студентів, що потребували розрядки від безупинного потоку інформації. Попри початковий шок, ми підтримували контакт навіть за найскладніших умов, використовуючи всі можливі засоби для комунікації. І, нарешті, початок очного навчання став новим етапом у нашій власній боротьбі за перемогу на навчальному фронті. Сьогодні нам лячно від невідомого, але ми продовжуємо наполегливо здобуваємо фах, усвідомлюючи всю відповідальність за майбутнє. Слухаючи доповіді попередників, я усвідомлюю, як складно було тим, хто на момент початку повномасштабного вторгнення перебували за кордоном. Розуміти все, що відбувається на Батьківщині, але не мати змоги допомогти – це випробовування. Даний виступ допоміг мені краще зрозуміти людей, що потрапили у непередбачувані обставини в чужій країні і не знали чого очікувати надалі».
Студентка Валерія Шишкіна, подякувала за можливість для студентів-міжнародників НУБіП України долучитися до масштабної дискусії на тему, яка покликана не тільки показати нашим іноземним друзям та колегам справжнє життя українського студентства в умовах повномасштабного російського вторгнення, а й донести до таких же студентів, що кожен має свою неповторну історію і що ми маємо достатньо сили, аби впливати на хід подій і наблизити перемогу України на всіх фронтах боротьби.
«24 лютого 2022 року стало переломною датою для нас усіх, незалежно від віку, статі чи соціального статусу. Це була дата, яка насправді розділила життя на «до» та «після». Після цієї дати єдиною мрією став мир та повернення життя до минулого стану, коли єдиною проблемою була звичайна «сіра буденність». Велика заслуга викладачів які продовжували дарувати спокій і впевненість у собі, демонструючи впевненість в майбутньому і віру в перемогу. Вони продовжували давати нам знання, навіть тоді, коли ворожі ракети одна за одною знищували найважливіші об’єкти інфраструктури.
Цей захід вкотре нагадав нам, молодому поколінню українців, про те що кожен вклад у нашу перемогу є вагомий. Крім того, мені особисто, було цікаво спостерігати реакцію наших польських друзів і колег, коли ними були почуті наші історії. Я впевнена, що вони зрозуміли сенс почутого, і потім зможуть не тільки розповісти правду своїм рідним і близьким, а й знайти в наших історіях власне натхнення, аби в майбутньому йти разом до порозуміння і спільних проєктів...».

У рамках дискусії учасники проводили паралелі з другою світовою війною і висловлюваннями Путіна і Гітлера, а також ділилися досвідом волонтерської діяльності.
Всі виступи українська сторона закінчувала словами подяки польському народові, який стоїть пліч-о-пліч з українцями. Польща надала неоціненну допомогу в боротьбі за нашу свободу, демократію і незалежність, забезпечуючи збереження існуючого світопорядку. Як висловився один із учасників, магістрант Олексій Коваль (Чорноморський національний університет ім. Петра Могили, м. Миколаїв / Поморська академія в Слупську), Польща стала Коперфілдом сучасного світу, магічним способом надаючи так необхідну допомогу нашим військовим.
Підсумовуючи вище викладене, хочу зазначити, що сучасна молодь, чудово розуміє значення таких соціальних/політичних/духовних інститутів, як держава, нація, сім’я, мова, віра, історія, культура.
Висловлюємо щиру подяку за запрошення стати співорганізаторами та брати участь у такому важливому заході, який допомагає більше порозумітися і налагодити контакти між науковою і студентською спільнотою обох держав. Окремо дякуємо проф. Ользі Морозовій, яка професійно виконала обов’язки модератора дискусії.

Олена Кропивко,
доцент кафедри міжнародних відносин і суспільних наук