Практичне заняття із ландшафтної екології в натурних умовах Голосіївського лісу

15 травня 2023 року
Повноцінне засвоєння теоретичного матеріалу природничих дисциплін через натурну практику і побачене нами на власні очі та досліджене своїми руками значно підвищує рівень компетенцій, знань і умінь студентів. За ініціативи лектора дисципліни «Ландшафтна екологія» доцента Євгенія Бережняка 11 травня 2023 р. були проведені практичні заняття безпосередньо в умовах Голосіївського лісу та лісопаркової зони, на якому студенти 2 курсу І і ІІ груп мали змогу ознайомитися із особливостями поширення природних комплексів та їх трансформаціями від антропогенного навантаження і кліматичних факторів. Ми змогли особисто описати головні компоненти формування ландшафтів, проаналізувати процеси переміщення речовин та енергії за участю біотичних і абіотичних чинників.  
    
Згідно завдання викладача у ході виконання роботи нами були охарактеризовані основні компоненти ландшафтів Голосіївського лісу, а саме:
- рельєф території (визначені координати ключових точок, значення висот над рівнем моря по довжині умовної катени – від 4-го навчального корпусу і до першого Горіхуватського ставка, загальний перепад висот, форми схилів, використовуючи відповідні завантажені додатки, такі як GPS Test).
- ґрунтовий покрив (тип ґрунту, його щільність і водопроникність, піддатливість до поверхневого змиву, виникнення водної ерозії за аналізом об’ємів утворених водорівчаків та виносу еродованого твердого матеріалу ґрунту у підніжжя схилу за методом Соболєва);
- рослинне різноманіття (домінуючі породи дерев і кущів, значення показників ярусності у створенні мікроклімату ландшафтів, визначення індикаторних наземних трав’янистих видів рослин за допомогою додатка PlantNetPlantIdentificationі ступінь їх проективного укриття рамкою Раменського);
- дослідження мікроклімату на різних елементах ландшафту через вимірювання люксметром lv1330b ступеня освітленості території, а відповідно і надходження тепла й енергії;
- спостереження за фауною ландшафтів(ґрунтова мікро- і мезофауна, гризуни, орнітофауна, комахи), ознайомлення з їх корисними функціями у формуванні продуктивності лісових екосистем.
Наступним етапом нашої роботи був аналіз основних процесів, що відбуваються на схилових фаціях Голосіївського лісу:
- вологообігу - переміщення й міграція твердих речовин та ґрунтових часток водними потоками по поверхні вздовж схилу і їх подальша акумуляція у водоймах або ж затримання рослинами;
- біотичної та абіотичної міграції речовин - механізми потрапляння сполук усередину профілю ґрунту шляхом вбирання із водою та розповсюдження біотою;
- енергообміну – ступінь проникнення сонячного світла до поверхні ґрунту і затримання його кронами листяних порід дерев, причини потрапляння більшої кількості тепла на південну експозицію схилів, тощо.
 
     
Опісля вивчення схилових ландшафтів у лісі ми ознайомилися із основними причинами інтенсивного заболочення І–го Горіхуватського ставка, оцінили клас якості води за індикаторними групами рослин макрофітів, а також ступінь заростання гідроморфною рослинністю прибережної смуги ІІ-го Горіхуватського ставка, описали домінуючі види рослин цих водойм.
 
 
На завершення студенти оцінили рекреаційне навантаження на геосистеми паркової частини відвідувачами Голосіївського лісу, визначили ступінь і причини виникнення дигресії, при цьому також відмітили і сфотографували позитивні наслідки видозмін ландшафтів опісля проведеного озеленення парку співробітниками НПП «Голосіївський».  
 
 
Таким чином відведені дві години занять пройшли відносно легко, інформативно, пізнавально і продуктивно.
 
Станіслава Гудзенко, Інна Миньковець, студентки 2 курсу ІІ групи

Євгеній Бережняк, викладач дисципліни «Ландшафтна екологія» 

Регіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook