Заключні акорди майбутніх фахівців на заняттях з «Олерографії»

30 травня 2023 року

Поряд з ростом урожайності та покращення якості овочевих культур спостерігається постійне розширення видового і сортового різноманіття не лише за рахунок імпорту, але й власного виробництва. Вирішальним фактором в овочівництві є впровадження інтенсивних технологій вирощування, у яких важливе місце займає сорт або гібрид.

18 травня 2023 р. на заключному занятті з дисципліни «Олерографія» студенти 4 курсу спеціальності 203 «Садівництво та виноградарство» вивчали сортове різноманіття багаторічних культур. Серед яких виділяється спаржа, як перспективна овочева та лікарська культура. В Україні спаржа ще залишається малопоширеною, хоча у країнах Західної Європи та Америки уже давно її достойно оцінили. Там під спаржею відведені значні виробничі площі й продукція користується великим попитом у споживачів. Біохімічний склад спаржі на відміну від інших овочів дуже багатий та оригінальний. Завдяки спаржі людство відкрило дві амінокислоти – аспарагін і аспарагінову кислоту (вони названі на честь її величності спаржі), без яких організм людини не може нормально розвиватися. Досліджень хімічного складу проведено досить багато, але головна цінна якість визначається сприятливим діуретичним впливом на сечовидільну систему. Спаржа стимулює виділення надлишкової рідини з організму, знімає болі в серці, очищає печінку, допомагає лікувати простатит і простудні захворювання. Європейці зосереджують увагу на життєвому тонусі, працездатності та підвищенні потенції.

В Україні зростає попит на спаржу, але площі під культурою збільшуються повільними темпами. Основні посівні площі під культурою були зосереджені на півдні України в Херсонській області. Причому в господарстві вирощували як відбілені, так і зелені й навіть фіолетові пагони. Однак у 2022 р. територія господарства була окупована російськими військами й подальша його доля не відома. В інших областях України також уже розпочалося закладання багаторічних плантацій.

 

Нажаль, але в Україні не ведеться селекція спаржі. До недавнього часу найбільш поширеним був французький сорт Аржантельська. На 2022 р. до Державного реєстру сортів рослин занесено вісім високопродуктивних гетерозисних гібридів іноземної селекції, які використовуються для отримання відбілених і зелених пагонів, а саме Пріус F1, Сігнус F1, Бахус F1, Кумулюс F1 (Bejo Zaden); Баклім F1, Гійнлін F1 (Limpgroup B.V.); Гролім F1 (Asparagus Beheer B.V.). Водночас набуває поширення й Ерасмус F1 (Bejo Zaden) з пагонами темно-фіолетового забарвлення.

На овочевому полі кафедри овочівництва і закритого ґрунту в НЛ «Плодоовочевий сад» закладена колекція сортів спаржі на гребнях під агроволокном. На занятті студенти мали можливість вивчити їхні сортові ознаки. Серед основних ознак найбільш характерними є забарвлення молодих пагонів, форма і щільність головки пагона та прояв антоціанової пігментації. При впровадженні нових видів і сортів на ринок важливою є дегустаційна оцінка, яка дає можливість оцінити їхні смакові властивості. Заключним акордом вивчення дисципліни була проведена дегустація відбілених і зелених пагонів сортів спаржі Баклім F1, Гійнлін F1 і Гролім F1. Дегустаційну оцінку визначали за консистенцією та текстурою м’якуша, наявністю гіркоти в пагонах та їхнім смаком.  Високими смаковими властивостями відзначились зелені пагони всіх сортів за рахунок вищого вмісту цукрів у них і наявності меншої гіркоти. За результатами дегустації найвищу смакову оцінку отримали білі та зелені пагони гібриду Баклім F1 з дегустаційною оцінкою відповідно 7,8 і 8,6 балів.

Загалом для більшості майбутніх фахівців спаржа була новою культурою, але її смаковими властивостями були приємно вражені.

 

Бажаємо успіхів на іспитах й остаточному контролі знань на атестаційному екзамені!! Мирного неба та нових здобутків в опануванні фахового рівня! Чекаємо в магістратурі!

 

Ірина Бобось,

доцент кафедри овочівництва і закритого ґрунту 

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook