Педагогіка та управління закладами вищої освіти для докторів філософії

Дослідницька діяльність сучасних здобувачів вищої освіти є пріоритетною та вимагає від усіх учасників освітнього процесу неабияких зусиль та відповідальності. Особливо це є актуальним за третім освітньо-науковим рівнем вищої освіти – «Доктор філософії».

Проте, вже віднедавна освітня складова ОНП є обов’язковим складником навчальних планів підготовки докторів філософії, що зумовило її наповнення важливим й актуальним академічним змістом.

Також це зумовлено тим, що за третім рівнем вищої освіти здійснюється підготовка майбутніх викладачів ЗВО, що відповідає Наказу МОН України № 610 від 23.03.2021 «Про затвердження професійного стандарту на групу професій «Викладачі закладів вищої освіти».

Тож зміст усіх ОНП нашого університету, передусім їх освітній складник, покликаний формувати в аспірантів низку психолого-педагогічних характеристик-компетентностей.

Уже традиційно, з 2016 року, колектив кафедра педагогіки гуманітарно-педагогічного факультету забезпечує викладання в аспірантів різних спеціальностей нашого університету нормативної ОК «Педагогіка та управління закладами вищої освіти».

Цільова аудиторія аспірантів надзвичайно цікава: за широким спектром галузей де вони працюють (юридична, аграрна, ветеринарна, освітня, управлінська, природнича, дизайнерська тощо), за науковими інтересами дисертаційних досліджень (різногалузеві фундаментальні й прикладні), за віковими аспектами та соціальним статусом (більшість здобувачів самодостатні дорослі люди з великим практичним досвідом), за управлінським досвідом (багато керівників департаментів, органів місцевої влади, приватних і державних бізнес-структур, освітніх закладів чи їх структурних підрозділів тощо), за прогресивністю і мотивованістю до творчості та креативності (інтерес до нестандартних занять і потреба в презентуванні власних позицій щодо обговорюваних тем), що, загалом, є надвикликом для НПП які працюють на ОНС «Доктор філософії» і мають забезпечити ефективний освітній процес.

Робоча програма навчальної дисципліни «Педагогіка та управління закладами вищої освіти» створена і викладається з 2016 року досвідченими фахівцями кафедри педагогіки: доктором педагогічних наук, професором, дійсним членом НАПН України, ректором НУБіП України Станіславом Миколайовичем Ніколаєнком, докторкою педагогічнихз наук, професоркою Оксаною Вікторівною Васюк, докторм педагогічних наук, заступником декана гуманітарно-педагогічного факультету (до речі унікальним фахівцем по методиці навчання сілськогосподарських дисциплін за докторським дипломом) Ігорем Михайловичем Буциком, доктором педагогічних наук, доцентом, завідувачем кафедри педагогіки (фахівець у галузі теорії і методики формування ціннісного світогляду особистості) Русланом Васильовичем Сопівником, кандидаткою педагогічних наук, доценткою Лесею Миколаївною Маценко. До викладання даної дисципліни залучалися практичо усі фахівці кафедри педагогіки відповідно до своїх наукових інтересів і професійної спрямованості. Так, доктор педагогічних наук, доктор габілітований професор кафедри педагогіки Олександр Володимирович Кучай забезпечував ознайомлення аспірантів із сучасними цифровими технологіями в освіті, технологіями дистанційного навчання, використанням технологій віртуальної і доповненої реальності у педагогіці вищої школи. Професор Олександр Володимирович Кучай, окрім вільного володіння іноземними мовами (польська та англійська) знає мови програмування що дуже доречно у створенні авторських програмних продуктів (наприклад симуляторів) для підготовки майбутніх фахівців за прикладними аграрними спеціальностями.

У 2022-2023 навчальному році викладання навчальної дисципліни «Педагогіка та управління закладами вищої освіти» забезпечувалося досвідченими викладачами кафедри педагогіки та кафедри соціальної роботи і реабілітації: доктором педагогічних наук, професором, ректором університету Станіславом Миколайовичем Ніколаєнком (модуль – управління закладами вищої освіти) та докторкою педагогічних наук, доценткою, професор кафедри Наталія Ігорівна Гречаник (модуль – педагогіка вищої школи) з долученням до подальшої атестації аспірантів провідних докторів у галузі, а саме: доктора педагогічних наук, професора, голови профспілкової організації НУБіП України Ростислава Олександровича Тарасенка та докторки педагогічних наук, доцентки, завідувачки кафедр соціальної роботи та реабілітації Ірини Віталіївни Сопівник. Саме партнерський підхід у викладанні навчальної дисципліни став інструментом в успішному розв’язанні всіх проблем і вирішенні освітніх завдань.

Вертикальною основою педагогічної взаємодії зі здобувачами в перебігу викладання цієї дисципліни став компетентнісно-професіографічний підхід, який дозволив реалізувати дуальність підготовки докторів філософії (в навчальній аудиторії ми формуємо професійну компетентність в аспірантів і, водночас, озброюємо їх здатністю формувати в здобувачів освіти професійну компетентність) у формуванні їхньої професійної компетентності через актуалізацію комплексу здатностей (загальних і спеціальних), оптимізацію засвоєння ними системи знань, умінь, навичок і здобуття досвіду ефективної їх реалізації в соціумі та професійній діяльності.

У цьому контексті увага аспірантів зосереджувалась на важливості застосування системи закономірностей формування професійної компетентності здобувачів вищої освіти через специфічні принципи і правила, які локально уточнюють характер освітнього процесу в сучасних ЗВО.

Зокрема в перебігу практичних занять наскрізно і концентрично формувалась здатність добирати і застосовувати такий методичний супровід з метою формування багатокомпонентної «професійної компетентності» майбутніх фахівців з опертям на професійно орієнтовані принципи: принцип зумовленості формування професійної компетентності майбутніх фахівців особистісними й соціальними запитами; принцип мотивованого професійно орієнтованого інтегрованого навчання; принцип цілісності, неперервності й системності формування професійної компетентності; принцип суб’єктивно-діалогічної професійно орієнтованої взаємодії; принцип рефлексивної спрямованості професійної компетентності, що ґрунтується на екзистенціалістській основі «крайнього індивідуалізму, протиставлення особистості суспільству і колективу», заглиблення у власне «Я».

Проте, складність і, водночас, нестандартність викладання цієї дисципліни полягала в особливій «мішаній» формі організації педагогічного процесу зокрема, зумовленої військовою агресією росії (часті тривоги, ракетні атаки, повна або ж часткова відсутність інтернет-мережі і, загалом, енергозабезпечення тощо) та в доборі й розробленні цікавого контенту, що мало, попри все, інтенсифікувати й стимулювати навчально-пізнавальну діяльність кожного аспіранта відповідно до сфери їхньої професійної зайнятості й дослідницької сфери діяльності, індивідуальних запитів та інтересів, особистісних характеристик тощо.

Передусім, ми вповаджували в процес вивчення «Педагогіки та управління ЗВО» методично-практичний інструментарій проблемно-продуктивного характеру зумовленого нагальністю і значущістю формування в здобувачів комплексу загальних компетентностей які підсилюють педагогічну складову: знання та розуміння предметної області і професійної діяльності; володіння навичками критичного мислення; володіння комунікативними навичками, здатність проявляти емпатію; здатність використовувати інформаційні та комунікаційні технології; здатність до пошуку, оброблення та аналізу інформації з різних джерел; здатність до особистісного і професійного розвитку; здатність генерувати нові ідеї (креативність); здатність застосовувати кращі практики у професійній діяльності; здатність мотивувати людей та рухатись до спільної мети; здатність діяти на основі етичних міркувань (мотивів); здатність проявляти толерантність та повагу до культурної різноманітності; здатність діяти соціально відповідально та свідомо.

З метою наскрізного і системного формування зазначених вище якостей в аспірантів в інтеграції з традиційними методами, засобами, прийомами ми застосовували такий новаційний практичний інструментарій:

- арт-технологія, спрямована на стимулювання когнітивної діяльності та емоційне збагачення освітнього простору через поєднання інтелектуального та художнього сприйняття-пізнання світу особистості засобами музичного, літературного й кіно мистецтв;
- розв’язання педагогічних задач і ситуацій, що спонукало аспірантів до випрацювання індивідуального стилю педагогічної комунікації на засадах людиноцентризму, критичного мислення тощо;
- технологія проблемного навчання (впровадження бесіди-диспуту «Моя готовність до саморозвитку як педагога»; лекційний і практичний матеріал містив завдання з рефлексії щодо сформованості аналітичних, когнітивних, комунікативних знань, умінь, навичок і здатностей);
- технологія інтерактивної взаємодії («асоціативний кущ», «мозковий штурм», діалогічно-диспутивний метод – здатність ставити ключові, дотичні, уточнюючі, провокативні питання до доповідача чи висловлювати коментарі щодо тієї чи іншої тематики);
- технологія розвитку критичного мислення (опрацювання текстів з виокремленням пріоритетного й другорядного з розгорнутим обгрунтуванням власної позиції, розроблення фахово орієнтованих інтерв’ю з метою з’ясування актуальних проблем професії і їх розв’язання, написання есе);
- проєктна технологія (розроблення і захист міні-проєктів «Моя професійна компетентність») тощо.

Лейтмотивом актуалізації в педагогічному процесі стратегічних і тактичних ідей була концептуальна думка славетного українця Григорія Сквороди щодо значущості й нагальності потреби «...всіляко розвивати у молоді бажання вчитися, ініціативу, самостійність, наполегливість в опануванні знань».

Також, слід відзначити що окреме лекційне та практичне заняття були присвячені темі «Формування ціннісного світогляду особистості здобувача вищої освіти». Згідно з нашою позицією, формування ціннісних орієнтацій здобувачів освіти має базуватися на програмі формування ціннісного світогляду студента «Громадянин, патріот, фахівець», яка створена групою фахівців (Шинкарук В.Д., Кваша С.М., Рудень Д.М., Михнюк С.В., Сопівник Р.В., Сопівник І.В., Петрів А.Б., Кушнір А.О., Моїсєєв В.В.) на чолі з дійсним членом НАПН України, доктором педагогічних наук, професором Станіславом Миколайовичем Ніколаєнком. Програма визначає зміст і концептуальні основи відповідного модуля дисципліни «Педагогіка та управління закладами вищої освіти» розкриває особливості планування виховної роботи наставником академічної групи та іншими учасниками освітнього процесу, означає зміст і цілі виховання у їх послідовній і логічній реалізації від першого по заключний рік навчання студента. Комплексний план виховної роботи наставника академічної групи, який пропонується до розгляду аспірантам, базується на системно-ціннісному, особистісно-орієнтованому, суб’єкт-суб’єктному, компетентнісному та діяльнісному підходах; включає знайомство із закладом освіти, його історією, фундаторами, науковими школами, Києвом, Україною, славним минулим нашого народу. В контексті змістового модуля формування ціннісного світогляду здобувачів вищої освіти акцентується на патріотичних та екологічних цінностях, плеканні інтересу й ціннісного ставлення до професії, формуванні здорового способу життя, політичної культури. Програма враховує державний календар свят і пам’ятних дат, ювілеї, особливості професій типу «людина-природа», прославляє національних героїв, охоплює усі напрями змісту виховання, а її реалізація забезпечує гармонійний і різнобічний розвиток особистості студента. У програмі закладені інструменти зворотного зв’язку щодо ефективності реалізації виховних функцій наставником академічної групи та іншими суб’єктами освітнього процесу закладу вищої освіти.

«В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз, і водночас, великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд із убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське та євроатлантичне співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток України» (Наказ № 527 МОН України від 06.06.2022). У такому контексті закцентовано увагу на стрижневих складниках національного виховання в закладах вищої освіти: громадянсько-патріотичне, духовно-моральне, військово-патріотичне та екологічне.

Аспіранти активно долучались до обговорення актуальності системи ціннісних орієнтирів, які мають характеризувати «...нового українця, що діє на основі національних та європейських цінностей». Зокрема, аспірантами було відзначено ключове місце у вихованні самодостатнього громадянина-патріота України – культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, емпатійності, відповідального ставлення до природи.

Наразі на кульмінаційній фазі перебуває вивчення «Педагогіки та управління ЗВО» з аспірантами КНР. Це унікальний та дуже потужний досвід який потребує систематизації, узагальнення та висвітлення. Передусім, ми успішно крок за кроком налагоджуємо комфортну психолого-педагогічну комунікацію зі здобувачами, долаючи мовний, ментальний, когнітивний бар’єри. На нашу думку, є динаміка і позитивні результати.

Отже вивчення «Педагогіки та управління ЗВО», спрямовано на опанування студентами науково-педагогічними знаннями, збагачення їх досвіду педагогічно зорієнтованим сенсом і змістом, стимулювання мотивації та інтересу до майбутньої професійної діяльності.

Як освітній компонент ця навчальна дисципліна є нормативним складником загально-гуманітарної підготовки майбутніх фахівців і покликаний підсилити процес формування в аспірантів комплексу універсальних соціальних здатностей, що мають увійти в систему їх багатокомпонентної професійної компетентності шляхом забезпечення духовної, соціокультурної, професійної триєдиної функцій ЗВО на традиційних і сучасних педагогічних засадах і національно-ціннісних виховних ідеалах.

Відтак, «Педагогіка та управління ЗВО» як навчальна дисципліна забезпечує не тільки професійно зорієнтовану, але й загальнокультурну функції.

Доктор педагогічних наук, доцент,
професор кафедри педагогіки Наталія Гречаник;

доктор педагогічних наук, заступник декана
гуманітарно-педагогічного факультету Ігор Буцик