Біологічне різноманіття Херсонщини під загрозою!
Біологічне різноманіття Херсонщини під загрозою!
8 червня 2023 року
За час повномасштабного вторгнення, Росія скоїла найбільший акт екологічної катастрофи. Підрив дамби Каховської гідроелектростанції, який відбувся 6 червня, призведе до катастрофічних наслідків як для навколишнього середовища, так і для економіки країни. Зокрема, втрата біологічного різноманіття регіону, на відтворення якого необхідні роки, а у деяких випадках взагалі є неможливим.
Підірвана дамба Каховської ГЕС (фото з Google Earth Pro)
Серед негативних наслідків необхідно відзначити наступні:
- Масова загибель водних організмів: порушення режиму рівня води викликало загибель риби, молюсків, ракоподібних, мікроорганізмів та водної рослинності. Пізніше, розкладення мертвих організмів призведе до погіршення якості води та загрози для інших видів біорізноманіття.
- Знищення середовища існування різноманітних видів фауни: порушення середовища існування птахів та інших тварин, які населяли акваторію та прибережні комплекси. Зокрема, біологічному різноманіттю Українського Степу загрожують суттєві небезпеки в деяких випадках повного знищення унікальних угруповань на відтворення яких біоценотичні зв’язки формувалися тисячоліттями.
- Загроза для сухопутних тварин: затоплення біотопів може призвести до знищення середовища існування та загибелі тварин, що мешкають в грунті та на його поверхні, включаючи ендемічні види, які занесені до Червоної книги України.
Пошкодження рослинних угруповань: зміна водного режиму водосховища призведе до загибелі прибережної водної рослинності та затоплення степових та лісових комплексів, що не адаптовані в фізіологічному аспекті. Також це загрожує вимиранням ендемічних видів, які є унікальними та занесені до Світового червоного списку.
Також, слід звернути увагу на цінні та рідкісні види флори та фауни, які входять до природо-заповідного фонду України. Адже великі території ПЗФ також зазнали негативного впливу, зокрема, частина трьох українських національних природних парків – «Нижньодніпровський», «Кам’янська Січі», «Білобережжя Святослава», Чорноморського біосферного заповідника (ця територія також має статус біосферного резервату ЮНЕСКО), регіонального ландшафтного парку «Кінбурнська Коса» та численних об’єктів природно-заповідного фонду з меншими площами, вплив на проектовані природоохоронні території. Ці території також мають статус Водно-болотних угідь міжнародного значення, що охороняються відповідно до Рамсарської конвенції, а також є територіями Смарагдової мережі, що охороняються відповідно до Бернської конвенції.
Затоплені природні біотопи
Національний природний парк «Олешківські піски» під загрозою?
Територія Олешківських пісків є об’єктом української частини Смарагдової мережі Європи (Emerald Network) − мережі природоохоронних територій, що створена задля збереження видів та екосистем, визнаних рідкісними на рівні всієї Європи. Одним із завдань парку є збереження ендемічних (тобто властивих лише певній місцевості) зразків флори і фауни, чимало з яких занесені до Червоної книги України.
Ліс − азональний, його тут не повинно бути. Але за рахунок того, що піски мають кращі гідрологічні властивості (режим зволоження − ред.), тут можуть рости дерева, є навіть озера і болота.
Територія Національного природного парку «Олешківські піски» є одним з найбільших у Європі масивів псамофітних степів і піщаних дюн (кучугур), а також лук, боліт та листяних гайків у міжкучугурних зниженнях, в межах якого зосереджено 455 видів судинних рослин (28 з яких включені у різні природоохоронні переліки); фауна Парку нараховує 958 видів тварин, 217 з яких включені у списки видів, які знаходяться під охороною.
Тваринний світ Олешківських пісків своєрідний. На даний час фахівцями Національного природного парку «Олешківські піски» достовірно виявлено таку кількість видів тварин різних систематичних груп: кільчастих червів − 4, молюсків − 2, ракоподібних − 2, багатоніжок − 2, павукоподібних − 2, комах − 389. Також відмічені 6 видів земноводних (землянка звичайна, райка звичайна, ропуха зелена, жаба озерна, жаба їстівна, кумка червоночерева), 7 видів плазунів (гадюка степова, полоз жовточеревий, вуж звичайний, вуж водяний, ящірка різнобарвна, ящірка прудка, черепаха болотяна).
Дуже багатим є світ птахів – у Національному парку їх на даний час виявлено 123 види, зареєстровано 21 вид ссавців. Привертає увагу значне число рідкісних та зникаючих видів, зокрема, комах, окремих представником яких є Емпуза піщана Empusa pennicornis (Pallas, 1773).
Необхідно відмітити, що такі види та підвиди зустрічаються тільки у парку. До таких, зокрема, належать тушканчик ємуранчик та сліпак піщаний Spalax arenarius (Reshetnik, 1939) — унікальний, приосотований до піщаних умов вид сліпаків.
Ємуранчик Stylodipus telum (Zichtenstein, 1823)
Необхідно зазначити, що пошкодження такого гідрозахисного бар’єру як дамба Каховської гідроелектростанції підлягає порушенню положення Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року (п. 3 ст. 35 Розділу І частини ІІІ), що стосується захисту жертв міжнародних збройних конфліктів щодо заборони методів або засобів ведення воєнних дій, які мають на меті завдати або, як можна очікувати, завдадуть широкої, довгострокової і серйозної шкоди природному середовищу. Ці положення вводять обмеження на використання таких методів або засобів, що можуть завдати непоправної шкоди природним ресурсам, екосистемам та біологічному різноманіттю. Застосування таких дій воєнного характеру, спрямованих на знищення або пошкодження природного середовища, може бути кваліфіковане як воєнний злочин.
Людмила Вагалюк,
кандидат сільськогосподарських наук, доцент
Віталій Гайченко,
доктор біологічних наук, професор
Микола Лісовий,
доктор сільськогосподарських наук, професор,
факультет захисту рослин, біотехнологій та екології
