Руйнування Каховської ГЕС – техногенна, екологічна і соціальна катастрофа!

9 червня 2023 року
  Руйнування Каховської ГЕС в ніч на 6 червня 2023 року стало справжньою катастрофою для величезного регіону в нижній течії Дніпра аж до його впадіння у Чорне море. Воно викликало жертви серед місцевого населення та військових підрозділів на затопленій території, загибель домашніх та диких тварин, зміну природних і культурних ландшафтів, пошкодження будівель та інфраструктури, погіршення якості води тощо.
  Подолання наслідків цієї драматичної події передбачає, на наш погляд, наступні етапи: 1) короткочасний період (кілька тижнів) спасіння людей і забезпечення тимчасовим житлом на незатоплених територіях, постачання якісної питної води для уникнення епідемій, а також продовольства на критичний період; 2) тривалий період (кілька місяців) для подолання наслідків затоплення й можливого відновлення житла й господарств місцевого населення, активізації господарської діяльності постраждалого регіон: 3) багаторічний й дуже складний і вартісний період перебудови усього укладу життя й господарської та економічної діяльності величезного регіону навколо Каховського водосховища у зв’язку з втратою водних ресурсів.
 
  Для уявлення про характер й масштаби змін, обумовлених руйнуванням Каховської ГЕС наведемо деякі факти про цей об’єкт.
  Деякі факти про Каховську ГЕС. Каховська ГЕС є частиною Каховського гідровузла, який розташований нижче м. Каховка й замикає каскад Дніпровських водосховищ. Він включає в себе будівлю гідроелектростанції, водозливну бетонну греблю з 28 прольотами, земляну греблю завдовжки 3,2 км і судноплавний однокамерний шлюз. Вище за течією дамби з ГЕС наповнено Каховське водосховище площею 215 тис. га (при НПР) й повним об’ємом 18,2 км3. Довжина водосховища складає 238 км, максимальна ширина – 24,2 км, максимальна і середня глибина – 36 і 8,5 м.
  Воно простягається територією Запорізької, Дніпропетровської та Херсонської областей. Використовується для зрошення й водопостачання південних областей, судноплавства, рекреації.
  Каховське водосховище є найбільшим водозабірним вузлом Дніпровського каскаду. Воно слугує джерелом питного водопостачання міст Нікополя, Марганця, Покров, а також ряду населених пунктів Херсонської області, а до анексії й Автономної Республіки Крим.
 Найбільшими водоспоживачами з промислових об'єктів є Запорізька ГРЕС та канал Дніпро-Кривий Ріг, який постачає воду у потужний Криворізький гірничий та промисловий басейн.
  Із Каховського водосховища забирають воду Північнокримський канал комплексного призначення, Каховський зрошувальний, насосні станції Північнорогачицької, Верхньотарасівської, Нікопольської зрошувальних систем.
  У лютому 2022 року Каховська ГЕС та початок Північнокримського каналу була захоплена військами РФ й в подальшому замінована.
  Наслідки руйнування Каховської ГЕС. З осені 2022 року в мас-медіа поширилася інформація про частковий підрив водоскиду Каховської ГЕС й скидання води з водосховища. Почалось досить помітне зниження його рівня, обміління узбережжя, втрати для рибного господарства й негативні екологічні зміни, які була підтверджені космічними знімками. Проте навесні водосховище було знову швидко наповнене до так званого «форсованого рівня».
  А вночі 6 червня споруда ГЕС була зруйнована й утворений проран.
 За прогнозами в зоні підтоплення опиниться 80 населених пунктів та постраждають близько 16000 місцевих жителів. Найбільше постраждає лівобережна понижена частина.
  Ще восени 2022 року компанією Dämmningsverket AB за допомогою програмного забезпечення HEC-RAS 6.3 Інженерного корпусу армії США (SACE) було змодельовано затоплення території нижче за течією від руйнування Каховської ГЕС. Проте, ця модель базувалася на припущеннях для найгіршого випадку, а не на фактичних умовах.
 
     Рисунок 1. Затоплення територї внаслідок руйнування Каховської ГЕС (прогноз компанії Dämmningsverket AB на осінь 2022 р. за найгіршим сценарієм)
 
  За даними пресслужби «Укгідроенерго» найвище підняття води на затоплених територіях очікується 07 червня 2023 року, а повністю вода зійде у Чорне море до 12 червня 2023 р.
  Станом на вечір 6 червня вже було підтоплено окремі райони м. Херсон на правобережжі та затоплено дачні масиви в околицях с. Олешки на лівобережжі.
  Затоплення територій призведе до ряду екологічних проблем, які проявляться як зараз, так і у віддаленій перспективі. Зокрема, за офіційними даними пресслужби «Укргідроенерго» внаслідок руйнування Каховської ГЕС у воду потрапило понад 450 т машинного масла, що знаходилось у турбінах і трансформаторах.
  Затоплено значну кількість приватних дачних садиб, гаражів, майстерень, промислових майданчиків. У воду потрапила значна кількість біогенних елементів, важких металів, паливно-мастильних матеріалів. Підтоплено кладовища, сміттєзвалища, вигрібні ями. За прогнозами фахівців внаслідок цієї техногенної катастрофи на півдні країни суттєво погіршиться епідеміологічна ситуація. Зокрема, відсутність (обмежена кількість) якісної води, літня спека, масова загибель тварин, трупи яких знаходяться у воді, швидке розмноження бактерій можуть привести до спалаху інфекційних захворювань в регіоні.
  Не слід забувати також й про території, де раніше були активні воєнні дії. Земельний покрив тут порушений воронками від вибухів боєприпасів й забруднений залишками їх вогневої частини. Також фіксуються факти вимивання мін та їх детонування мін у воді. Внаслідок цього у поверхневі води можуть потрапити сполуки, які мають токсичну дію для біологічних організмів: нітроцеллюлоза, нітрогліцерин, нітрогуанідин, дібутилфталат, дінітротолуол, каніфоль, етилацетат, стронцій азотнокислий, порошок магнієвий, порошок алюмінієво-магнієвий, магній вуглекислий, полівінілхлорид, стронцій вуглекислий, смола, свинцевий сурик, феросиліцій, залізо, бор технічний, графіт, гримуча ртуть Hg(ONC)2, антимоній Sb2S3 (сурма трьохсірчаниста), бертолетова сіль KClO3 (калій хлорат).
 
Рисунок 2. Міни і їх детонування у воді (фото з соціальних пабліків)
 
  Важливо відмітити, що пониження рівня води нижче 12,7 м БС у Каховському водосховищі (рівень мертвого об’єму) буде екологічною катастрофою: безповоротно знищено біорізноманіття водної екосистеми і прилягаючої території. Вже фіксуються факти загибелі молоді й дорослих особин риб, та є перспектива втрати майбутніх мальків на змілілих ділянках так як щойно закінчився нерестовий період. Крім того, осушення чаші водосховища оголить мулисте дно водойми, яке буде піддаватися вітровій ерозії. Цей факт потребує особливої уваги враховуючи перенос й відкладення радіоактивних чорнобильських опадів у дніпровських водосховищах.
  Зміниться гідрологічний режим прибережної території, втрачено рідкісні види флори. Загинуть усі живі організми, що мешкають у товстому шарі мулу. Після спуску води чаша водосховища буде заростати рудеральною рослинністю, а це насамперед агресивні види типу амброзії, золотушника канадського та інших бур'янів.
  В глобальному аспекті можливим наслідком є додаткова емісія парникових газів на затоплених ділянках внаслідок процесів гниття рослин, дерев.
  Окрім того, за попередніми оцінками Міністерства аграрної політики та продовольства України, внаслідок руйнування Каховській ГЕС, на Херсонщині буде орієнтовно затоплено 10 тисяч га сільськогосподарських земель на правобережжі, а також в декілька разів більше на лівобережжі області, яка зараз знаходиться під окупацією. Крім того, призупиниться водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей. Фактично залишиться без водопостачання 94% зрошувальних систем в Херсонській, 74% – в Запорізькій та 30% – в Дніпропетровській областях. Є перспектива, що ці степові регіони перетворяться на пустелю вже починаючи з наступного року. Жахливі наслідки й для рибного господарства, адже буде втрачено водну екосистему.
  Також постраждають й водозабори для питного водопостачання населених пунктів. В окремих містах вже оголошено режим суворої економії води.
  Потоки вод несуть з собою тони будівельного, побутового та іншого сміття. Воно в перспективі буде акумулюватися в нижній течії, погіршуючи також екологічний стан території.
Рисунок 3. Затоплення і руйнування будинків в Херсоні (скрін з соціальних пабліків)
  Надходження значної кількості прісної води в Чорне море призведе до зміни середовища існування аборигенних видів.
  Екологічні наслідки даної техногенної катастрофи суспільство буде відчувати тривалий період і потребуватиме ефективних управлінських рішень екологів для їх подолання.
 
 
Володимир СТАРОДУБЦЕВ, професор
Віталій ГАЙЧЕНКО, професор
Марина ЛАДИКА, доцент

кафедра екології агросфери та екологічного контролю 

Набір на навчання (синій)_2015Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook