Ймовірні наслідки підриву Каховського водосховища на ґрунтовий покрив і аграрне виробництво

  Факт руйнування дамби і затоплення оточуючих територій південного регіону України призведе до суттєвих змін ландшафтів внаслідок руйнування Каховського водосховища, а через це і до перерозподілу аграрного вектора держави із зміщенням антропогенного навантаження на ґрунтовий покрив до областей центральної частини України. На даний час затоплені великі масиви сільськогосподарських угідь із зерновими та овочевими культурами. За прогнозами Міністерства аграрної політики та продовольства найближчим часом варто очікувати зупинення більше 30 систем зрошення полів Херсонської, Запорізької та Дніпропетровської областей, що викличе неминучі втрати цьогорічного урожаю. Станом на 2021 р. від цих систем зрошувалося близько 600 тис. га сільськогосподарських угідь на яких отримали понад 4 млн тонн зернових та олійних культур, загальною вартістю близько 1,5 млрд доларів.

 

  Недостача зрошуваної води найближчими роками суттєво змінить водно-повітряний баланс родючих, добре оструктурених чорноземів південних та темно-каштанових солонцюватих ґрунтів, поступово перетворюючи їх на ущільнену брилясту масу із трансформованими водно-фізичними властивостями. При цьому надмірні циклічні припливні хвилі дніпровської води від зруйнованої ГЕС приносять велику кількість мулу, що кольматує дрібні і середні ґрунтові пори, гальмуючи процеси вбирання надлишкової води ґрунтом. За умов спекотного клімату підсихання верхньої частини ґрунту призводитиме до його розтріскування і подрібнення, викликаючи пилення, яке за умов зростання сили вітрів, провокуватиме періодичні прояви вітрової ерозії. Із часом ситуація може стати ще гіршою, перетворюючи поступово ґрунти у малородючу пустелю, з зрідженим рослинним покривом та відносно бідним видовим складом. Також існують ризики, що частина дерев, які зростали по узбережжю Дніпра, на затоплених територіях можуть загинути, що призведе до абразії берегів річки, а також ймовірного зростання об’ємів ярів і поширення балок.

 

  Опісля відходу води, яка тривалий час стоятиме у пониженнях і мікропониженнях сільськогосподарських угідь, певних змін зазнають і процеси осолонцювання ґрунтів, внаслідок чого відбудеться часткове їх розсолонцювання, а це викличе вимивання солей із ґрунтово-вбирного комплексу та водних розчинів засолених ґрунтів. Така ситуація створить ризики для вирощування культур, які не здатні витримувати надмірні концентрації солей й давати повноцінні урожаї. Як результати цих невідворотних процесів агровиробничий потенціал України пригальмується, а експортний потенціал нашої держави, житниці Європи, зменшиться майже на 14%.

 

  Як відомо, до підриву дамби, Херсонщина була благодатним краєм для ведення зрошуваного садівництва та ягідництва. Унаслідок затоплення величезної території й виведення із ладу систем зрошення, прогнозується високий відсоток того, що площі під багаторічними насадженнями суттєво скоротяться, а це безумовно створить значний дефіцит у споживанні громадянами України свіжих ягід і фруктів. Галузь овочівництва теж зазнає масових збитків через неможливість вирощування овочів і баштанних культур за відсутності штучних поливів. При цьому також будуть зруйновані склади і сховища провідних тепличних господарств регіону.

 

 

 

  Окрім екологічних ризиків, які напряму пов’язані із підтопленням сільськогосподарських угідь, промислових підприємств і об’єктів інфраструктури майже 80 населених пунктів, існує висока вірогідність забруднення й засмічення великої площі земельних ресурсів. Враховуючи, що частина територій знаходяться під окупацією, занепокоєння викликає неможливість оцінювання масштабів екологічних наслідків і впровадження ліквідаційних заходів, які б зменшили негативний вплив екологічної катастрофи. Варто мати на увазі, що руйнація значної кількості населених пунктів в рази примножила утворення відходів інфраструктури та побутових відходів, які через перенесення водними потоками можуть перевідкладатися на територіях по течії річки, а частина з них потрапляє до акваторії Чорного моря. У підтвердження цих слів, через три дні, опісля підриву дамби, значну частину відходів (побутові відходи, відходи зруйнованих об’єктів інфраструктури), які перенесено течією, спостерігали в районі акваторії поблизу Одеси. На жаль, але ці предмети споживання, потрапляючи до моря, є джерелами прямого механічного та опосередкованого хімічного забруднення вод.

 

  Відходи воєнної діяльності, які за період війни накопичилися у значній кількості, також є потужним джерелом забруднення об’єктів довкілля токсичними речовинами. Утворення відходів тваринництва, через масову загибель свійських тварин і дикої фауни, неминуче викличе розвиток бактеріальних захворювань. Сприятимуть широкому розповсюдженню хвороб також процеси підтоплення каналізаційних колекторів, кладовищ, скотомогильників, а за високих температур у навколишньому середовищі у літньо-осінній період ці процеси лише прискорюватимуться. Зазначаємо, що вже фіксується масовий мор риби на затоплених територіях Миколаївської, Херсонської і Запорізької областей.