Студенти спеціальності "Лісове господарство" набувають практичних навиків під час практики з дисципліни "Лісова меліорація"

    Практична складова у опануванні дисципліни є важливим елементом використання набутих теоретичних знань та їхнього закріплення. Так, під час вивчення дисципліни «Лісова меліорація», що викладається для студентів спеціальності «Лісове господарство» 4 курсу та 3 курсу скороченого терміну навчання, окрім теоретичної підготовки, що передбачено у осінньому семестрі, також є виконання практичних робіт не тільки в аудиторії, але й в натурі.
     Частково ще восени студенти долучаються до поновлення та дослідження різних видів протиерозійних насаджень, але все ж таки основною практикою є літній період. Згідно з програмою практики студенти проаналізували такі об’єкти:
  - 10 еталонних полезахисних лісових смуг, які розташовані у Національному комплексі «Експоцентр України» м. Києва та були закладені як виставкові для різних ґрунтово-кліматичних зон (Полісся, Лісостеп, північний, центральний та південний Степ);

     - гідтотехічні споруди «Національного природного парку «Голосіївський»;

     - навчально-дослідний розсадник кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій;

     - також значна увага приділяється Ботанічному саду НУБіП України, на території якого наявна яружно-балкова мережа. Варто звернути увагу на те, що в даній мережі спостерігаються прояви лінійної ерозії. Остання, в свою чергу, загрожує шляхам сполучення і розмиває ґрунтові дороги.

     Зазначені вище процеси розвиваються, переважно, внаслідок антропогенного впливу. Так, людина втручаючись у природу лісу та порушуючи його складові, завдає йому значної шкоди. Для припинення лінійної ерозії, що відбувалася вздовж відвершку яру, кілька років назад було вирішено провести обробіток ґрунту та запропоновано і втілено комплекс протиерозійних заходів: розпилювачі стоку, тинки, водонаправляючі вали, тераси та площадки з подальшим висадженням на них різних тіневитривалих ґрунтоскріплюючих деревних та кущових видів рослин, серед яких граб звичайний (Carpinus betulus L.), свидина паросткова (Swida stolonifera (Michx.) Rydb.) та смородина альпійська (Ribes alpinum L.), в’яз шорсткий (Ulmus glabra Huds.), клен польовий (Acer campestre L.), чубушник вінцевий (Philadelphus coronarius L.), сніжноягідник білий (Symphoricarpos albus Blake.). Кожного семестру студенти долучаються до поновлення цих насаджень та аналізують їхній стан та захисні властивості.

    Звичайно, без необхідного садивного матеріалу зазначений проект так і залишився б проектом, але завдяки розсаднику кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій ми мали змогу підібрати вказаний асортимент рослин.
     Звичайно, що будь який проєкт має свої особливості та не рідко практична складова вносить корективи у теоретичну підготовку. Так, враховуючи особливості складної форми лісу та значне затінення такі види як свидина паросткова (Swida stolonifera (Michx.) Rydb.) та смородина альпійська (Ribes alpinum L.) себе не виправдали та були замінені студентами на чубушник вінцевий, який досить добре прижився.

     Окрім рослин, які своєю кореневою системою скріплюють ґрунт важливе місце у регулюванні поверхневого стоку мають водовідвідні канави, які поновлюються студентами двічі на рік. Такі споруди розміщуються уздовж водозбору та дозволяють перерозподіляти поверхневий стік на різні потоки але меншої ерозійної інтенсивності, затримуючи воду з мулом та відводячи її у безпечне місце.

Дні практики промайнули швидко і плідно, а студенти закріпили свої теоретичні знання та долучилися до захисту його величності Лісу!

Володимир МАЛЮГА,

 професор кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій
Олександр СОВАКОВ,

доцент кафедри відтворення лісів та лісових меліорацій