Вдосконалення теоретичних знань і набуття практичних навичок у період проходження навчальної практики з агроекології
Серед переліку дисциплін підготовки студентів ОС «Бакалавр» спеціальності 101 «Екологія» важливі завдання покладено на вивчення дисципліни «Агроекологія», яка формує у фахівців сучасний світогляд щодо впровадження й застосування технологій збалансованого (раціонального) використання земельних ресурсів, водних екосистем, зважаючи на потенційні ризики післявоєнного відновлення й продовольчої безпеки держави, набуття ними практичних навичок і компетентностей за допомогою яких можна буде в майбутньому вирішувати свої професійні питання.
Цьогорічна навчальна практика з агроекології, тривалістю 1 тиждень, для студентів 3-го курсу відбувалася в період з 18 по 24 червня у змішаному форматі під керівництвом доцента кафедри екології агросфери та екологічного контролю Бережняка Євгенія Михайловича. Мета практики передбачала закріплення теоретичних знань студентів та отримання ними практичних навичок із проведення біологічних і екологічних спостережень, оцінювання впливу на довкілля й агросферу сукупної дії природних чинників та антропогенного пресингу, їх аналіз і власні судження на певні агроекологічні проблеми досліджені під час практики, а також ті, які висвітлювалися у відеоматеріалах.
Опісля проведення інструктажу фахівцем з техніки безпеки, керівник практики ознайомив студентів з її змістом та завданнями, окреслив об’єкти досліджень у господарствах, а також у місцях проживання студентів, оскільки практика відбувалася не лише в очному, а й у дистанційному форматі. За результатами проходження практики студенти повинні були особисто підготувати та захистити звіти. Окрім обов’язкових пунктів формування звіту, кожен студент мав також індивідуальне завдання, пов’язане із дослідженням агроландшафтів регіону його проживання, а також необхідно було заповнювати щоденник практики, із детальним описом об’єму виконаних робіт. Впродовж проведення практики молодь паралельно здавала тематичні завдання, якість виконання яких контролювалася й оцінювалася керівником на платформі E-learn.
У перший день практики викладач сконцентрував увагу студентів на важливості розробок та впровадження методів, методик, технологій і практик, які б максимально враховували агроекологічні складові при вирощуванні основних сільськогосподарських культур, з точки зору майбутньої продовольчої безпеки держави, у зв’язку із значною часткою відчуження земель з обробітку, їх деградацією і забрудненням внаслідок ведення військових дій. Особливо це стосується південно-східного регіону України. Також керівник продемонстрував декілька відеороликів із впливу екологічних факторів на агроекосистеми різного типу використання, обґрунтував форми взаємодії між організмами в агроландшафтах, відношення сільськогосподарських культур до світла, вологи, поживи та їх екологічне значення у формуванні продуктивності агроценозів. Активну участь в обговоренні тем взяли і студенти, які були присутні в аудиторії та на конференції.
Головні теми другого дня практики полягали в аналізі відеорепортажів щодо порівняльної характеристики природних екосистем й штучно створених агроекосистем, вивченні методів боротьби із станом засміченості фітобіотою різних типів сільськогосподарських угідь, розгляду найпоширеніших видів бур’янів культурних рослин, рівня їх шкодочинності та екологічного значення. Після обговорення переглянутих відео в аудиторії студенти вирушили до плодоовочевого саду НУБіП України, де мали змогу за допомогою завантажених у смартфони додатків «ObsIdentify» та «PlantNet» ідентифікувати найпоширеніші види бур’янів, трав’янистих рослин та чагарників, які зустрічаються у саду та на узбіччі, неподалік від центрального входу. Молодь із великим задоволенням та ентузіазмом виконувала цю роботу. 
У процесі спостережень викладач зосередив увагу студентів і на наявності власної метеостанції «Meteotrek», основною метою якої є можливість фіксування важливих для вегетації й розвитку дерев, кущів і ягідників агрометеорологічних параметрів – напрямків і сили вітру, вологості повітря, кількості опадів, даних температури ґрунту та атмосферного тиску, інтенсивності сонячної інсоляції, яка надходить до рослин, з метою їх контролю й корегування у найкритичніші періоди росту. Варто сказати, що для ефективного і максимально продуктивного використання води зернятковими і кісточковими плодовими насадженнями проведене краплинне зрошення, створюється підтримка необхідного мікроклімату для вирощування зеленних культур й овочів у теплиці.
Також студенти мали змогу ознайомитися із проведенням важливих агротехнічних заходів, такими як рихлення поверхні ґрунту ручними й механізованими агрегатами, механічними методами боротьби із бур’янами, мульчуванням поверхні кущів. Слід зазначити, що велику частку у формуванні продуктивності ягід та плодів, відіграє їх удобрення та підживлення. Позитивним є і той факт, що здебільшого у якості удобрення застосовуються органічні добрива, зокрема, власнопідготовлені компости на основі листя, решток пожнивних культур та перегною, взятого від кінної ферми, що розташована неподалік, а також біоінсектециди та біофунгіциди від ТМ «Жива земля». Щиро вдячні завідувачці навчальної лабораторії «Плодоовочевий сад» НУБіП України Марії Спірочкіній за надану можливість познайомитися із різноманіттям насаджень різних сортів плодово-ягідних культур та екологобезпечними технологіями їх вирощування.
Після плодоовочевого саду маршрут практики змістився у бік урочища Дідорівка, де студенти мали змогу колективно обґрунтувати антропогенне рекреаційне навантаження на місцеві екосистеми, визначити індикаторні види гідроморфних рослин однойменного ставка, проаналізувати вплив абіотичних чинників середовища на ступінь зволоження прибережних лісових галявин.
Наступний день практики полягав у вивченні ерозійних процесів на схилових ландшафтах. Для початку керівник практики зосередив увагу на високих показниках (екологічних й економічних) від яких страждає держава через недобір урожаю с.-г. культур внаслідок стоку води й змиву ґрунтів, прокоментував методи дослідження лінійних форм водної ерозії шляхом виміру об’ємів водорівчаків за Соболєвим та методи фізичного моделювання ймовірних втрат ґрунту внаслідок змиву через створення штучних злив за власно відзнятими відеоматеріалами, пояснив суть оцінювання масштабів водної ерозії за класифікацією М.К. Шикули, повідомив про основні методи боротьби з ерозійними процесами. Разом з тим в аудиторії студенти ознайомилися із масштабами й причинами виникнення пилових бур, дієвими заходами щодо їх попередження та мінімізації, переглянули й обговорили відповідні ілюстрації та сучасні відеоролики, присвячені проблемі дефляції.
«Родзинкою» дня став своєрідний ретроспективний аналіз розгляду даної проблеми, адже хлопці та дівчата через відео мали змогу побачити, як виглядав перший із каскаду Горіхуватських ставків 19 років тому і який він нині. Фактично за ці роки водойма майже повністю висохла, замулилася і на її місці добре зростають такі види рослин, як Salix babylonica, Typha latifolia, Carex aquatilis, Phragmites australis. Вважаємо, що даний став поступово переходить до наступної стадії свого розвитку – болотоутворення. Світлини наведені нижче, яскраво демонструють нам ці неминучі зміни водної екосистеми.
Наступним завданням практики була оцінка екологічного стану водойм каскаду Горіхуватських ставків методами біоіндикації, де студенти відповідно методичним рекомендаціям визначали індикаторні і наявні види макрофітів і макрозообентосу. За результатами досліджень обчислювали значення біотичного індексу й оцінювали якість води ставків по таблиці визначення їх стану за водними рослинами. Виявлено, що у першому ставку вода була найбрудніша (V клас) і оцінювалася як дуже брудна, у другому ставку – (ІV клас) брудна і у третій водоймі здебільшого (ІІ клас) – чиста. По мірі переходу від першого ставка до третього прозорість води зростала та зменшувалася площа заростання гідроморфними видами рослин прибережної частини. Слід відзначити, що у центральній частині третього ставка квітували глечики жовті (Nuphar lutea) та латаття біле (Nymphaea alba), а це свідчить про те, що водойма незабруднена промисловими викидами, оскільки рослини є чутливими до антропогенних забруднень.
У завершальний день практики студенти ознайомилися із умовами зберігання агрохімікатів і пестицидів на складах, повторили можливі негативні наслідки на довкілля від їх потрапляння у ґрунти, поверхневі і підземні води. Також розглянули тему щодо впливу мобільної сільськогосподарської техніки на природне середовище і порушення його гомеостазу, вивчали причини виникнення переущільнення ґрунтів внаслідок дії на них важкої сільськогосподарської техніки, методи визначення щільності складення і твердості ґрунтів. Для кращого засвоєння матеріалів переглянули відеоролики та фотознімки викладача із демонстрацією різного роду обробітків ґрунтів, їх вплив на поверхневу товщу ґрунтів й створення мульчування або ж, навпаки, ущільнення, обговорили побачене.
Фінальним акордом навчальної практики стало підведення підсумків та заслуховування презентацій звітів студентів, що тривало два дні. У ході доповідей відбувався активний діалог викладача і студентів, точилася жвава дискусія по спірних питаннях й виставлялися відповідні оцінки. Загалом дні відведені на практику промайнули цікаво й швидко, але і об’єм зібраних матеріалів та розглянутих тем теж був солідний. Насамкінець, деякі студенти поділилися власними думками і враженнями щодо змісту проведення навчальної практики. Цитуємо їх:
«З 19.06 по 24.06.2023 проходила практику з агроекології під керівництвом Євгена Михайловича і хочу поділитися враженнями від цікавого тижня очної практики. Кожен наш день був насиченим та значно відрізнявся від попереднього. Ми встигали, як опрацьовувати теоретичний матеріал, вести дискусії, так і застосовувати на практиці здобуті знання. Цей тиждень очної практики приніс багато позитивних вражень, я дізналася чимало цікавої інформації, яку планую використати у своїй бакалаврській роботі», — говорить Уляна Остапюк.
Думки Руслани Рубаник: «Одне з найважливіших вражень від практики з «Агроекології» — це побачене ведення сільського господарства у плодоовочевому саду НУБІП України, як цілої екосистеми, в якій біотичний і абіотичний чинники взаємодіють, виконуючи свою головні функції для збалансованого розвитку. Загалом, практика вражає своєю цілісністю та бажанням викладача привернути увагу студентів-екологів до екологічних проблем сьогодення. Завдяки ній ми зрозуміли інноваційні підходи, які можуть сприяти збереженню довкілля та потенційному розвитку нових стійких господарств».
Враження Юлії Михед: «Набуття практичних навичок із дисципліни «Агроекологія» є головною метою проведення навчальної практики майбутніх екологів. Ми повторили на поглибили знання з агроекології, набули нових практичних вмінь щодо методів розрахунку інтенсивності втрат ґрунту внаслідок водної ерозії, сучасних технологій боротьби з бур’янами, впливу тваринницьких комплексів на довкілля, ознайомилися з умовами зберігання агрохімікатів на складах і наслідками переущільнення ґрунтів. Цікавими для мене були екологічні дослідження агроекосистеми плодоовочевого саду та природних екосистем Голосіївського лісу, де я змогла практично закріпити набуті знання, ознайомитися із сучасними технологіями вирощування плодових культур. Порівняльне дослідження екологічного стану Горіхуватських ставків у 2000-их роках та нинішнього викликало у мене захоплення і надовго закарбувалося у пам’яті».
Євгеній Бережняк, керівник практики з агроекології,
доцент кафедри екології агросфери та екологічного контролю
