Природокористування і якість життя - поради лікаря: залежності від їжі, її прояви і шляхи подолання

   Говорячи узагальнено, ми маємо доволі складні взаємовідносини з їжею. Значна частина населення Землі продовжує потерпати від голоду. Саме нестача їжі рухала еволюційною адаптацією організму людини з різноманітними фізіологічними налаштуваннями: від уповільнення метаболізму до змін композиції мікробіому кишечника. 

   З’являється все більше наукових доказів того, що обмеження калорійності їжі, певний «помірний» голод може бути корисним з огляду нижчого ризику хвороб і уповільнення старіння. Але, вочевидь, значний дефіцит енергії має повністю протилежний ефект, значно погіршуючи якість життя та збільшуючи ймовірність негативних наслідків для здоров’я.

   Якщо можна застосувати такий термін, то «індустріальна еволюція» здійснює свій значний вплив на харчову поведінку і вибір їжі та напоїв. У країнах з високим, середнім та все більше з рівнем економічного розвитку нижче середнього більшість населення має зайву вагу або ожиріння. Демпінгова доступність нездорової їжі, прискорення ритму життя, низька фізична активність серед основних причин цього стану речей.

   Ще одна група проблем, які можна вважати наслідками неоптимальних взаємовідносин з їжею – це розлади харчової поведінки.  Кількість таких випадків невпинно зростає. З’являються і нові різновиди, як орторексія, або одержимість споживанням виключно  здорової їжі. 

   Чи може людина бути залежною від їжі? Є підстави для ствердної відповіді на це запитання. Стан, коли людина  відчуває непереборне бажання споживати більше їжі, ніж їй насправді потрібно, досить поширений у світі. 

   Так, за даними нещодавнього опитування у США, 1 з 8 респондентів старше 50 років бореться з нездоровими стосунками з їжею — і це насамперед стосується ультраоброблених харчових продуктів, які містять у своєму складі багато солі, цукру і жиру. Серед дорослих молодого і середнього віку таку залежність відчувають 14% опитаних, а серед дітей — 12%. 

   Симптоми нагадують типові ознаки залежності: сильний потяг, нездатність скоротити споживання їжі з високим ступенем обробки, попри негативні наслідки (можливі навіть гострі ускладнення подібні до діабетичної коми), ознаки абстиненції та втрата контролю над споживанням. 

   Всупереч очевидній поширеності, харчова залежність не була офіційно визнана справжньою залежністю або діагнозом. Хоча за є багато схожих критеріїв, подібних до тих, що використовуються для встановлення залежності від тютюну та алкоголю. 

   В той час як дослідження харчової залежності тривають, деякі медичні працівники та дієтологи визнали цей стан і необхідність його лікування. У більшості людей, які шукають лікування від харчової залежності, ймовірно, діагностують розлад переїдання. Але тип лікування для цих двох станів різний. Не всі, хто повідомляє, що мають харчову залежність, переїдають, а основні механізми харчової залежності та розладу переїдання суттєво відрізняються.

 

 ЇЖА «ПОЛОНИТЬ» МОЗОК 

  Критерії, що визначають харчову залежність, зосереджуються саме на ультраобробленій їжі, а не на всіх продуктах чи напоях, через те, як мозок реагує на її споживання.

   Хімічні процеси, які лежать в основі розладу — це фундамент систем винагороди. Після їди підвищується рівень дофаміну та серотоніну, які зумовлюють позитивні асоціації та ейфорію у людини. Надалі, як тільки рівні цих ревовин зменшуються, людина втрачає настрій і почувається гірше, тому вона змушена знову споживати аналогічну їжу і іноді у більшій кількості. Ці закономірності звикання і залежності в, яких функціонує мозок, нагадують вплив морфіну, нікотину або алкоголю. 

   Оброблені та рафіновані речовини, створені людиною, забезпечують неприродно високий рівень солі, цукру і жиру, які дуже швидко ін іціюють біохімічні зміни в організмі. Мозок, здається, насправді не знає, як саме управляти таким рівнем винагороди за їжу, оскільки цей рівень значно перевершує те, що існує в природі.

 ЖИТТЯ З ХАРЧОВОЮ ЗАЛЕЖНІСТЮ

   Не у кожного, хто споживає досить багато ульраоброблених продуктів, розвивається залежність до них. Щодо цього експерти висувають кілька ймовірних гіпотех. Зокрема, певну роль може зіграти хімічний склад мозку людини, а також сімейна історія проблемних стосунків з певними психогенними речовинами, включаючи звикання та залежність. Крім того, люди, які перебувають у стані стресу, депресії, тривоги або переживають травму, можуть споживати такі продукти, щоб впоратися з негативними емоціями.

   Деякі люди з харчовою залежністю їдять ультраоброблені продукти протягом дня, тоді як інші роблять це епізодично, а потім відчувають себе млявими та навіть кажуть, що ніколи більше не будуть цього робити. Згідно з попередніми дослідженнями, споживання завеликої кількості їжі з високим ступенем обробки може призвести до таких негативних наслідків для здоров’я, як ожиріння, рак, рання смерть, серцево-судинні захворювання, деменція та діабет.

   Намагаючись скоротити споживання цих продуктів, люди можуть відчувати симптоми абстиненції, такі як дратівливість, збудження або виснаження. І з часом їдять все більше і більше, щоб отримати той самий рівень задоволення, який вони отримували в минулому. Харчова залежність і невдалі спроби змінитися можуть викликати відчуття провини, сорому, безнадії та розчарування.

   Причиною або наслідком харчової залежності можуть бути самотність і соціальна ізоляція. У дослідженні Michigan Medicine залежність від їжі з високим ступенем обробки спостерігалася у 51% жінок-учасниць і 26% чоловіків, які сказали, що вони часто відчувають себе одинокими, у порівнянні з 8% жінок і 4% чоловіків, які рідко себе так відчувають.

   Спокуса для людей, що страждають на харчову залежність, є усюди - в офісах, куди приносять смаколики, у магазинах. Часто наприкінці дня стрес, постійне напруження, пов’язане з необхідністю використовувати силу волі, щоб спробувати протистояти, можуть спровокувати споживати нездорову їжу, продовжуючи цикл. 

 «СУПЕРЕЧЛИВА ТЕМА» 

   Наукові думки про те, чи справжня харчова залежність, все ще неоднозначні. Деякі дослідники намагаються з’ясувати, де повинна бути межа між частим та надмірним вибором на користь продуктів, які піддалися обробці, і виходом ситуації з-під контролю та появою ознак залежності.

   Однак свого часу була величезна дискусія про те, чи викликає залежність тютюн, яка вирувала десятиліттями, навіть попри те, що сотні тисяч людей помирали. Це не було схоже на інші залежності — людина не в стані алкогольного сп’яніння, і законно може, наприклад, керувати автомобілем, викурюючи цигарку.

   Зараз дебати зараз більше зосереджені на ролі їжі та на тому, чи справді вона викликає залежність. Звісно, нам всім потрібно їсти. Але нам не потрібні ці справді неприродні, створені людиною ультраоброблені продукти. Адже вони здатні обходити багато фізіологічних, біохімічних та психологічних еволюційних бар’єрів, збільшуючи поширеність надмірної ваги, ожиріння та харчової залежності.

 ЗМІНА СТАВЛЕННЯ ДО ЇЖІ

   Ефективна боротьба з харчовою залежністю потребує поєднання індивідуальних рішень і змін у підходах щодо її лікування.

   Попри те, що харчова залежність на поверхневому рівні пов’язана з їжею, робота з психотерапевтом, який допоможе з’ясувати, як вона виникла та як її подолати, має вирішальне значення. Психотерапевт також може допомогти навчитися справлятися зі стресом більш здоровими способами, як ведення щоденника, визначення тригерів, надання рекомендацій щодо їхнього уникнення, змін способу життя із включенням розумових та фізичних активностей. 

   Найкраще, якщо психотерапевт працює разом з дієтологом. Менше шансів, що ситуація вийде з-під контролю, у людей, які здебільшого прихильні моделям здорового харчування та ведуть активний спосіб життя. 

 

Олег Швець,
к.м.н., професор кафедри технології м'ясних, рибних та морепродуктів,
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії