Співробітники та студенти ННІ лісового і садово-паркового господарства взяли участь у міжнародному форумі 7th Forum Carpaticum - 2023 (м. Краків, Польща)
Упродовж 25-28 вересня співробітники ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України Олександр Сошенський та Ганна Лобченко, а також студентка магістратури Ірина Зібцева брали участь у роботі міжнародного форуму 7-ї конференції Forum Carpaticum "Майбутнє Карпат - важливі трансформації", де представили свої доповіді.
Конференція об'єднала науковців, практиків та зацікавлених осіб для обміну останніми науковими здобутками,а обговорення викликів і можливих шляхів адаптації до екологічних, економічних та соціально-політичних криз Карпатського регіону. Міждисциплінарна та трансдисциплінарна зустріч сприяла обміну знаннями та досвідом щодо сталих та екологічних рішень управління природними ландшафтами Карпатського регіону та іншими гірськими регіонами. Захід об’єднує зацікавлені сторони усього регіону та сприяє налагодженю зв’язків між науковцями, практиками, управлінцями та активістами.
Головними організаторами конференції є Центр досліджень взаємовідносин людини і довкілля Ягеллонського університету при географічно-геологічному факультеті (м. Краків) та Асоціація S4C "Наука для Карпат".
У перший день форуму відбувся спеціальний воркшоп, організований науковцями з Бернського університету прикладних наук (BFH-HAFL) Мар'яною Мельникович та Крістіаном Россетом, мета якого - поширення кращих практик створення фотосфер лісових ділянок як важливого елементу Мартелоскопів для підтримки наближеного до природи лісівництва та сталого ведення лісового господарства. У фокусі уваги учасників воркшопу стали наступні складові:
- Фотосфери як важливий елемент Мартелоскопів для підтримки наближеного до природи лісівництва та сталого ведення лісового господарства;
- Створення фотосфер: основні принципи та теоретичні засади, матеріали (обладнання, програмне забезпечення);
- Практичні навики створення фотосфер в польових умовах: покрокова презентація створення фотосфер низької, середньої та високої роздільної здатності;
- Демонстрація створення фотосфер за допомогою спеціального програмного забезпечення.
Завдяки змішаному формату, до аудиторної частини воркшопу мали змогу доєднатися й інші українські науковці та поділитися враженнями й прокоментувати сфери застосування й удосконалення представленої методології.
Наступні дні конференції присвячено найактуальнішим темам у розрізі сесій:
- Карпатські ендемічні види
- Майбутнє Карпат - важливі зміни
- Водні ресурси та управління ними
- Культурна спадщина та традиційні знання
- Природні загрози та ризики
- Інтегроване управління та менеджмент ландшафтів для кращого регіонального розвитку
- Спільні дослідження, багатосторонні діалоги та знання про спільні виробництва
- Пластик у горах
- Зміна клімату
- Землекористування та зміна ґрунтового покриву
- Збереження та стале використання біорізноманіття
- Освіта для сталого розвитку
- Ліси, управління ними та менеджмент
- Співіснування людини та дикої природи
- Сталий туризм
Окрема сесія, присвячена Україні, ініційована організаторами форуму для обміну думками щодо сучасних викликів, які стоять перед Українською державою, науковцями, громадськими організаціями й іншими зацікавленими сторонами у збереженні й сталому використанні ресурсів Карпатського регіону в умовах повномасштабного вторгнення. Саме тут науковці зауважили необхідність розширення співпраці та створення наукових консорціумів, що дозволить втілювати кращі практики та отримувати для цього грантову підтримку.
Олександр Сошенський представив спільну доповідь (Сошенський О., Мельникович М., Лобченко Г., Зібцев С., Кальчук Є.) на секції "Зміни клімату" на тему: "Лісівничі підходи, необхідні для підвищення стійкості лісів до зміни клімату та лісових пожеж в Українських Карпатах". Спільна доповідь окреслила спектр важливих питань - від кліматичних змін, всихання гірських лісів, взаємозв’язку режимів господарювання і виникнення пожеж, до необхідності збереження найбільш цінних лісових екосистем - пралісів та інших старовікових лісів. Ганна Лобченко додала, що пралісів й інших старовікових лісів в Україні ідентифіковано понад 1000 км2 з яких майже 70% вже отримали статус пралісів, квазіпралісів та природних лісів. Такі природні екосистеми є не лише важливими для біорізноманіття, але й для практичного лісівництва, адже через динамічні процеси, що відбуваються у природних лісах лісівники можуть отримати підказки щодо управління лісами. Ключову роль в збереженні таких лісів в Україні відграє WWF-Україна, зусиллями якого створено карту пралісів, квазі-пралісів і природних лісів України (http://gis-wwf.com.ua/). Візуальна складова у вигляді фотосфер суттєво доповнила б цей інформацію про ці ліси. Тому, підхід зі збору матеріалу з застосуванням мартелоскопів у природних насадженнях, що мають особливу цінність, або ж у тих, де лісівники застосують сучасні підходи наближеного до природи лісівництва, дозволить сформувати практичні рекомендації для кліматично-розумного управління лісами.
Ірина Зібцева представила доповідь на секції "Землекористування та зміна ґрунтового покриву" "Картографування змін ґрунтового покриву в регіонах України із застосуванням методології Corine Land Cover".
Патрік Вебер, з Бернського університету прикладних наук провів для української делегації воркшоп з використання стратегічної гри для опрацювання стратегії управління ландшафтами з акцентом на лісові пожежі. В межах співпраці ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України з Факультетом сільськогосподарських, лісових та харчових наук (HAFL) Бернського університету прикладних наук (BFH) планується продовжити розвивати інструменти використання стратегічних ігор для управління лісами на ландшафтному рівні.
Конференція завершилася спільними рішеннями та пропозиціями від учасників до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (Карпатська конвенція).
Програма конференції - sites/default/files/u184/forum_carpaticum_2023_conference_programme.pdf
Детальна інформація про конференцію - https://hes.geo.uj.edu.pl/forum-carpaticum-2023
Збірник тез - Link
Олександр Сошенський,
доцент кафедри лісівництва
Ганна Лобченко,
доцент кафедри відтворення лісів
та лісових меліорацій
