Враження аспірантів кафедри фінансів про Міжнародну науково-практичну конференцію «Фінансово-кредитне та обліково-аналітичне забезпечення післявоєнного відновлення економіки України»

    5 жовтня 2023 року, я Іван ОЛІФЕР, аспірант кафедри фінансів НУБіП України, мав честь бути присутнім на відкритті, пленарному засіданні та прийняти участь у роботі секції Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитне та обліково-аналітичне забезпечення післявоєнного відновлення економіки України», з нагоди святкування 50-річчя кафедри статистики та економічного аналізу, 30-річчя кафедри фінансів та 25-річчя кафедри банківської справи та страхування та хочу поділилися своїми враженнями.

     Конференція була проведена на максимально продуктивному, та цікавому, цільовому, з точки зору економічного розвитку України рівні, оскільки:

• по-перше, були присутні науковці з 60 вітчизняних та 6 іноземних закладів вищої освіти, а також представники державних установ України;

• по-друге, тематика доповідей була актуальною, та посилалася на вирішення українських економічних проблем, по різних напрямах.

    Після пленарного засідання конференція продовжилася в секціях, на яких задекларували свої виступи численні вітчизняні та іноземні учасники міжнародної науково-практичної конференції. Секція, де я приймав участь, була присвячена фінансово-кредитному та обліково-аналітичному забезпеченню післявоєнного відновлення економіки України. Організація роботи секція була на високому рівні, більше того, колоритність проведення заходу підкреслювалась тим, що проводилася у новоствореному «Музеї грошей, банківської справи та страхування», що для мене було виключно цікавим, оскільки я є колекціонером (нумізматом) і вважаю, що наш Музей дає можливість доторкнутися до історії фінансів, відчути себе її частиною. Професор кафедри банківської справи і страхування Любов ХУДОЛІЙ, провела для учасників конференції цікаву екскурсію. Хочу подякувати всім, хто долучився до створення унікальної навчальної лабораторії-музею і цікаву колекцію, яка, на мою думку, має, перш за все високу культурну і навчальну цінність!

    Конференція мала практичне спрямування, оскілки, участь у роботі взяли не тільки науковці, а і практики, а також представники органів державної влади! Мені пригадуються слова німецького філософа і письменника Йоганна Вольфганга фон Гете: «Недостатньо тільки отримати знання; їх треба застосувати. Недостатньо тільки бажати; треба діяти». Це було гаслом нашої конференції!
    Під час роботи секції «Стан, проблеми та перспективи використання у повоєнній відбудові України фінансово-кредитних важелів» обговорювалися питання різної направленості щодо покращення економіки в післявоєнний період, а саме, зміни, покращення та оптимізації: банківської системи, страхового ринку, ефективності АТ “ТАКСОБАНК”, комерційної закупівлі аграрних формувань та ланцюга поставок, логістичної системи аграрних підприємств, тенденції фінансової поведінки, проблем досягнення цілей сталого розвитку в АПК. Всі виступи супроводжувались палким дискусіями.

   Мій виступ був присвячений фінансовій психології, де ми з науковим керівником Оленою ЛЕМІШКО, д.е.н., доцентом кафедри фінансів, дослідили та структурували особливості ірраціональної поведінки підприємств, виявили поведінкові пастки, структурували соціальні мотиви та оцінили компанії за критерієм економічних потреб. Мене приємно вразила зацікавленість тематикою нашого дослідження і жваве обговорення. Під час дискусії було задано ряд стимулюючих для подальшого поглиблення розвитку теми питань. Так Наталія ШВЕЦЬ, д.е.н., професор та завідувач кафедри фінансів, наголосила на визначені різниці між ірраціональним рішення та похибкою у прийнятті рішень. Про процес виявлення та шляхи до нівелювання ірраціональних рішень говорила Олена ЛЕМІШКО, д.е.н., доцент кафедри фінансів. Олексій МУРАВСЬКИЙ, к.е.н, доцент кафедри банківської справи та страхування, поцікавився характеристикою, з точки зору поведінкових фінансів, дій Ілона Маска щодо Твіттеру.
     Підсумовуючи, вважаю, що проведення таких заходів сприяє розвитку та розширенню області знань для кожного, хто приймає участь, та прагне покращити, оптимізувати, економіку країни в цілому, а отже зменшити ірраціональний фактор у прийнятті рішень через нівелюючи дефіцит знань, тобто покращити планування, та прогнозування, що є основою для правильного використання фінансових ресурсів, а отже, у фіналі – покращення соціального забезпечення кожного. І завершити свої враження хочу словами Філіпа Домера Стенхоп Честерфілда, англійського державного діяча, письменника: «Знання – це притулок, зручний й необхідний нам у похилі роки, і якщо ми не посадимо дерева, поки ми молоді, то, коли ми постаріємо, у нас не буде тіні, щоб заховатися від сонця».

Іван ОЛЕФІР,
аспірант кафедри фінансів,
Олена ЛЕМІШКО,
доцент кафедри фінансів