Секційне засідання «Економічні виклики розвитку України в умовах післявоєнного відновлення»

    5 жовтня 2023 року відбулося секційне засідання «Економічні виклики розвитку України в умовах післявоєнного відновлення», що проходило в рамках роботи Міжнародної науково-практичної конференції «Фінансово-кредитне та обліково-аналітичне забезпечення післявоєнного відновлення економіки України», з нагоди святкування 50-річчя кафедри статистики та економічного аналізу, 30-річчя кафедри фінансів та 25-річчя кафедри банківської справи та страхування.

    Розпочала роботу секції Галина СТУДІНСЬКА д.е.н., ст. науковий співробітник Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки» з презентації доповіді на тему: «Cекторальна структура національної економіки як виклик розвитку України в умовах післявоєнної відновлення», де було окреслено секторальну структуру ВВП України за первинним, вторинним та третинним секторами. Зроблений акцент на необхідності скорочення сировинного первинного сектору та визначено умови ефективного розвитку економіки України.

     Ніна ДРАЄРСЬКА, доктор філософії, професор, заступник директора з науки Інституту економіки та фінансів Варшавського університету наук про життя (Республіка Польща) в доповіді «Migration of educated workers» проаналізувала основні шляхи трудової міграції, причини вибору за категоріями, рівні зайнятості населення Польщі та іноземців.

    Декан Коледжу сільськогосподарських наук штату Пенсильванія Ласло КУЛЬЧАР наголосив на важливості міжнародного партнерства, особливо в контексті повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Висловив всебічну підтримку українському народові у боротьбі за незалежність та суверенітет, НУБіП України та всій науковій спільноті. Відзначив, що Університет штату Пенсильванія разом із Woskob New Century Fund, зокрема, продовжує підтримувати ініціативи Консорціуму сільського та сільськогосподарського розвитку України (CURAD) та програму Woskob International Research in Agriculture (WIRA) Scholar Program.

    Методологічну стратегію для вирішення перших етапів політичного циклу шляхом визначення найефективнішого поєднання інструментів для переходу до біоекономіки було презентовано Едгардо СІКА, доктором філософії, доцентом кафедри економіки, управління та територій, Університету Фоджа (Італія). В своєму виступі: «Instrument mix for energy transition: A method for policy formulation» охарактеризував соціотехнічний перехід; перехід до стійкості, тобто «довгострокові багатовимірні та фундаментальні трансформаційні процеси, за допомогою яких усталені соціально-технічні системи переходять до більш стійких способів виробництва та споживання».

    Ольга НЕСТОР, к.е.н., науковий співробітник відділу регіональної фінансової політики Державної установи «Інститут регіональних досліджень ім. М. І. Долішнього НАН України» презентувала дослідження «Передумови успіху Плану Маршалла», де охарактеризувала передумови успіху Плану Маршалла в українських реаліях включаючи геополітичний аспект та важливість геополітичної підтримки партнерами України разом із потребою перебудови української економіки на сучасний лад.

     Сунак ЧАКРАБОРТИ, доктор філософії, доцент кафедри статистики, Університет Міссурі (США) та Сугата БАРДХАН з Університету Лінкольна в Джефферсон-Сіті, Міссурі (США) в своїй презентації «AI and Machine Learning in Smart Agroforestry» окреслили основні переваги, виклики та зусилля, що стоять перед застосуванням штучного інтелекту та машинного навчання для розумного агролісівництва. Штучний інтелект можна використовувати для аналізу даних з різних джерел, таких як характеристики ґрунту, кліматичні умови та рельєф місцевості, для створення детальних карт земельних ділянок.

     Назар ТКАЧ, аспірант НУБіП України, представив особливості культивування нішевих сільськогосподарських культур, що вирощуються на малих площах та на які є ситуативний або постійний підвищений комерційний чи соціальний попит. Було підкреслено тенденцію до скорочення кількості малих сільськогосподарських підприємств в Україні незважаючи на зростання рівня рентабельності та запропоновано шляхи їх розвитку.
    Анастасія СОЛОП, аспірантка НУБіП України, закцентувала свою увагу на суттєвій ролі розрахунків темпів зростання та приросту ВВП за рахунок цін, тобто інфляційної зміни ВВП. Провідними індексами цін, які застосовуються на практиці, є дефлятор ВВП, індекс споживчих цін та індекс цін виробника. В своїй доповіді вона підкреслила суттєве зростання індексу дефлятора ВВП у 2022 році та падіння індексу фізичного обсягу ВВП у % до 2016 року.

Дякуємо учасникам конференції за участь!

Максим КЛИМЕНКО,
секретар секції