Сучасне і майбутнє державної екологічної інспекції.

  «Обґрунтування Концепції реформування державної екологічної інспекції як нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища» – саме під таким гаслом 10 жовтня 2023 р. на базі Національного університету біоресурсів і природокористування України відбулося засідання круглого столу, ініціатором і модератором проведення якого була Президент ГС «Асоціація професіоналів довкілля» (PAEW) Людмила Циганок.

  У круглому столі взяли участь представники законодавчої та виконавчої гілок влади, бізнес-структур, менеджери підприємств, фахівці науково-дослідних установ, керівництво НУБіП України в особі проректора з науково-педагогічної роботи, міжнародної діяльності та розвитку Вадима Ткачука, декана факультету захисту рослин, біотехнологій та екології Юлії Коломієць та заступника декана Валерії Бондарь, доценти кафедри екології агросфери та екологічного контролю Олена Наумовська, Світлана Паламарчук, Марина Ладика, Євгеній Бережняк, Віта Строкаль, Ганна Сербенюк та студенти.

 
  Колективне обговорення на круглому столі стосувалося питання змісту, обґрунтування і доповнення Концепції реформування Державної екологічної інспекції (ДЕІ) та можливої доцільності заміни її на Державну природоохоронну інспекцію, створення якої ініціює Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України.
  Голова наглядової ради НУБіП України Микола Томенко у своєму виступі зосередив увагу присутніх на важливості виконання співробітниками екологічної інспекції своїх чітких професійних функцій, як основного державного органу нагляду і контролю. З його вуст також прозвучала теза про доцільність підпорядкування інспекції безпосередньо Кабінету Міністрів України, а не профільному міністерству.

  Народний депутат України Олена Криворучкіна висловила свою позицію стосовно процесу реформування, відмітивши, що подібні ініціативи у період дії воєнного стану не доречні і такий своєрідний ребрединг не призведе до суттєвих змін у виконанні екологічними інспекторами своїх професійних обов’язків. Натомість вона наполягала на необхідності продовження здійснення перевірок підприємств, установ і організацій у період воєнного стану, оскільки у даний час виникають серйозні правопорушення, через які відбувається забруднення довкілля, однак винні особи не несуть ніякої відповідальності.

  Перший заступник Голови ДЕІ Дмитро Заруба проінформував учасників круглого столу на значних фінансових затратах, необхідних для проведення подібної реформи, у той час, як на балансі інспекції таких коштів бракує. На його думку, фактичної суті у діяльності контролюючого органу це не змінить, адже необхідно поступово імплементувати подібні елементи з досвіду Європейського Союзу і переходити від доктрини «здійснення покарання» до попереджувальних (превентивних) заходів, які запобігатимуть забрудненню, а не постфактум фіксуватимуть їх. На жаль, аргументованих відповідей на поставлені запитання компетентними особами щодо доцільності нинішньої реорганізації державної екологічної інспекції в обличчі заступника Міністра захисту довкілля і природних ресурсів Олени Крамаренко, ми не отримали.

  Заслуговує на увагу чітка позиція Станіслава Зінченка, голови комітету промислової екології та сталого розвитку Європейської бізнес асоціації. Його головні тези стосовно доповнення Концепції доволі прості і лаконічні: «… реформи, які не направлені на спільні цілі з ЄС є нецікавими і не на часі..», «усі підприємства незалежно від своїх виробничих потужностей, місця розташування і сфери діяльності повинні мати однакові «правила гри» щодо питань, пов’язаних із впливом на довкілля, знизити регуляторний тиск на «виробничників» з боку державних і місцевих контролюючих органів, а також пошуки рішень у зменшенні випадків корупційних ризиків». Він наголосив на необхідності формування штату органу контролю виключно із середовища дипломованих працівників, що мають відповідну освіту інженера-еколога, а також суттєвому збільшенні розмірів посадових окладів та форм преміювання державних інспекторів, застосування процедури уніфікації стандартів і методичних рекомендацій щодо обчислень завданої шкоди природним ресурсам у різних регіонах України, оскільки нині час від часу виникають певні труднощі, які пов’язані із цим.

 
  Секретар науково-експертної ради Держекоінспекції і національний координатор IMPEL Network в Україні Андрій Мороз висловив ідею своїх колег щодо можливої реорганізації Держекоінспекції у Природоохоронну агенцію на кшталт європейським аналогам, яка включала б в себе екологічну поліцію, прокуратуру і органи слідства, тобто щось подібне на зразок European Environmental Agency (EEA) – агенція ЄС із забезпечення незалежної інформації про стан довкілля.

 
  Серед онлайн-учасників круглого столу свої категоричні позиції стосовно ініціативи реформування структури екологічної інспекції висловили Марина Тимошенко – інженер з охорони навколишнього середовища ПрАТ «Дніпропетровський комбінат харчовик концентратів», Андрій Демиденко – голова спільноти Global Water Partnership, Іван Паламарчук – екологічний аудитор, автор і спікер семінарів у сфері екології.
  На завершення, Президент PAEW Людмила Циганок підсумувала за результатами засідання круглого столу думку експертів у недоцільності впровадження подібної реформи, подякувала усім присутнім за плідну зустріч, виступи і надані пропозиції, а також наголосила на поширенні даної інформації серед осередку небайдужих свідомих громадян. Крім того, було підписано меморандум про співпрацю між НУБіП України та PAEW.

Валерія БОНДАРЬ, заступник декана ф-ту
захисту рослин, біотехнологій та екології
Євгеній БЕРЕЖНЯК, доцент кафедри екології
агросфери та екологічного контролю