Поглиблення, розширення та оновлення спеціальних знань та вмінь, щодо надання першої долікарняної допомоги.

  У наш час необхідність систематичного та ефективного підвищення викладачами фахової кваліфікації, а студентами – особистих знань та навичок, обумовлена не тільки організаційними змінами у роботі навчальних закладів, але й потребами, що продиктовані сьогоденням.
   Vcentri HUB: Голосіїв для студентів першого курсу гуманітарно-педагогічного факультету проведене навчання навичкам домедичної допомоги цивільних громадян Громадською організацією "Місцеві".
  У повсякденному житті екстрені ситуації виникають несподівано – забої, розтяги, переломи, відмороження, теплові удари, ураження електричним струмом, утоплення. Особливе значення в реаліях сьогодення має вміння надати першу медичну (долікарську) допомогу при дорожньо-транспортних пригодах, пораненим під час збройних протистоянь, транспортування пораненого в сектор укриття.
  В цих ситуаціях повинна бути надана екстрена медична допомога. В основному це відбувається в умовах дефіциту часу і під час відсутності людей зі спеціальною медичною освітою. У цих випадках важливо діяти швидко й рішуче, тому що в такі моменти дорога кожна секунда.
  Як зазначали представники Громадської організації, першу долікарську допомогу потерпілому може надавати не тільки медичний працівник, але і кожна людина повинна мати відповідні навички і навчатися цьому треба зі шкільної лави.
  Студенти зацікавлено слухали, що, – за умови, коли 10% населення країни володіє правилами надання першої медичної (долікарської) допомоги, летальність на догоспітальному етапі зменшується в середньому на 20%. При досягненні цього показника в Україні можливо щороку рятувати 26 тис. осіб. Існує термін так званої «золотої години», того часу, коли постраждалому можна надати найбільш дієву першу медичну (долікарську) допомогу. Саме в такі моменти здоров’я людини, що потрапила в критичне становище, перебуває між життям і смертю. Пояснюється це тим, що протягом першої години після настання нещасного випадку, коли максимальні компенсаторні функції організму людини є вираженими, і можуть ефективно підтримувати стабільний стан приблизно протягом однієї години, надання першої медичної допомоги є найбільш ефективним і дозволяє мінімізувати розвиток небезпечних ускладнень.
  Ми, як викладачі, можемо відзначити, що навчання проходило на високому професійному рівні, відчувалась навички практичного застосування знань, про які розповідали тренери, адже крім постійного використання своїх навичок в повсякденному житті, кожен із них побував і в збройних протистояннях.

  Студенти зацікавлено слухали, що саме вони повинні вміти, коли потрібно надати першу медичну (долікарську) допомогу: оцінювати стан потерпілого і визначати, якої допомоги насамперед він потребує; забезпечити прохідність верхніх дихальних шляхів; робити зовнішній масаж серця й оцінити його ефективність; зупиняти кровотечу накладанням джгута, стисної пов’язки або пальцевим притискуванням судин, накладати пов’язку при пошкодженні (пораненні, опіку, кровотечі, відмороженні, травмі); іммобілізувати пошкоджену частину тіла при переломі кісток, важкій травмі, термічному ураженні; надавати допомогу при тепловому і сонячному ударах, утопленні, отруєнні, блюванні, втраті свідомості; використати підручні засоби при перенесені, завантаженні і транспортуванні потерпілого; визначати необхідність транспортування потерпілого машиною швидкої допомоги чи попутним транспортом.
  Перша медична (долікарська) допомога може бути найрізноманітнішою. Акценти були розставлені саме на долікарській допомозі, здійснюваній немедичним працівником, що часто не має необхідних засобів і медикаментів.
  Нещасні випадки, на жаль, в нашому житті дуже часто зустрічаються і відбуваються в умовах, коли немає можливості швидко повідомити про них на станцію швидкої медичної допомоги. У подібній обстановці надзвичайно важливого значення набуває перша долікарська допомога, що повинна бути проведена на місці події до прибуття лікаря або транспортування постраждалого у лікувальну установу.
  У спільній дискусії тренерів та студентів був вироблений алгоритм дій заходів долікарняної допомоги, а саме: 1. Негайне припинення впливу зовнішніх фізичних факторів (електричний струм, висока або низька температура, стиснення та ін.) і винесення потерпілих з несприятливих умов, у які він потрапив (з води, з палаючого приміщення, із приміщення, де присутні отруйні гази та ін.). 2. Надання першої медичної допомоги потерпілому залежно від характеру й виду травми, нещасного випадку або раптового захворювання (зупинка кровотечі, накладення пов’язки на рану, штучне дихання, масаж серця, введення протиотрут і ін.). 3. Організація якнайшвидшої доставки (транспортування) потерпілого в лікувальну установу.

  Спеціалісти дуже професійно розповідали факти про кров, ознаки кровотечі та кровоспинні засоби, джгути та важливі принципи роботи з ними, методи зупинки немасивних кровотеч, основи зовнішнього масажу серця, а також загальну хронологію надання допомоги.
  Надзвичайно активізувались студенти, коли вчились зупиняти кровотечу методом накладання джгута (турнікету), тампонади та створювати джгути з підручних матеріалів, проводити серцево-легеневу реанімацію, - оцінювати свідомість постраждалого та звільняти дихальні шляхи, здійснювати зовнішній масаж серця, проводити огляд постраждалого та викликати швидку.

 
  Значення першої медичної допомоги важко переоцінити. Вчасно й правильно надана медична допомога у більшості випадків не тільки рятує життя потерпілого, але й забезпечує подальше успішне лікування хвороби або ушкодження, попереджає розвиток важких ускладнень (шок, нагноєння рани, загальне зараження крові), зменшує втрату працездатності.
  Саме тому при проведенні цього навчання особлива увага приділялась формуванню навичок та популяризації знань із надання першої медичної допомоги. Засвоєння знань прийомів надання першої долікарської допомоги хворим та постраждалим у надзвичайних ситуаціях є одним з найважливіших обов’язків кожної людини.

Піскунова Л.Е., доцент кафедри загальної екології, радіобіології та безпеки життєдіяльності факультету захисту рослин, біотехнологій та екології;
Зубок Т.О., доцент кафедра охорони праці та біотехнічних систем у тваринництві механіко-технологічного факультету.