Екскурсія в Центральний Ботанічний Сад.
Студенти 2 групи I курсу факультету захисту рослин, біотехнологій та екології спеціальності 202 «Захист і карантин рослин» відвідали Центральний Ботанічний Сад. Осінь подарувала нам чудовий сонячний день, а природа – неймовірні пейзажі. Студенти з цікавістю ознайомились із минулим і сьогоденням Центрального ботанічного саду нашого міста.
Ідея створення в Києві ботанічного саду зародилася восени 1918 року. Його наукові основи були розроблені працями всесвітньо відомого флориста, мандрівника і знавця ботанічних садів світу, одного з перших Президентів Академії наук України — Володимира Липського. Саме він обґрунтував ідею такого ботанічного саду, накреслив його структуру і напрямки діяльності, розробив детальний план будівництва.
В той, вже далекий, час планували створити ботанічний сад на основі Голосіївського лісу і директором його мав бути Липський, але цей план не був реалізований. У 1928 році академік Липський переїхав до Одеси, де до кінця життя очолював Ботанічний Сад Одеського університету. Питання про будівництво нового ботанічного саду у Києві неодноразово порушував не менш відомий ботанік академік Олександр Фомін і в 1935 році для цієї мети була відведена ділянка землі площею в 117 га на Звіринці - місцевості, де Київські князі полювали на диких звірів, а в 1918 році всі забудови Звіринця були зруйновані внаслідок вибухів розташованих там артилерійських складів.
Будівництво Ботанічного Саду розпочалося восени 1935 року. Невдовзі був затверджений план будівництва, який передбачав створення колекції дерев та чагарників (дендрарію), ботаніко-географічних ділянок, системи трав'янистих рослин, ділянок культурної флори та ділянок акліматизації нових корисних рослин. До початку II світової війни було зібрано близько 1050 видів рослин просто неба і майже 1000 таксонів оранжерейних рослин. Було збудовано окремий корпус для наукових лабораторій. В 1944 році директором Ботанічного Саду був призначений видатний український генетик, селекціонер та ботанік, академік Микола Миколайович Гришко, ім’я якого ЦБС носить в наш час.
Студенти завітали в найзаповітніші місця Ботанічного Саду. Вразило багатство рослинного світу, зібране тут. Це унікальні колекції рослин, серед яких є і реліктові, і рідкісні, і ті, що занесені в Червону книгу України, є чудовий бузковий сад, велика експозиція хвойних рослин, букова діброва, кленові і липові алеї тощо. За одну екскурсію студенти побували і в Українських Карпатах, і в Криму, і в Степах України, так як Сад має різноманітні ботаніко – географічні експозиційні ділянки.
На території Ботанічного Саду розташований Іонинський монастир і православний храм цього монастиря - Троїцька церква, що була побудована у 1871—1872 роках. Студенти з цікавістю побували в ній і дізнались про її історію.
В 1934 році Троїцька церква була закрита радянською владою. Згодом створений тут Ботанічний Сад використовував храм під склад будматеріалів, лабораторію. Настінні розписи церкви руйнувалися від механічних пошкоджень і погодних умов, оскільки приміщення не опалювалося, вікна були вибиті, крізь дірявий дах всередину потрапляли атмосферні опади. У 1980-ті роки проводились роботи з консервації настінних розписів, щоб запобігти їх подальшому руйнуванню. У 1992 році храм був переданий православній громаді, і в ньому поновилися богослужіння. Сьогодні Троїцька церква багато в чому відновлена, відреставрована більшість розписів, наново зроблений різьблений дубовий іконостас, прикрашений іконами. Годинник Свято-Троїцького монастиря вважається найстарішим годинником в Києві. Він був виготовлений у Парижі в 1858 році і перевезений у наше місто. Все це студенти мали змогу оглянути.
З нагоди святкування у 2012 році двадцятої річниці встановлення дипломатичних відносин між Україною та Республікою Корея та території Саду був створений корейський традиційний сад, в якому студенти також побували.
Екскурсія була дуже пізнавальною, змістовною і веселою. Ще дуже багато цікавих місць в Ботанічному Саду, який є найбільшим в Україні, ми залишили для наступних екскурсій.
Куратор I курсу 1, 2 груп ФЗРБтаЕ, спеціальності 202 «Захист і карантин рослин»,
доцент кафедри ентомології, інтегрованого захисту та карантину рослин
Ольга Дмитрієва
