Перспективи ухвалення законодавства про консолідацію земель в Україні: обговорення на факультеті землевпорядкування НУБіП

  Починаючи захід, до учасників всеукраїнського семінару звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який підкреслив, що питання консолідації земель, в контексті інтеграції України до ЄС, є надзвичайно актуальним. Відсутність в Україні ефективних механізмів консолідації земель вимагає впровадження кращих практик (особливо з метою покращення структури аграрного виробництва, просторового розвитку, створення меліоративної та інженерної інфраструктури тощо) і закріплення їх на законодавчому рівні. При цьому вже зроблено низку важливих кроків – від напрацювання законодавчих ініціатив, до відповідного кадрового забезпечення.

 

  Насамперед, з метою вивчення зарубіжного досвіду Національний університет біоресурсів і природокористування України в рамках співробітництва з Товариством з управління та реалізації земель (BVVG Bodenverwertungs-und-verwaltungs GmbH) Німецько-українського агрополітичного діалогу, провів серію авторських семінарів і тренінгів з консолідації земель, від провідних європейських експертів-практиків, а їхніми учасниками стали сотні здобувачів університетів України, в яких здійснюється підготовка фахівців за спеціальністю 193 «Геодезія та землеустрій». Окрім них до участі долучалися і представники громад, академічних закладів, професійних громадських об’єднань та ін.

  По-друге, було підготовлено перше в Україні видання із викладенням німецького досвіду проведення землеустрою та консолідації земель – «Землеустрій і консолідація земель на сільських територіях Німеччини» (https://apd-ukraine.de/images/2022/BVVG/Handbuch_l%C3%A4ndl._Bodenordnung_Thomas/Handbuch_zur_l%C3%A4ndl._Bodenordnung_Thomas_UA.pdf) та брошуру «Німецький досвід консолідації земель і висновки для України – правові і практичні аспекти» (https://apd-ukraine.de/images/2022/BVVG/Brochure_Land_Consolidation/Brochure_on_Land_Consolidation_APD_FDB_UA.pdf).

  Теоретичні положення й практичні рекомендації, викладені на сторінках посібника, з успіхом можуть бути застосовані органами місцевого самоврядування при виробленні власної стратегії розвитку територіальних громад. Урядовці й парламентарі зможуть їх використати для пошуку й вироблення земельної політики й прийняття відповідних законодавчих і підзаконних актів.

  По-третє, для студентів землевпорядників України проведено шість онлайн-семінарів і практичних тренінгів, що дали реалістичне уявлення учасникам про процедуру проведення консолідації земель, та відбулася фахова інформаційна поїздка «Консолідація земель і управління земельними ресурсами: приклади з Німеччини, перспективи для України», що проходила у Берліні, Потсдамі, Ліхтерфельді, Галле та інших містах. Студенти землевпорядники ознайомилися з роботою відомств, установ та організацій задіяних у сфері консолідації земель та управління земельними ресурсами, під час якої вивчали європейський досвід і переймали кращі практики Німеччини задля подальшого майбутнього України.

 

  Очільник Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, долучився до обговорення і зазначив, що у Парламенті та Уряді України наразі розробляються законопроєкти, які стосуються вдосконалення земельних відносин, зокрема, консолідації земель, що спрямована на стале використання земель сільськогосподарського призначення і розвиток сільських територій. Також вже досить тривалий час цим питанням займається німецько-український агрополітичний діалог та підтримує цей процес шляхом аналізу земельної політики, численних заходів і публікацій. Так, у 2020 році було здійснене дослідження «Формування ефективних рамкових умов для користування землями сільськогосподарського призначення в Україні».

  З 2019 року в рамках фахового діалогу із земельних питань проводиться інтенсивний обмін досвідом з питань консолідації земель, у якому беруть участь українські експерти, зокрема, з Національного університету біоресурсів і природокористування України. У рамках цього обміну й виникла ідея стислого представлення німецького досвіду з розвитку сільських територій у формі посібника «Землеустрій і консолідація земель на сільських територіях Німеччини». У цьому посібнику комплексно розкривається сучасний «стандарт» консолідації земель у Німеччині й унаочнюється за допомогою численних прикладів. При цьому стає зрозумілою важлива роль активного землеустрою в просторовому та секторальному плануванні й економічному та інфраструктурному розвитку. Цей посібник може слугувати для України орієнтиром у створенні сучасних інструментів землеустрою для розвитку сільських територій. Отже наші експерти сьогодні детальніше розкриють всі аспекти вдосконалення земельних відносин в частині консолідації земель.

 

  Потому запросили до слова Сергія Біленка, помічника-консультанта народного депутата України, члена Ради асоціації «Земельна спілка України». В своєму виступі він зауважив, що з урахування європейського досвіду консолідація земель є інструментом для зміни місця розташування та цільового призначення земель. В різних країнах ЄС проведення консолідації пов’язане з багатьма факторами: проблеми з надмірним подрібненням земельних ділянок внаслідок успадкування, необхідність великих інфраструктурних проектів, доріг та лінійних об’єктів, проблеми оподаткування сільськогосподарських земель.

  В Україні проведення консолідації земель пов’язане з необхідністю вирішення проблеми парцеляції земель сільськогосподарського призначення, яка відбулася під час паювання земель колективних сільськогосподарських підприємств, та проблеми «шахматки», коли земельні ділянки в одному полі належать різним орендарям. Зазначені питання можна вирішити шляхом взаємної суборенди чи усними домовленостями. Але ця проблема постане глобальніше після того, як право власності на земельні ділянки перейде до усіх, хто реально обробляє земельні ділянки, оскільки в Україні знятий мораторій на відчуження сільськогосподарських земель.

  Крім того, відкриття року ринку земель сільськогосподарського призначення вимагають обґрунтування такої земельної політики, що буде спрямована на вдосконалення правового регулювання консолідації земель, створення механізму розв’язання проблеми подрібнення земельних ділянок та сприятиме розвитку українського агробізнесу і збереженню навколишнього природного середовища.

 

  Наразі зміни, які пропонуються законопроектами з питань консолідації земель дуже дискусійні. Насамперед це питання примусової консолідації, заснованої на обміні правами користування земельними ділянками. Крім того, проблемним є виконання умови для консолідації у вигляді наявності істотної частки у земельному масиві. У країнах Європи з розвинутими правовими системами та діючим принципом верховенства права наявний багатий досвід правового регулювання цих відносин: консолідація здійснюється в багатьох випадках за рішенням суду чи квазісудових органів на підставі спеціальних проектів.

  Підсумовуючи сказане експерт зазначив, що прийняття закону про консолідацію земель в Україні є перспективним і буде дієвим, коли власність на земельні ділянки сільськогосподарського призначення опиниться у руках осіб, які їх реально обробляють.

  Своє бачення щодо перспективи ухвалення законодавства про консолідацію земель в Україні висловив завідувач кафедри землевпорядного проектування Андрій Мартин. Доповідь він розпочав з того, що відповідні напрацювання були зроблені ще до початку повномасштабного вторгнення. Законопроект №5438 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань консолідації земель» поданий на розгляд до Верховної ради України в квітні 2021 р, а згодом поданий і альтернативний Законопроект №5438-1 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань консолідації земель». Крім того, зроблена ще одна спроба внесення змін до законодавчих актів з питань консолідації земель через проект Закону України від 20 жовтня 2023 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підтримки сільського господарства через консолідацію земель» (https://minagro.gov.ua/npa/pro-vnesennya-zmin-do-deyakih-zakonodavchih-aktiv-ukrayini-shchodo-pidtrimki-silskogo-gospodarstva-cherez-konsolidaciyu-zemel). В будь-якому випадку проєкт із розвитку транспортної, енергетичної, комунальної інфраструктури, як правило, потребує вирішення значної кількості земельно-майнових питань, примусового відчуження значної кількості земельних ділянок для суспільних потреб або з мотивів суспільної необхідності.

 

  Консолідація земель в країнах Європи не регулюється на рівні законодавства ЄС. Більшість країн мають власні інструменти консолідації на рівні національного законодавства, але які дуже часто реалізуються із підтиску з боку Брюсселя, тому що це частина заходів спільної сільськогосподарської політики ЄС. Як приклад, в Німеччині, Польщі, країнах Прибалтики значна частина проектів із консолідації земель фінансується із бюджету Євросоюзу.

  Україна сьогодні повинна залучати всі можливі інструменти для стимулювання економічного зростання, а консолідація земель є одним з інструментів, що сприяє розвитку агробізнесу, який займає вагому частину в економіці України. Укрупнення землекористування до економічно обґрунтованих розмірів дасть змогу зменшити собівартість сільськогосподарської продукції та підвищити конкурентоспроможність товаровиробників.

  Експерт підтримав позицію попереднього доповідача, що проблеми «шахматки», коли земельні ділянки в одному полі належать різним користувачам, дозволить проведення консолідації земель. Як результат земельна ділянка має стати робочим місцем для селянина. Одноосібникам, які мають земельні ділянки всередині масиву земель, повинні надаватись взамін інші рівнозначні земельні ділянки на межі цього ж масиву.

  Крім того, у період післявоєнного відновлення потрібно передбачити як реконструкцію існуючих об’єктів інфраструктури, так і будівництво нових. Питання пов’язані із формуванням нових земельних ділянок транспортної та енергетичної інфраструктури можна буде вирішити в рамках проектів консолідації.

  Залишається дискусійним питання примусової консолідації задля поліпшення просторових умов ведення агробізнесу, створення просторових передумов для розміщення об’єктів меліоративної та інженерної інфраструктури, а також забезпечити адаптацію системи землекористування до кліматичних змін.

  Також Андрій Геннадійович нагадав, що Держгеокадастр запустив функціонал реєстрації масивів земель сільськогосподарського призначення в Державному земельному кадастрі, щоб мінімізувати фрагментації сільськогосподарських земель. В масиві земель сільськогосподарського призначення землекористувач повинен мати права користування на 75% площі масиву. Це також допомагає усунути «шахматку» земельних ділянок в одному масиві та запобігає можливості рейдерства земельних ділянок.

  Наприкінці виступу доповідач висловив стриманий оптимізм, що в 2024 році Україна отримає першу версію національного законодавства із консолідації земель.

  До обговорення долучився керівник компоненту АПД «Фаховий діалог із земельних відносин» Аудріус Паура, який рекомендував присутнім дослідження Тараса Євсюков і Йоахіма Томаса «Німецький досвід консолідації земель і висновки для України – правові і практичні аспекти» (https://apd-ukraine.de/images/2022/BVVG/Brochure_Land_Consolidation/Brochure_on_Land_Consolidation_APD_FDB_UA.pdf).    Очікується, що запровадження механізмів консолідації земель в Україні і прийняття відповідного законодавства стане потужним інструментом забезпечення формування сталого сільськогосподарського землекористування.

 

  Своїми думками щодо законодавчих ініціатив з консолідації земель поділилися й інші учасники. Загалом обговорення законодавчих перспектив було досить жвавим, тому що питання, які розглядалися на семінарі, наразі є важливими і актуальними.