Науково дослідна робота в центрі уваги агробіологічного факультету!
8 грудня 2023 р. відповідно до наказу ректора НУБіП України № 1112 «Про підготовку звітів про науково-дослідну роботу за 2023 р.» відбулося засідання наукової ради НДІ рослинництва та ґрунтознавства за 2023 рік. В ході роботи розглянуто перелік важливих питань науково-дослідної роботи факультету у сучасних реаліях, заслуховування заключних і проміжних звітів по НДР, перспективи діяльності у подальшому.
На розгляд наукової ради було представлено найважливіші результати наукових досліджень за 4 державними науково дослідними проєктами, 35 ініціативними тематиками.
Дмитро ЛІТВІНОВ зазначив, що за вагомі досягнення у розвитку вітчизняної науки присуджено звання академіка НААН України Світлані КАЛЕНСЬКІЙ та Анатолію БИКІНУ, а також Леонід ЦЕНТИЛО здобув звання член-кореспондента НААН України..
Першим презентував результати досліджень Анатолій Балаєв – науковий керівник державної тематики «Азотно–вуглецевий баланс як основа секвестрації вуглецю в чорноземах Лісостепу України». Під його керівництвом було визначенно вплив різних систем обробітку ґрунту та удобрення на особливості балансу вуглецю та азоту в чорноземах Лісостепу України та встановлено їх роль у секвестрації вуглецю в агроценозах. Встановлено, що критичний рівень співвідношення в удобренні C:N складає 10:1. Нижче цього рівня можуть відбуватися значні втрати азоту, що негативно впливає на грунт та довкілля. Велике співвідношення C:N призводить до втрати значної кількості вуглецю і посилення парникового ефекту. Результати модельного досліду показують, що діапазон співвідношення, за якого проходить інтенсивне удобрення гумусових речовин може коливатися від 12:1 до 30:1, тоді як оптимальним воно стає за 15-20:1 і навіть нижче, як у даному модельному досліді.
Мінімізація обробітку ґрунту і внесення органо-мінерального удобрення сприяє посиленню гумусово-акумулятивного процесу, збільшує кількість гумусу і лабільних органічних речовин (ЛОР), підвищує їх співвідношення в чорноземах типових. Тривале застосування безполицевого обробітку ґрунту і удобрення суттєво збільшує вміст гумусу, особливо у верхньому шарі у порівнянні з оранкою. Встановлена сильна кореляційна залежність між вмістом ЛОР у чорноземах типових і врожайністю озимої пшениці і кукурудзи на зерно з коефіцієнтами кореляції відповідно 0,83 і 0,85. За результатами досліджень видано монографію: Балаєв А.Д., Піковська О.В., Тонха О.Л., Трофименко П.І. Секвестрація вуглецю в чорноземах Лісостепу України : монографія. К.:Компринт, 2023. 168 с.
У рамках виконання НДР «Розробити інноваційні технології вирощування малопоширених овочевих культур», під керівництвом Івана Федосія, проведено випробовування сортів батату (Іpоmоеа bаtаtаs (L.) Lаm.) різного походження Вінницький рожевий, Перпл, Ред Кумара, Джоржія Ред, Боніта, Порту Оранж, Хау Бей для свіжого споживання, переробки та сушіння показали, що найвищими адаптивними властивостями та високими господарсько-цінними показниками характеризувалися сорти Боніта, Хау Бей і Ред Кумара з товарною урожайністю 24,7-27,2 т/га з середньою масою кореневих бульб 229,5-246,8 г.
Найвищу здатність до тривалого зберігання показали сорти Вінницький рожевий (контроль), Боніта, Ред Кумара. Решту сортів варто зберігати меншу кількість часу, для збереження гарних біохімічних показників. Розподіленням сортів, придатних для переробки безпосередньо після збирання або тривалого зберігання, можна сприяти розробці технології зберігання або переробки батату в Україні.
Наприклад, сорти з високим вмістом цукрів Пурпл, Порту Оранж, Рубін Кароліни, що зумовлено їх генетичними особливостями, погано зберігаються протягом тривалого періоду, проте мають гарні показники відразу після збирання і завдяки цьому підходять для переробки, сушіння. Встановлено оптимальні строки і глибина висіву чуфи сорту Фараон за висаджування у I декаді травня на глибину 6, 9 см з врожайністю бульбочок 7,72 і 8,22 т/га. Також були встановлені оптимальні технологічні параметри вирощування коренеплодів редьки лоба які забезпечили вищі якісні та смакові показники коренеплодів з товарною врожайністю 29,1-30,6 т/га, у сорту Трояндова та 31,5-39,7 т/га – у сорту Лебідка з середньою масою коренеплодів відповідно 208,6 та 246,2 г. Така ж закономірність встановлена і для сортів дайкону.
Високу продуктивність рослин отримано у сортів за сівби 10 серпня з товарною врожайністю сортів Міновасі 49,2-52,4; Гулівер – 41,9-49,4 т/га з середньою масою відповідно 355,9-357,0 і 311,5-318,4 г. За результатами досліджень отримано Свідоцтво № 230516 про державну реєстрацію сорту Кафедральна вігни спаржевої Vigna unguiculata (L) Walp. subsp. sesquipedalis (L.) Verde. Патент № 230332 на сорт Кафедральна вігни спаржевої Vigna unguiculata (L) Walp. subsp. sesquipedalis (L.) Verde. Опубліковано монографії: Бобось І.М., Сич З.Д., Комар О.О.
Вігна спаржева: вихідний колекційний матеріал і технології вирощування: Монографія. – К.: «ЦП «Компринт», 2023. – 223 с.; Жук О.Я., Федосій І.О., Волошина О.І., Сидоровав І.М., Сиворакша О.А. Капуста (головчасті і листкові види): Монографія. – К:. ЦП Компринт, 2022. – 294 с.; Bobos І., Fedosiy І., Komar О. CHARACTERS OF GROWING THE FENUGREEК GREENS (Trigonеlla foenum-graecum) FOR SPICES / Der Stand der Entwicklung von Wissenschaft und Technik im XXI Jahrhunderts: Innovative Technik, Informatik, Architektur, Physik und Mathematik, Medizin, Biologie und Ökologie, Landwirtschaft. Monografische Reihe «Europäische Wissenschaft». Buch 22. Teil 1. 2023. – 2,4 др. арк.
У рамках виконання НДР «Управління біологічною активністю і органічною речовиною для підвищення продуктивності чорноземів Лісостепу України за зміни клімату» (науковий керівник Оксана Тонха), встановлено, що використання біостимуляторів різного складу як ґрунтових, так і за внесення позакоренево (фоліарно) впливає на біогенність та загальну чисельність мікроорганізмів чорнозему типового. Зокрема у верхньому 0–20 см шарі ґрунту вона до 1,3-2,5 разів вища за контрольний варіант (без внесення) особливо на 30-й та 60-й день вирощування горохово-ячмінної суміші.
Найвищі показники біогенності чорнозему типового та звичайного отримано за використання біостимулятору Інсект фрасс, що обумовлюється зменшенням коефіцієнта мінералізації-іммобілізації на 21–32 %, педотрофних – до 40 % та гуматрозкладаючих мікроорганізмів – у 1,6 раза, а також підвищенням на 17 % коефіцієнта накопичення гумусу порівняно з контролем. Вирощування горохово-ячмінної суміші за використання біостимуляторів (Вермикомпост, Інсект фрас, Компост чай) призводить до покращення мікробіологічних властивостей, відбувається прискорений розвиток бактерій, особливо тих, які не культивуються на селективних середовищах. За використання компост чаю щільність складення ґрунту мала найбільш оптимальні результати 1,18-1,26 г/см3, хоча на усіх варіантах не спостерігається переущільнення. Також використання біостимуляторів достовірно вплинуло на вологість ґрунту впродовж вегетаційного періоду.
За результатами досліджень опубліковано 4 статі у журналах, що входять до наукометричних баз Web of Science, Scopus та/або Index Сореrnicus, 4 статті у журналах, що входять до переліку фахових видань України і мають ISSN, опубліковано монографію, захищено 3 магістерські роботи.
У рамках виконання НДР «Стале виробництво продукції рослинництва для забезпечення продовольчої, енергетичної безпеки за ефективного використання природніх ресурсів» під керівництвом Світлани Каленської проведено комплексні польові та лабораторні дослідження щодо вирішення проблеми продовольчої та енергетичної безпеки шляхом розробки та впровадження принципово нових підходів в рослинництві за глобальних кліматичних змін, за «потепління» планети, зростання емісії газів, ресурсної кризи шляхом комплексного вирішення цих проблем, за одночасно суттєвого зниження ресурсного забезпечення, можливо за ефективного використання природніх ресурсів рослин з різним типом фотосинтезу – С4 і С3.
Відпрацьовувалися елементи технологій вирощування , оцінювання економічної та енергетичної ефективності технологій вирощування культур. Створенні колекції малопоширених олійних культур за співпраці з Національним ботанічним садом ім. Гришка та науковими установами НААН України. На базі ННЛ «Демонстраційне колекційне поле» започатковано Національним університетом біоресурсів і природокористування України спільно з Національним еколого – натуралістичним центром учнівської молоді (НЕНЦ) МОН України та Київським обласним комунальним позашкільним навчальним закладом «Мала академія наук учнівської молоді» освітньо–науковий проєкт «Рослинне біорізноманіття України». За результатами досліджень подано заявку на патент: Каленська С.М., Гончар Л.М., Гарбар Л.А., Борейко О.А. Спосіб вирощування гречки в умовах Правобережного Лісостепу.
За звітний період підготовлено та опубліковано 180 статей, у тому числі 38 - Scopus, 9 - Web of Science, 307 тез доповідей, видано 11 монографій, 1 підручник, 11 навчальних посібників, 111 методичних рекомендацій. На базі факультету проведено 2 міжнародних і всеукраїнських конференцій. На перспективу науковцями факультету подано 5 наукових проєктів прикладного характеру, 1 проект молодих учених.
За результатами обговорення доповідей про наукові дослідження, комісією підтверджено їх актуальність, інноваційну спрямованість та відповідність пріоритетним напрямам розвитку науки і техніки України.
Дмитро Літвінов,
Директор НДІ рослинництва та ґрунтознавства,
Роман Жила,
Секретар НДІ рослинництва та ґрунтознавства
