Звіт про наукову діяльність

            Відповідно до наказу №1112 "Про підготовку звітів про науково-дослідну роботу за 2023 рік" 7 грудня 2023 року на засіданні кафедри була проведена первинна апробація звітів про виконання науково-дослідних робіт.

     Першим презентував результати досліджень  Анатолій Балаєв – науковий керівник  державної тематики «Азотно–вуглецевий баланс як основа секвестрації вуглецю в чорноземах Лісостепу України». Під його керівництвом було визначенно вплив різних систем обробітку ґрунту та удобрення на особливості балансу вуглецю та азоту в чорноземах Лісостепу України та встановлено їх роль у секвестрації вуглецю в агроценозах. Встановлено, що критичний рівень співвідношення в удобренні C:N складає 10:1. Нижче цього рівня можуть відбуватися значні втрати азоту, що негативно впливає на грунт та довкілля. Велике співвідношення C:N призводить до втрати значної кількості вуглецю і посилення парникового ефекту. Результати модельного досліду показують, що діапазон співвідношення, за якого проходить інтенсивне удобрення гумусових речовин може коливатися від 12:1 до 30:1, тоді як оптимальним воно стає за 15-20:1 і навіть нижче, як у даному модельному досліді.

     Мінімізація обробітку ґрунту і внесення органо-мінерального удобрення сприяє посиленню гумусово-акумулятивного процесу, збільшує кількість гумусу і лабільних органічних речовин (ЛОР), підвищує їх співвідношення в чорноземах типових. Тривале застосування безполицевого обробітку ґрунту і удобрення суттєво збільшує вміст гумусу, особливо у верхньому шарі у порівнянні з оранкою. Встановлена сильна кореляційна залежність між вмістом ЛОР у чорноземах типових і врожайністю озимої пшениці і кукурудзи на зерно з коефіцієнтами кореляції відповідно 0,83 і 0,85. За результатами досліджень видано монографію: Балаєв А.Д., Піковська О.В., Тонха О.Л., Трофименко П.І. Секвестрація вуглецю в чорноземах Лісостепу України : монографія.  К.:Компринт, 2023. 168 с.  

    У рамках виконання НДР «Управління біологічною активністю і органічною речовиною для підвищення продуктивності чорноземів Лісостепу України за зміни клімату» (науковий керівник Оксана Тонха), встановлено, що використання біостимуляторів різного складу як ґрунтових, так і за внесення позакоренево (фоліарно) впливає на біогенність та загальну чисельність мікроорганізмів чорнозему типового. Зокрема у верхньому 0–20 см шарі ґрунту вона до 1,3-2,5 разів вища за контрольний варіант (без внесення) особливо на 30-й та 60-й день вирощування горохово-ячмінної суміші.

     Найвищі показники біогенності чорнозему типового та звичайного отримано за використання  біостимулятору Інсект фрасс, що обумовлюється зменшенням коефіцієнта мінералізації-іммобілізації на 21–32 %, педотрофних – до 40 % та гуматрозкладаючих мікроорганізмів – у 1,6 раза, а також підвищенням на 17 % коефіцієнта накопичення гумусу порівняно з контролем. Вирощування горохово-ячмінної суміші за використання біостимуляторів (Вермикомпост, Інсект фрас, Компост чай) призводить до покращення мікробіологічних властивостей, відбувається прискорений розвиток бактерій, особливо тих, які не культивуються на селективних середовищах. За використання компост чаю щільність складення ґрунту мала найбільш оптимальні результати 1,18-1,26 г/см3, хоча на усіх варіантах не спостерігається переущільнення. Також використання біостимуляторів достовірно вплинуло на вологість ґрунту впродовж вегетаційного періоду.

     За результатами досліджень опубліковано 4 статі у журналах, що входять до наукометричних баз Web of Science, Scopus та/або Index Сореrnicus, 4 статті у журналах, що входять до переліку фахових видань України і мають ISSN, опубліковано монографію, захищено 3 магістерські роботи.

Олена Піковська, доцент
Ольга Субботіна, завідувач лабораторії
кафедра ґрунтознавства та
охорони ґрунтів ім. проф. М.К. Шикули