Розкішна патріотично-профорієнтаційна зустріч з майбутніми студентами НУБіП у ЗЗСО №97 ім. Олени Теліги
28 листопада 2023 р. на запрошення керівників бібліотеки ім. Івана Котляревського та ЗЗСО №97 ім. Олени Теліги автор цих рядків зустрівся з учнями та вчителями цієї відомої в Києві школи. Дійство було присвячене 10-річчю початку Революції Гідности
Ці звитяжні й трагічні історичні події уже вивчаються в шкільних курсах історії, але рівень знань молоді про них (як і історичних знань загалом), на жаль, є вельми низьким. Утім, рівень знань, ерудиції та громадянської свідомости юних українців саме цієї елітної київської школи мене приємно вразив…
Але спочатку найбільше вразили маленькі першокласники, які перед початком зустрічі прийшли пообідати в залу їдальні, яка водночас слугувала й актовою залою. В цей час ми з оператором налаштовували апаратуру й мікрофони. Я заспівав "Червону калину", - лиш для того, щоб відрегулювати звук гітари й мікрофону. Але завзяті 6-річні першачки відірвалися від смачної манної каші і дружно злагодженим хором підтримали гімн УСС та один з пісенних символів незламности українського духу!
З учнями старших класів та педагогами ми побесідували не тільки про Євромайдан, а й про сучасну війну за волю України з одвічним ворогом – імперською московією. Ця війна стосується кожного з нас. Детально обговорили ми й форми волонтерства, моральної і матеріальної підтримки наших Героїв із ЗСУ. Наша зустріч готувалася задовго, тому школа підготувала для ЗСУ чималі дари – дитячі малюнки, смаколики, кава, чай, шкарпетки і навіть медичні аптечки.
Розповів я майбутнім абітурієнтам і про наш славний НУБіП України. На жаль, через хвилин 15 після початку пролунала повітряна тривога і наша зустріч продовжилася у просторому бомбосховищі. Там уже зібралися всі учні школи, починаючи з уже знайомих першачків. Більшість із них уже звикли до цих химерних ознак життя й навчання у військовий час. Але частина діток усе ж були налякані…
Кілька сотень дітей різного віку в тісному приміщенні й такий час – мабуть, не найсумирніша й не найтихіша аудиторія. Як зосередити їхню увагу й участь у заході? – Раджу колегам мій роками перевірений метод: конкурс «Хто найкрутіший?»). Це запитання до залу вмить зосереджувало пильну увагу всіх дітей і підлітків – від ПТУ-шників Луганська до вже асимільованих нащадків українців Барселони…
Тестування ступені «крутизни» учнів школи №97 втілювалося у відповідях на нескладні запитання, які я задаю й нашим студентам: «Кого з Героїв України минулого й сьогодення ви можете назвати?»; «В якій народній пісні співається про двох Гетьманів України?»; «Про котрого з Дорошенків йде мова в цій пісні – Петра чи Михайла?» (так, це питання найскладніше навіть для багатьох істориків…); «Хто такі Січові стрільці?», «Хто автор пісні «Червона рута»?» і т. п.
Вочевидь, найбільше збурення викликало моє головне і завершальне запитання: «Який університет у світі найкрутіший?». Чомусь спочатку далеко не всі знали вірну відповідь ). Тому мені довелося ще раз розповісти про цей ЗВО – нашу рідну Alma mater. І коли я повторив це запитання знову, зал дружно проскандував: НУБіП!!!
Найерудованіші учні отримали в нагороду мою книгу «Людина і нація. Час воїнів». Це ті юні душі, з яких виростуть майбутні керівники майбутньої Супердержави Україна! Так, решту розмови ці дійсно елітні діти слухали уважно, задаючи розумні запитання і доповнюючи бесіду власними думками. Під гітару ми гарно поспівали патріотичних пісень.
Зустріч тривала довше запланованого часу. Учні просили продовження таких бесід-концертів. І вони обов’язково будуть! Шестикласник Дмитрик попросив на завершення заспівати Гімн України. І ми заспівали!
Володимир Гонський,
провідний фахівець відділу виховної роботи та студентських справ
