З глибокою пошаною…
З глибокою пошаною…
9 січня 2024, 13:46
Січень 2024 року – ювілейний. 100 років тому, 9 січня 1924 року народився Сергій Параджанов, великий режисер сучасності, сценарист, політв'язень радянського режиму. Його творчості, яку вони вивчають протягом канікул, члени студентського наукового гуртка «Мистецтво кіно» кафедри культурології присвятять наступне засідання.
Серед доробку митця хотілося б відзначити фільми «Тіні забутих предків» (1964), «Колір гранату» (1969), «Легенда про Сурамську фортецю» (1984). При створенні цих стрічок режисер надихався відповідно українською етнографією, вірменською культурою та грузинським епосом.
Кінострічка «Тіні забутих предків» за повістю М. Коцюбинського була представлена київським глядачам 4 вересня 1965 року. Відтоді вона стала справжнім світовим явищем та символом культурного та політичного життя України радянського періоду.
60-70-ті роки минулого сторіччя – це час, коли культура повсякденного життя в Україні втрачає притаманну їй традиційність – у виробництві, будівництві житла, одязі, харчуванні. Традиційна, етнографічна обрядова Україна перероджувалася - модернізувалася та уніфікувалася. Культура як мистецтво, як творча діяльність зазнавала небезпечних тенденцій – переважаючими стають невибагливі стандарти масової культури, у якій панує стиль соціалістичного реалізму. Культура була продовженням імперської радянської політики.
На українських кіностудіях фільми озвучували російською. Українська культура переважно була російськомовною. Однак Сергій Параджанов створив україномовний фільм, лише увівши лібрето російською мовою на початку кожної новели. Творення кінострічки українською із сьогоднішньої перспективи виглядає як боротьба за захист української мови. Очевидно, що це і право митця вільно творити, і основоположне право людини вільно думати та говорити.
Це був Вчинок – і Параджанова, і гурту української культурної еліти, яка разом з ним брала участь у створенні «Тіней». Серед них оператор Юрій Іллєнко, актори Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова, Микола Гринько, композитор Мирослав Скорик, художники Михайло Раковський та Георгій Якутович.
Фільм Параджанова – про кохання. Про людські стосунки. Та він викликає почуття більші, ніж переживання за Івана, Марічку та Палагну. Виникає відчуття глибинного, містично-давнього і водночас органічного. Це і є відчуття Культури, Свого.
Події, що відбулися в день прем’єри у кінотеатрі «Україна», вийшли за межі суто культурного контексту. Вони засвідчили, що є українська інтелігенція, яка готова до самовідданості, є великий режисер, який сам закохався в українську культуру та плекав любов до неї у глядачів.
Найщирішою подякою Сергію Параджанову за його закоханість в українську культуру стане перегляд його творів.
https://uakino.pl/53657-tini-zabutih-predkiv.html
Ірина Сидоренко,
доцентка кафедри культурології
