Чому меліорація зараз на часі
Меліоративна реформа в Україні, нагальність проведення якої обговорювалось у фахових колах протягом останніх десятиліть, розпочалась у надзвичайно складний час. Основний закон, що запускав її фактичний старт вступив у дію практично у переддень повномасштабного вторгнення - Закон України від 17 лютого 2022 року № 2079-ІХ «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель». Проблеми галузі, що накопичувались протягом тридцяти років підсилились новими викликами.
Фото ілюстративне
За офіційними статистичними даними (Держстат України) станом на 2021 рік в Україні обліковується 5,48 млн. га меліорованих земель, у тому числі 2,17 млн. га зрошуваних і 3,3 млн. га осушуваних земель з відповідною меліоративною інфраструктурою (водосховища, магістральні та розподільні канали, захисні дамби, насосні станції, трубопроводи, басейни добового регулювання, колекторно-дренажна мережа та інші гідротехнічні споруди і об’єкти). Проте ці площі та об’єкти не є функціональними на 100%. Зношеність елементів водогосподарсько-меліоративної інфраструктури, неефективні управлінські рішення, а також інші технічні, організаційні та юридичні проблеми унеможливили їх ефективне використання. За оцінками експертів фактичний полив здійснювався лише приблизно на 30% облікованих зрошуваних площ. Саме тому першою нагальною передумовою реформування галузі була потреба у модернізації меліоративних систем.
Важливим чинником також є безумовно кліматичні виклики. Cвіт загалом та Україна, зокрема, стикаються з безпрецедентними кліматичними змінами, серед яких підвищення середніх та збільшення частки баластних температур, зміна режиму опадів протягом вегетації, екстремальні погодні явища та прогресуюча аридизація клімату. Безумовно, усі ці прояви порушують традиційні сільськогосподарські практики та вимагають інноваційних рішень для забезпечення продовольчої безпеки та сталого ведення агровиробництва. З 1991 року площа посушливої та дуже сухої зони в Україні збільшилася на 7%. Водночас території з надмірним та достатнім атмосферним зволоженням скоротилися на 10%. Наразі головним лімітуючим кліматообумовленим фактором для агровиробництва Півдня та Сходу країни є дефіцит вологи та зростання кількості тепла на 15–35%. Як результат, усі кліматичні зони в Україні практично змістилися приблизно на 200 км на північ.
Меліоративні технології можуть пом'якшити вплив кліматичних викликів шляхом оптимізації використання води за рахунок зрошення та забезпечення належного дренажу для запобігання ерозії та деградації ґрунтів. Розвиток іригаційних технологій набуває вирішального значення у подоланні проблеми дефіциту води, наприклад, точне зрошення, що включає сенсорні технології та аналітику даних, дозволяє аграріям адаптувати внесення води до конкретних потреб культури, підвищуючи ефективність використання водних ресурсів. Ознаки кліматичних змін, так звані «кліматичні рекорди» регулярно фіксуються в Україні протягом останніх 30 років. За оцінками агрометеорологів близько ⅔ території України нині знаходиться у зоні ризикованого землеробства.
Істотним блоком, що протягом 30 років гальмував розвиток меліоративної галузі була суміш адміністративних, законодавчих та фінансових проблем. Так, починаючи з 1991 року внаслідок розпаювання земель та реформування агропромислових підприємств кількість користувачів меліорованих земель збільшилась у декілька разів, змінилися також структура та приналежність меліоративних фондів. Внутрішньогосподарські мережі залишилися фактично без господаря, що призвело до руйнування окремих елементів меліоративних мереж, пограбування трубопроводів, порушення технологічної цілісності систем. З іншого боку перманентно спостерігався недостатній рівень державного фінансування розвитку галузі, недосконалість структури управління водними ресурсами, відсутність доступної системи кредитування та дієвої схеми часткової компенсації вартості дощувальної та іншої меліоративної техніки. Агровиробники, зацікавлені у використанні меліоративних технологій повсякчас стикалися зі складнощами щодо залучення інвестицій на проведення заходів з модернізації та реконструкції зрошувальних та дренажних систем, відсутністю нормативно-правового регулювання питань формування справедливих тарифів на послуги з подачі та відведення води.
Динаміка поливних площ 1990-2023рр
Довгий час залишалось неврегульованим питання можливості та механізму передачі власності внутрішньогосподарських меліоративних систем агровиробникам, а також їх правове і фінансове забезпечення, особливості утримання та використання меліоративної інфраструктури. Враховуючи важливість проблем відновлення та ефективного використання меліоративних систем була запроваджена нормативно-правова база, яка на законодавчому рівні сприяє вирішенню проблеми.
У 2019 році Уряд схвалив Стратегію зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року. Стратегія була розроблена спільно з фахівцями Світового банку та програми USAID АГРО. У 2022 році був прийнятий Закон України «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який і надав аграріям можливість об’єднуватись в організації водокористувачів (ОВК) та отримувати меліоративні системи нижнього рівня для спільного розвитку. Цим законом передбачена передача інженерної інфраструктури меліоративної мережі до ОВК, що створює кардинально нові умови господарювання (дерегуляцію) та вимагає від агровиробників орієнтації у новій структурі власності задля можливостей подальшої ефективної меліорації.
Окремим викликом для впровадження меліоративної реформи став початок повномасштабного вторгнення. Військові дії загалом та знищення Каховського водосховища, зокрема, призвели до значного руйнування меліоративної інфраструктури України, скорочення зрошуваних площ, особливо в південних областях. Це актуалізувало нагальну потребу у фахівцях для відновлення та ефективного управління пошкодженими системами, визначення альтернативних підходів до зрошення в постраждалих регіонах. Фактично в 2023 році після знищення Каховського водосховища площа зрошення в Україні зменшилася до 106 тис. га, це майже у 2,5 рази менше, ніж було в 2022 році і 4,5 разів менше, ніж було у році 2021. Адже Каховська зрошувальна система (найбільша у Європі і одна з найбільших у світі) забезпечувала подачу води на площу понад 250 тис. гектарів.
Внаслідок активних бойових дій та тимчасової окупації частина масивів меліорованих земель стали небезпечними для вирощування аграрної продукції через пошкодження та замінування. Істотних руйнувань зазнали об’єкти інженерної інфраструктури іригаційних систем. На певних територіях сільськогосподарських земель наразі неможливе проведення меліоративних заходів, тому значно зменшились площі земель під зрошенням, що негативно впливає на продовольчу безпеку держави.
За попередньою оцінкою експертів Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO), прямі втрати активів аграрної галузі складають орієнтовно 6 млрд дол. США. Пошкоджено близько 5% земель сільськогосподарського призначення. Втрати доступних посівних площ - понад 25%, зрошуваних земель - понад 70%. Знищення греблі Каховської ГЕС 06 червня 2023 року стало однією з найбільших техногенних та соціально-економічних катастроф в Україні та Європі.
Серпень 2019р. Серпень 2023р.
Фото супутникових знімків частини території, що зрошувалась Каховською іригаційною системою
У підсумку варто згадати також ряд дотичних важливих проблем, що можуть бути вирішені у ході ефективного проведення меліоративної реформи. Для більшості регіонів України характерні процеси деградації ґрунтів, включно з ерозією, засоленням та загальним їх виснаженням. Коректні, науково-обґрунтовані меліоративні заходи можуть мінімізувати ці процеси, а також покращити загальний стан ґрунтів, що має вирішальне значення для підтримки продуктивності сільського господарства та забезпечення довгострокової продовольчої безпеки. У свою чергу рекультивація та відновлення сільськогосподарських угідь передбачає вирішення проблем забруднення ґрунтів, пошкодження іригаційної та дренажної інфраструктури, а також загальне відновлення сільськогосподарської екосистеми, що надзвичайно важливо для економічного розвитку та соціального добробуту громад у цих регіонах. Меліоративні технології, за умови їх відповідального впровадження, мінімізують втрати води та сприятимуть загальному здоров'ю екосистем.
Анна Ярош
доцентка кафедри ґрунтознавства та
охорони ґрунтів ім. проф. М.К.Шикули
