22 січня – День Соборності України

22 січня 2024 року
  Ідея соборності бере свій початок від об'єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві і утворення великої східноєвропейської феодальної монархічної держави Русь, що існувала впродовж IX – XIII ст. Незважаючи на міжусобні князівські чвари та часткове знищення столиці Русі військами монголо-татар, її державницьку роль на українських землях перебирає на себе на певний час Галицько-Волинське князівство.
  Після розпаду Русі в XIII ст. повністю зібрати всі землі, які були за тих часів, до купи не вдавалося жодному проукраїнському правителю чи владі. Також варто додати, що після розпаду Русі сучасні терени України практично весь час були під окупацією однієї чи іншої країни, аж до проголошення Незалежності України в 1991 р. Тому для нас українців так важливою є наша територіальна цілісність, за яку ми зараз знову боримося! 
 

Чому День Соборності відзначають 22 січня?

 
  У ранок середи, 22 січня 1919 р., обʼєдналися дві частини незалежної України: Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республіка.
  Історик Іван Стичинський називає дату злуки УНР та ЗУНР чи не найголовнішою датою визвольної боротьби українців у тих роках.
  «Оскільки обʼєднавча ідея в українців була завжди, то виходить День Соборності одразу став вінцем визвольних змагань», – продовжує він. 
  Коли у 1917 р. розпалася Російська імперія, на українських територіях, що були в її складі, почалися самостійні рухи.
  Наддніпрянська Україна в уособленні Української Центральної Ради ухвалила Третій Універсал, яким відокремила себе як територіальна автономія. До неї входили 9 губерній: Київська, Волинська, Подільська, Чернігівська, Харківська, Полтавська, Катеринославська, Одеська та Таврійська.
 
ЗУНР та УНР у 1918 р. Скриншот з проєкту «10 днів Незалежності»
  Згодом, 22 січня 1918 р., Українська Центральна Рада ухвалила Четвертий Універсал, який виголошував Українську Народну Республіку незалежною.
  Тодішня Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР) утворилася лише за рік, після розпаду Австро-Угорської імперії, і охоплювала 5 областей: Львівську, Тернопільську, Чернівецьку, Івано-Франківську та Закарпатську.
  «Вже з цього часу, коли проголосили ЗУНР, в українських культурних і політичних колах йшли перемовини про те, щоб обʼєднати це все в одну країну», – розповідає головний спеціаліст Українського інституту національної пам'яті.
  Втілити це вдалося лише у 1919 р., коли зʼявилася така політична можливість, розповідає історик.
  «З обох боків були політичні перестороги, яким чином це відбуватиметься: бо це ж різні політичні системи, різні моделі правління. Тому спочатку був підписаний лише попередній Акт Злуки.
  Це було не просто підписання одного документу, а оновлення цілісного державного механізму, який до цього різнився», – додає Іван Стичинський.
  Але, за словами історика, після першого в історії обʼєднання українських земель для держави Україна настали важкі часи.
  «Українці вели війну на багатьох фронтах з різними супротивниками, території меншали. Зрештою поляки окупували Галичину, а потім більшовики окупували решту території. І цілісної держави України знову не стало.
  Західні землі були під окупацією Польщі, Чехословаччини і Румунії, а більша частина території стала Українською радянською соціалістичною республікою», – розповідає є Іван Стичинський.
 
Мітинг 21 січня 1990 р.«Живий ланцюг»
   Історик пояснює, що розпад територій після 1919 р. згодом дав привід більшовикам спекулювати, нібито саме вони обʼєднали Україну після 1939 р.
  «Це один із російських міфів: про приєднання більшовиками західних територій та присвоєння звання обʼєднавця. Та Україна вже була обʼєднаною у 1919 р., але наша соборність не витримала у силу військової поразки. Україна тоді опинилася в надто важких умовах», – продовжує експерт – life.pravda.com.ua.
 
Борітеся – поборете!
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
 
  Хай ці слова надихнуть кожного з нас для вчинків, які наблизять нашу перемогу.
 

СЛАВА УКРАЇНІ!

ГЕРОЯМ СЛАВА!

 
 
 
Марія Поливач,
директор музею історії НУБіП України

    

Захисти дисертаційРегіональні навчальні заклади (синій)Набір на навчання (синій)_2015

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook