Співпраця гуманітаріїв з Національною академією педагогічних наук України у сфері соціальної інклюзії

       24 січня 2024 року відбулася зустріч-обговорення наукової теми «Соціальна інклюзія у вищій освіті», у рамках співпраці Інституту вищої освіти Національної академії педагогічних наук України із закладами вищої освіти. В обговоренні взяли участь Ірина Драч - директор Інституту, доктор педагогічних наук, професор, Олена Оржель - керівник наукового дослідження, Наталія Шофолова - завідувач відділу взаємодії університетів та суспільства та представники понад двадцяти провідних закладів вищої освіти України, громадських організацій. Національний університет біоресурсів і природокористування України представляла - доктор педагогічних наук, профессор кафедри соціальної роботи та реабілітації Ірина Демченко. Метою зустрічі було обговорення плану та змісту дослідження, виявлення та врахування думок, потреб, запитів учасників освітнього процесу, ідентифікації основних проблемних аспектів та можливостей розвитку соціальної інклюзії у вищій освіті.

   

Основні положення дослідження наукової теми «Соціальна інклюзія у вищій освіті» презентувала завідувачка відділом взаємодії університетів та суспільства Інституту вищої освіти НАПН України, керівник наукової теми, доктор наук з державного управління Олена Оржель. 

  

Дослідниця зазначила, що із врахуванням сучасних соціокультурних, економічних та політичних трансформацій, кровопролитної боротьби за свободу і незалежність, що відбуваються в Україні, дослідження соціальної інклюзії набуває особливої актуальності, яка розглядається у таких напрямах:

• створення інклюзивного суспільства як «суспільства для всіх», що передбачає участь у суспільному житті громадян із різними можливостями і здібностями, обмеженнями і потребами; гідність та повагу до прав людини; відчуття належності до спільноти, громади, нації, держави;
• утвердження соціальної інклюзії як ключового принципу відродження повоєнного українського суспільства, квінтесенцією якого є основний наратив: «НЕ можемо дозволити виключення»;
• трансформаційні соціально-економічні, політичні, державотворчі зміни, а не відтворення вад минулого;
• творення стійкої і тривкої нової реальності спільними зусиллями усіх громадян;
• підтримка різноманітності, справедливості та інклюзивності.

Олена Юріївна зауважила, що довоєнна розманітність українського суспільства посилилась з початком повномасштабної війни: 20% території було окуповано, 10 млн. громадян біженці або внутрішньо переміщені. Тому принципи соціальної захищеності, рівності, підтримки і відповідальності мають поширюватись на всі категорії цільових груп повоєнного українського суспільства.

   

Доповідачем зверталася увага на роль університетів у розвитку соціальної інклюзивності,де студентська спільнота повинна віддзеркалювати розмаїтість і різнорідність суспільства.

Як керівник наукової теми, Олена Оржель акцентувала увагу учасників зустрічі на напрямах посилення соціальної інклюзії у вищій школі, на завданнях дослідження, очікуваних результатах та запросила до дискусії.

    

    

У дискусії взяли участь представники закладів вищої освіти. Професор кафедри соціальної роботи та реабілітації НУБіП України Ірина Демченко поділилася досвідом створення інклюзивного освітнього середовища у нашому університеті та висловила своє бачення щодо формування інклюзивної культури в українському суспільстві. Для нашого університету ця тема не є новою, оскільки під керівництвом Ірини Іванівни виконується дисертаційне дослідження на тему «Формування інклюзивної культури у здобувачів вищої освіти спеціальності «Соціальна робота», здобувачі другого (магістерського) рівня вищої освіти вивчають обов’язковий освітній компонент «Інклюзивна педагогіка», а здобувачі третього рівня вищої освіти можуть обрати вибірковий курс «Безбар’єрне середовище та соціальна інклюзія». 

   

  

Учасники зустрічі зазначили, що одним із ключових парадигмальних питань, яке привертає увагу науковців і практиків, є проблема інтеграції та включення всіх громадян у різні сфери суспільного буття. Крім того, у фокусі уваги цього процесу також перебувають учасники бойових дій, демобілізовані військові, внутрішньо переміщені особи та ті, хто постраждав внаслідок воєнних конфліктів, адже їхні потреби акумулюються в соціальній підтримці, реабілітації, повноправної участі у суспільному житті та праці. Тому в післявоєнному відновленому суспільстві соціальна інклюзія сприятиме стабільному та гармонійному розвитку України.

Промовці акцентували увагу на ідентифікації потенційних шляхів удосконалення нормативно-правових, фінансово-економічних, матеріально-технічних, практико-методичних, соціально-психологічних, культуротворчих механізмів розвитку соціальної інклюзії в середовищі вищої школи.

На завершення зустрічі було запропоновано об’єднати зусилля для актуалізації цілісного підходу до наукового дослідження «Соціальна інклюзія у вищій освіті». Науково-педагогічні працівники кафедри соціальної роботи та реабілітації долучаються як до наукового процесу, так і до реалізації принципів соціальної інклюзії на практиці. Ми за рівність можливостей для усіх, оскільки погоджуємося із словами Т. Рузвельта «Роби, що можеш, з тим, що маєш, там, де ти є»!

 

 

 Вікторія Будегай,
аспірантка кафедри соціальної роботи та реабілітації