Природокористування і якість життя - поради лікаря: як час прийому їжі впливає на ризик серцево-судинних захворювань - результати дослідження
Окрім калорійності, поживної цінності їжі, важливий й розклад вживання страв та напоїв. Пізніші перший і останній прийоми їжі пов’язані з підвищеним ризиком серцево-судинних захворювань, особливо у жінок. Про це свідчать результати великого проспективного дослідження.
У дослідженні взяли участь 103 389 осіб, середній вік яких на початку спостереження становив 42,6 року. Серед них — 79% жінок, які брали участь у когортному дослідженні NutriNet-Santé, проведеному у Франції для кращого розуміння зв’язку між харчуванням і здоров’ям.
Учасники дослідження мали заповнити анкети із відповідями на декілька груп запитань. Окрім даних про соціально-демографічні показники, спосіб життя та фізичну активність вони надавали інформацію про те, в які години протягом доби споживали їжу та напої. Також повідомляли про власний стан здоров’я та наявність захворювань.
Дослідники оцінили зв’язок між часом першого прийому їжі за день (до 8 ранку, 8-9 ранку, після 9 ранку) і останнім прийомом їжі (до 8 вечора, 8-9 вечора, після 9 вечора), кількістю прийомів їжі, тривалістю нічного голодування (12 годин або менше, 12-13 годин, понад 13 годин) і ризиком серцево-судинних захворювань. При цьому вони враховували велику кількість потенційних факторів, серед яких вік, стать, освіта, дохід, куріння та рівень фізичної активності.
ЗВ'ЯЗОК МІЖ ЧАСОМ ЇДИ ТА РИЗИКАМИ
За час спостереження (7,2 року) було зареєстровано 2036 випадків серцево-судинних захворювань, 988 випадків судинно-мозкових захворювань (інсульт, транзиторна ішемічна атака) та 1071 випадок ішемічної хвороби серця (інфаркт міокарда, стенокардія, гострий коронарний синдром, проведення ангіопластики).
Кожна додаткова година затримки першого прийому їжі за день була пов’язана з вищим ризиком загальних серцево-судинних захворювань (коефіцієнт ризику [HR], 1,06; 95% ДІ, 1,01-1,12; P = ,02). Причому цей зв’язок у жінок спостерігався сильніший, ніж у чоловіків.
Кожна додаткова година затримки останнього прийому їжі була пов'язана з підвищеним ризиком судинно-мозкових захворювань. Останній прийом їжі після 21:00 асоціювався з на 28% вищим ризиком, ніж прийом їжі до 20:00 (HR, 1,28; 95% ДІ, 1,05-1,55; P < 0,01).
Науковці не виявили зв’язку між кількістю прийомів їжі та серцево-судинними або судинно-мозковими захворюваннями, а також зв’язку між часом чи кількістю прийомів їжі та ризиком ішемічної хвороби серця.
Кожна година збільшення нічного голодування асоціювалася зі зниженням ризику судинно-мозкових захворювань на 7% (HR, 0,93; 95% ДІ, 0,87-0,99; P = 0,02), але не впливала на ризик загальних серцево-судинних захворювань або ішемічної хвороби серця.
Автори вважають, що результати дослідження свідчать про потенційну користь для запобігання серцево-судинних захворювань раннього часу прийому їжі, а також поєднання тривалішого нічного періоду голодування з раннім останнім прийомом їжі замість пропуску сніданку.
Дослідження провели науковці з Барселонського інституту глобального здоров’я та Університету Pompeu Fabrа. Його опублікували онлайн 14 грудня 2023 року в Nature Communications.
Варто зауважити, що у дослідженні відсутня інформація про рівень фізичної активності, вживання ліків або алкоголю, що є потенційними порушниками циркадних ритмів, а також час і тривалість сну. Не можна виключити зворотне причинно-наслідкове зміщення, коли людям зі слабким здоров’ям важко вставати з ліжка вранці, а отже снідають вони пізніше. Крім того, учасники когорти NutriNet-Santé, яких у дослідженні була переважна більшість, мають вищий соціально-економічний статус і здоровіші моделі поведінки, що, ймовірно, обмежує екстраполяцію результатів.
Олег Швець, к.м.н., професор,
завідувач кафедри (в.о.) громадського здоров'я та нутриціології
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії
