Цей день в історії. Героїчний острів Зміїний

  3 лютого 2024 року ми відзначатимемо п’ятнадцяту річницю від того дня, коли Міжнародний суд в Гаазі виніс вердикт (сотий у своїй загальний практиці) щодо статусу нашого славетного Зміїного та шельфу в Північно-Західному Чорномор’ї. Питання морської делімітації між Україною та Румунією залишалося невирішеним ще із 1997-го року, коли був підписаний базовий політичний договір між державами.

 У вересні 2004 року на розгляд Міжнародного суду було поставлено питання про визначення встановлених меж континентального шельфу і виключних економічних зон між двома країнами. На шельфі навколо Зміїного є значні поклади нафти та газу. Україна і Румунія під час обговорення лінії розмежування у Чорному морі розходилися в юридичному визначенні статусу острова. Румунська сторона хотіла визначати його як скелю, без права на шельф і виключну економічну зону, а українська – як острів із таким правом. Найвищий судовий орган ООН визначив лінії розмежування континентального шельфу й виключних економічних зон обох країн у північно-західній частині Чорного моря, які пролягали приблизно посередині між лініями, на які зі свого боку претендували сторони.

 Якими легендами овіяний острів? Про скелю, яка височіє посеред відкритого моря, писали ще Овідій, автор легендарних «Метаморфоз», замальовував Птоломей у свої Сарматських картах, та подавав у докладних описах Понту Аксинського Страбон у «Географії». «Негостинне море» зберігає чимало на те доказів. Тут, у берегів Білого острову, затонув давньогрецький корабль «Патрокол» із амфорами, які, на жаль, так і не вдалося підняти на поверхню.

 За давньогрецькою міфологією, морська богиня Фетіда, що вміла перетворюватися на змій, врятувала свого Ахілла і перенесла його на острів Левкос (о. Левка, так у стародавні часи називався Зміїний), що знаходився в гирлі Icтра (давньогрецька назва Дунаю). Тут «невразливий» продовжував жити серед інших обоготворених героїв та героїнь. Цей острів слугував центром культу Ахіллеса, про що свідчать археологічні знахідки terrae sigillatae (червонолакового посуду з розписом білою фарбою) із надписом «Главк, син Посейдона, присвятив мене Ахіллу, володарю Левкоса», датовані V cт. до н.е. Про його культ на «світлому» острові згадував також давньогрецький лірик Піндар, що уславився урочистими віршами і культовими гімнами на честь переможців Олімпійських та Дельфійських ігор. У записах географа-мандрівника Павсанія також йдеться про Острів Благословення. А у «Природничій історії» Плінія Старшого є згадка про порт ахеїв і острів Ахілла. На його честь зводились храми у Спарті, Еліді та інших пелопоннеських містах Греції.

   З першого дня повномасштабного воєнного вторгнення рф на територію України Зміїний знову став об'єктом активних бойових дій. Саме з його берега крейсер "москва", на пропозицію до гарнізону українських прикордонників здатися, почув у відповідь слова, які в той же день стали яскравим гаслом війни. А потім ще й виявилися пророчими. Весь час за деокупацію острова точився безперестанний бій. 

  30 червня 2022 року стало відомо, що після вдало проведеної воєнної операції українським воїнам вдалося вибити з острова російські війська і повернути контроль над Зміїним.

 Сьогодні ніхто не зможе точно сказати, чи справді невеликий рівнинний кам'яний острів у північно-західній частині Чорного моря був останнім місцем спочинку героя Троянської війни, хороброго Ахіллеса, і чи був взагалі Ахіллес. І поки міф все ще залишається міфом, на наших землях триває нова історична битва, а на острів Зміїний сходять нові герої.

Ірина Вакулик, доцент кафедри філософії та міжнародної комунікації
(Матеріал підготовлено на основі інформації «Воєнно-історичного календаря»,
матеріалів Радіо Свобода. Фото використані з Вікіпедії)