Про можливості використання геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами в землеустрої, просторовому плануванні, природокористуванні

11 лютого 2024 року
факультет землевпорядкування
  Нещодавно на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України зібралися експерти, щоб заглибитись у дослідження потенціалу геоінформаційних систем для управління лісовими ресурсами, а також можливостями її застосування в землеустрої, просторовому плануванні, природокористуванні й інших сферах. Онлайн-захід зібрав понад 70 учасників, а його співорганізаторами виступили «Асоціація фахівців землеустрою України», «Асоціація сертифікованих геодезистів України» та «Укрдержліспроект». Запис круглого столу доступний для перегляду на каналі YouTube за покликанням: https://www.youtube.com/watch?v=aWsh3F1aAvU.

  Майже шоста частина земельного фонду України вкрита лісами. Це підкреслює критичну важливість формування ефективних стратегій їхнього управління, зокрема на геоінформаційній основі. Розроблена і постійно вдосконалювана ВО «Укрдержліспроект» «Геоінформаційна система управління лісовим господарством України» стала предметом дискусій щодо функціональності і практичного її застосування у сфері землеустрою, просторового планування і природокористування. Після вітального слова до учасників заходу, декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков озвучив головні питання, на які необхідно знайти відповіді учасникам круглого столу:

  • Як інженер-землевпорядник може ідентифікувати лісові землі використовуючи геоінформаційну систему управління лісовими ресурсами України?
  • Якою є роль геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами при інвентаризації земель лісогосподарського призначення?
  • Як забезпечується інтероперабельність ГІС управління лісовими ресурсами України із Державним земельним кадастром та іншими кадастровими системами в рамках Національної інфраструктури геопросторових даних?
  • Яким є юридичний статус відомостей геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами?
  • Якими є перспективи подальшого розвитку геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами?

  Першим до обговорення долучився очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який зазначив, що питання виявлення самозаліснених земель нині є актуальним, а проведення інвентаризація лісів і лісових земель має велике значення, тому що лісогосподарські підприємства зможуть на підставі матеріалів інвентаризації земель сформувати і зареєструвати земельні ділянки у Державному земельному кадастрі, права на них у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно і займатися лісовим господарством ефективніше.
  Продовжив його Павло Матвєєв, Голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України», який значив у Харківській області до повномасштабного вторгнення рф в Україну було проінвентаризовано більше 10 тис. га лісових земель. Ці роботи виконувалися за допомогою різних технологій, зокрема з використанням безпілотних літальних апаратів. На жаль, сьогодні є багато проблем пов’язаних з проведенням інвентаризації земель при забороненому доступі в ліси та забрудненні вибухонебезпечними предметами. Доповідач відзначив необхідність врахування матеріалів лісовпорядкування під час внесення інформації про землі лісогосподарського призначення до Державного земельного кадастру для перевірки відсутності «накладок». Привів для прикладу досвід інвентаризації лісових земель, який показує, що найкращий результат можна отримати, якщо комбінувати використання всіх технологічних інструментів і методів.

  Також Павло Миколайович зауважив, що причиною гальмування інвентаризації лісових земель є те, що право користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, які надані у постійне користування державними та комунальними лісогосподарськими підприємствами, підтверджується планово-картографічними матеріалами лісовпорядкування.
  В обговоренні питання взяв участь генеральний директор Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об’єднання Віктор Мельниченко. Віктор Анатолійович ознайомив учасників дискусії з програмним продуктом – «Геоінформаційна система управління лісовими ресурсами України», що розроблена для низки завдань зокрема, проведення національної інвентаризації лісів, ідентифікації самозалісених ділянок, аналізу наслідків російської агресії на лісові ресурси тощо. Звісно, очільник «Укрдержліспроект» продемонстрував роботу цієї геоіноформаційної системи. Її впровадження значно розширює можливості отримання детальної інформації про окремі ділянки лісів. Після виявлення самозалісненої ділянки проводяться виїзди на місцевість із залучення представників органів місцевого самоврядування, інженерів-землевпорядників, розробляється документація із землеустрою та надання в користування лісогосподарським підприємствам. Допоки немає правовстановлюючих документів на земельні ділянки лісогосподарських підприємств, вони використовують за основу матеріали лісовпорядкування. Крім того, геоінформаційна система лісових ресурсів відображає інформацію про природно-заповідний фонд, аналітику самозаліснених територій в розрізі областей, інформацію про самозаліснені ділянки, на які підготовлені клопотання про передачу їх в постійне користування лісогосподарським підприємствам, дашборд наслідків російської агресії (13 тис. кварталів, які забруднені вибухонебезпечними предметами, 728 тис. га лісу були в окупації), шар затопленої Каховської дамби (близько 80 тис. га затоплених земель лісокористувачів), інформація про заміновані землі в розрізі областей і територіальних громад. Також Віктор Анатолійович продемонстрував прототип кадастру лісового кадастру України та аналітичний кейс в розрізі територіальних громадах.

  Геоінформаційна система лісових ресурсів розвивається без державного фінансування, тому доступ до ресурсу для міжрегіональних управлінь лісового і мисливського господарства безкоштовний, а для інших користувачів доступ до ресурсу є платним (становить 1200 грн за місяць).
  Геоінформаційна система лісових ресурсів розроблена на основі програмного продукту Arcgis і містить інформаційні шари щодо ґрунтів, кліматичних зон, в перспективі буде завантажений шар про водні об’єкти. Шар «маска лісів» відображає інформацію про ділянки, які ймовірно вкриті деревною рослинністю незалежно від земельного кадастру, шар «самозаліснені території» відображає всі землі вкриті лісовою рослинністю, що не ввійшли в межі лісових господарств. Лісосмуги теж поки ввійшли до самозаліснених територій. Серверне обладнання для забезпечення роботи геоінформаційної системи розміщене в Німеччині, паралельно сервера стоять у ВО «Укрдержліспроект», які використовуються як проміжна база, резервне копіювання відбувається в один із дата-центрів у Києві.

  Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, в своєму виступі підкреслив, що ліси є одним із найважливіших природних ресурсів в Україні. Система розпорядження землями лісовими землями в Україні, кінцева мета якої недопущення урбанізації, не надто відрізняється складністю від європейських країн. Тому в процесі інтеграції України до ЄС питання збереження і захисту лісів, ідентифікації лісових ділянок буде лише посилюватися, а роль лісового кадастру та взаємодії із земельним кадастром буде зростати. ДП «Ліси України» буде найбільшим в Україні землекористувачем, тому облік лісових земель з метою наповнення земельного кадастру буде актуальною задачею для землевпорядників найближчим часом. Сьогодні є багато нарікань на якість матеріалів лісовпорядкування і це впливає на рівень довіри до бази даних. Тому варто до кожного контуру робити дисклеймер чи пояснення з приводу джерела інформації.
  Спікер зауважив, що поняття самозаліснені ділянки з’явилося відносно недавно в законодавстві, в геоінформаційній системі це заліснені ділянки, які виявлені під час дистанційного зондування землі, і є допоміжними у ідентифікації відповідних масивів та повинні пройти певну юридичну процедуру визнання цієї самозалісненості. Деревні насадження можуть бути на землях будь-якої категорії, будь-якого призначення. Для передачі самозаліснених ділянок ДП «Ліси України» законодавство потребує удосконалення, зокрема це вдосконалення правових титулів самозаліснених ділянок. Сьогодні дуже важливо зосередитися на підготовці змін в законодавстві щодо правового статусу лісового кадастру, відповідних наборів даних, процедуру їх створення, адміністрування всієї геоінформаційної системи, що дозволить мати щорічне фінансування її утримання.
  Насамкінець доповідач відмітив важливість обліку лісів, забруднених вибухобезпечними предметами, оскільки це впливатиме на економіку лісового господарства.

  Активну участь в обговоренні питання використання геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами приймали участь професор кафедри геодезії та картографії НУБіП України Іван Опенько, керівник Закарпатського обласного осередку ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Леонід Шевчук, завідувач кафедри геодезії, землеустрою та геоінформатики Ужгородського національного університету Владислав Пересоляк, заступник голови Київського обласного ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Микола Скорик.

  Загалом обговорення питання функціональності геоінформаційної системи управління лісовими ресурсами в Україні було досить жвавим, оскільки проблеми, які розглядалися на семінарі, наразі є важливими і актуальними. Подія підкреслила зростання ролі геоінформаційних систем як незамінних активів у сфері управління природокористуванням, зокрема лісовими ресурсами. Використовуючи ці технологічні досягнення, зацікавлені сторони можуть ефективно виконувати роботи із землеустрою, займатися просторовим плануванням, охороняти природні екосистеми для майбутніх поколінь.


Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування

 

Набір на навчання (синій)_2015Регіональні навчальні заклади (синій)Захисти дисертацій

Натисніть «Подобається», щоб читати
новини НУБіП України в Facebook