Обговорюємо перспективи професійної атестації землевпорядників та геодезистів
Одним із важливих завдань Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки є реформування підходів до професійної атестації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів. Наразі Держгеокадастр зберігає вирішальний вплив на кваліфікаційні комісії, які надають допуск до професії інженерам-землевпорядникам та інженерам-геодезистам через проведення кваліфікаційного іспиту, а також прийняття рішення про позбавлення кваліфікаційного сертифікату.
У зв’язку з цим на факультеті землевпорядкування Національного університету біоресурсів і природокористування України спільно із «Асоціацією сертифікованих геодезистів України» та ГО «Асоціація фахівців землеустрою України» проведено круглий стіл «Перспективи передачі функцій професійного регулювання від державних органів влади до саморегулівних організацій у галузі землеустрою та топографо-геодезичної діяльності», на якому обговорили низку питань, що стосуються майбутнього професійної атестації землевпорядників та геодезистів. Онлайн захід об’єднав майже 70 учасників, які брали активну участь в обговоренні актуальних питань. Запис доступний на каналі YouTube за покликанням https://youtu.be/Y4RBhZzZisw.
На початку зустрічі, з вітальним словом до учасників заходу звернувся декан факультету землевпорядкування Тарас Євсюков, який зазначив, що згідно з антикорупційною програмою функції професійного регулювання мають бути передані від державних органів влади до саморегулівних організацій у галузі землеустрою та топографо-геодезичної діяльності. Саме тому, надзвичайно цікаво почуту думку як органів влади так і саморегулівних організацій з цього приводу.
Першим участь в обговоренні взяв очільник ВГО «Асоціація фахівців землеустрою України» Анатолій Полтавець, який зазначив, що питання передачі функцій професійного регулювання від Держгеокадастру до саморегулівних організацій в галузі землеустрою та топографо-геодезичної діяльності постало у відповідності до Державної антикорупційної програми на 2023-2025 роки затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2023 року № 220. В п. 2.5.9. Програми вказано на проблему надмірної концентрації повноважень у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. А це спричиняє конфлікт інтересів та масові зловживання.
Очікуваний стратегічний результат передбачено підпунктом 2.5.9.1.1 Програми, а саме: розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту закону, який визначає процедуру делегування Держгеокадастром саморегулівним організаціям у сфері землеустрою та топографо-геодезичної діяльності повноважень щодо професійної атестації інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів та позбавлення їх кваліфікаційного сертифіката у визначених законом випадках, а також здійснення контролю за реалізацією делегованих повноважень. Орієнтовно подача проекту закон до Кабінету Міністрів України - січень 2024 року.
Також передбачено підпунктом 2.5.9.1.2 Програми розроблення та подання Кабінетові Міністрів України проекту постанови, в якому мають бути визначені делегування Держгеокадастром саморегулівним організаціям у сфері землеустрою та топографо-геодезичної діяльності, які мають процедуру внутрішньої сертифікації та правила професійної етики, повноважень щодо професійної атестації інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів та щодо позбавлення їх кваліфікаційного сертифіката у визначених законом випадках, а також здійснення контролю за реалізацією делегованих повноважень. Орієнтовно подача проекту постанови Кабінету Міністрів України - два місяці з дня набрання чинності законом, зазначеним у підпункті 2.5.9.1.1 Постанови.
Разом з тим, доповідач зазначив, що сьогодні така робота вже ведеться і керівництво Держгеокадастру проводить наради з Міністерством аграрної політики та продовольства України та консультації з саморегулівними організаціями з цього приводу. А також висловив подяку керівнику управління сертифікації Ользі Лахматовій, яка готує нормативно-правові акти щодо зазначеного питання, та передав їй слово для виступу в обговоренні.
Доповідачка в своєму виступі відзначила, що наразі розробляється проект закону, який визначатиме процедуру делегування Держгеокадастром саморегулівним організаціям у сфері землеустрою та топографо-геодезичної діяльності повноважень щодо професійної атестації інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів та позбавлення їх кваліфікаційного сертифіката у визначених законом випадках, хоча кінцевого варіанту ще немає. В законопроекті буде передбачено, що сертифікований інженер-землевпорядник обов’язково має бути членом лише однієї саморегулівної організації у сфері землеустрою/геодезії, оскільки проводити професійну атестацію інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів та позбавляти їх кваліфікаційного сертифіката саморегулівні організації можуть лише своїх членів. Контроль за реалізацією делегованих повноважень саморегулівним організаціям здійснюватиме Держгеокадастр. Разом з тим, вона зауважила, що складання інженерами-землевпорядниками кваліфікаційного іспиту та підвищення кваліфікації сертифікованих інженерів-землевпорядників здійснюються на базі факультетів землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах і не відноситься до повноважень Держгеокадастру.
Завідувач кафедри землевпорядного проектування НУБіП України Андрій Мартин, в своєму виступі відмітив, що Державна антикорупційна програма на 2023-2025 роки розроблена на виконання Антикорупційної стратегії в зв’язку надмірною концентрацією повноважень у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі земельних відносин, спричиняє конфлікт інтересів та масові зловживання. Хоча до складу Кваліфікаційної комісії інженерів-землевпорядників включаються по п’ять сертифікованих інженерів-землевпорядників від кожної саморегулівної організації, все ж Держгеокадастр зберігає вирішальний вплив на Кваліфікаційну комісію, які проводять професійну атестацію інженерів-землевпорядників, що має широкий рівень дискреції під час прийняття рішень про видачу та позбавлення кваліфікаційного сертифіката.
Наразі Кваліфікаційні комісії інженерів-землевпорядників, інженерів-геодезистів виконують подвійну роботу: видають сертифікати за результатами складання кваліфікаційного іспиту та виконують дисциплінарну функцію – розглядають питання щодо анулювання кваліфікаційного сертифіката.
Експерт також відзначив, що під час підготовки відповідних положень Державної антикорупційної програми вивчався досвід роботи саморегулівних організацій в інших галузях, де такі організації є потужним інструментом управління професією (аудитори, адвокати і т.д.). Але на відміну від інших галузей у нас існує дві саморегулівні організації у сфері землеустрою та три саморегулівні організацій у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності.
Наступна проблема полягає в тому, що саморегулівні організації будуть зацікавлені в складанні кваліфікаційного іспиту та видачі кваліфікаційного сертифіката інженерам-землевпорядникам, інженерам-геодезистам. В зв’язку з цим виникнуть ризики послаблення контролю за видачою кваліфікаційного сертифіката. Тому необхідно чітко визначити критерії щодо складання кваліфікаційного іспита та видачі кваліфікаційного сертифіката особам і на рівні підзаконних актів детально прописати вимоги до рівня кваліфікації.
Підвищення кваліфікації членів саморегулівної організації має фокусуватися на конкретних актуальних питаннях, структура програми підвищення кваліфікації визначати відповідно до побажань членів саморегулівної організації для підвищення професійного рівня і здійснюватися на факультетах землевпорядного профілю у вищих навчальних закладах. Крім того, діяльність у сфері землеустрою, геодезії, оцінки – це види діяльності із безперервним циклом освіти. Без самовдосконалення і постійного підвищення професійних якостей такі спеціалісти не можуть вважатися компетентними.
На думку експерта найбільш проблемним залишається вирішення питання дисциплінарної відповідальності за неякісно виконані роботи і завдані збитки замовнику, але навряд чи саморегулівні організації будуть за це застосовувати жорстокі покарання. Тому потрібно створити окремий дисциплінарний орган, до якого будуть входити представники декількох саморегулівних організацій, або залишити ці повноваження Кваліфікаційній комісії та визначити у підзаконних актах критерії порушень у діяльності землевпорядників та геодезистів, які є підставами для анулювання сертифіката.
Наприкінці свого виступу спікер розглянув ще одне питання, яке стосувалося запровадження кодексу професійної етики для землевпорядників та геодезистів. Україна як кандидат в члени Європейського Союзу має послідовно наближувати професійні інженерні практики до тих, що застосовуються в європейських країнах. Багато міжнародних організацій розробляють та приймають кодекси професійної етики для спеціалістів із землеустрою. Безумовне слідування кодексу етики гарантує, що дії інженера-землевпорядника будуть прозорими та справедливими, а також враховуватимуть інтереси всіх сторін.
Потому запросили до слова Сергія Біленка, помічника-консультанта народного депутата України, члена Ради асоціації «Земельна спілка України». В своєму виступі він зауважив, що зміни, які пропонуються у професійному регулюванні у галузі землеустрою та топографо-геодезичної діяльності, пов’язані із надмірною концентрацією повноважень у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику в галузі земельних відносин. Експерт відзначив основні функції, які повинні бути передані саморегулівним організаціям: визначення необхідного рівня знань для отримання кваліфікаційного сертифіката; підвищення кваліфікації та навчання членів саморегулівної організації щодо стрімких змін в законодавстві; визначення дисциплінарної відповідальності за неякісно виконані роботи.
Експерт з питань управління земельними ресурсами проєкту USAID «Підтримка аграрного і сільського розвитку», Сергій Кубах підтримав думку співорганізаторів семінару щодо делегування функцій професійного регулювання від державних органів влади до саморегулівних організацій у галузі землеустрою та топографо-геодезичної діяльності. Має бути встановлена система професійного регулювання, яка включатиме: навчання, підвищення кваліфікації, сертифікацію, рецензування, реєстрацію земельних ділянок, стандартизацію та контроль за якістю виконання робіт. Підтримав думку попередніх експертів щодо запровадження кодексів професійної етики інженерів-землевпорядників в Україні. Також важливою частиною системи має бути страхування професійної відповідальності за наслідки професійних помилок, допущених при складання документації із землеустрою або виконанні топографо-геодезичних робіт.
Доповідач зауважив, що наразі рівень підготовки спеціалістів у закладах вищої освіти значно відрізняється. Тому під час проведення навчання і підвищення кваліфікації інженерів-землевпорядників та інженерів-геодезистів має бути здорова конкуренція. Не потрібно встановлювати однакову програму курсу підвищення кваліфікації, а сертифіковані інженери-землевпорядники та інженери-геодезисти повинні обрати заклад вищої освіти, де будуть проводитися навчання щодо змін в законодавстві.
В обговоренні проблеми взяв участь голова правління ГО «Асоціація сертифікованих геодезистів України» Павло Матвєєв. Він переконаний, що сертифіковані інженери-землевпорядники будуть іти не за документом про підвищення кваліфікації, а за актуальною інформацією, за корисним навчанням. А курси підвищення кваліфікації повинні бути джерелом нових знань і отримання відповідей на питання, які виникають у роботі, а не примусом для сертифікованих інженерів-землевпорядників.
Від члена Всеукраїнської громадської організації «Асоціація фахівців землеустрою України» Михайла Багіна надійшла пропозиція зробити обов᾿язковою участь членів організації у таких заходах, які регулярно організовує ГО «Асоціація фахівців землеустрою України». Це і є реальними курсами підвищення кваліфікації.
Загалом обговорення передачі функцій професійного регулювання від державних органів влади до саморегулівних організацій у галузі землеустрою та топографо-геодезичної діяльності було досить жвавим, оскільки питання та проблеми, які розглядалися на семінарі, наразі є важливими і актуальними. Так як, захід проходив в онлайн режимі, то активне обговорення питання відбувалося і у текстовому полі чату семінару.
Людмила Гунько,
доцент кафедри землевпорядного проектування
