Медіа, мова, комунікація у вимірі сучасних викликів

     15 лютого відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація», ініційована кафедрою журналістики та мовної комунікації гуманітарно-педагогічного факультету Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Ідею проведення такого заходу підхопили колеги, її співорганізаторами стали університети, які готують майбутніх журналістів: Житомирський державний університет імені Івана Франка, Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Волинський національний університет імені Лесі Українки, Кам’янець-Подільський національний університет ім. Івана Огієнка, а також інші українські виші. До заходу приєдналися і наші закордонні партнери з університетів Великої Британії, Польщі, Латвії, Угорщини.

Дату проведення конференції обрали невипадково, відкриваючи конференцію, зазначила декан гуманітарно-педагоігчного факультету Інна Савицька, адже 16 лютого відзначають День військового журналіста та вшановують пам'ять тих бійців інформаційного фронту, які віддали життя на російсько-українській війні, виконуючи свій професійний обов'язок. Дев’ять років тому цього дня неподалік Дебальцевого загинув редактор редакції телебачення телерадіостудії Міністерства оборони України "Бриз", капітан 3 рангу Дмитро Лабуткін.

Учасники конференції (а їх було близько двохсот) репрезентували практично всі регіони України – від Вінниці до Кам’янця-Подільського, від Харкова до Житомира, від Івано-Франківська до Переяслава. Частина науковців і студентів з нашої країни та з-за кордону доєдналися до засідань онлайн.

Мета зустрічі, як її сформулював у вступній промові ректор Станіслав Ніколаєнко, – обговорити тенденції розвитку сучасних медіа, роль журналістів у формуванні світогляду людей у нинішній непростий період та з’ясувати головні проблеми підготовки студентів, котрі цю спеціальність обрали.

З вітальним словом до учасників звернулися голова Національної Спілки журналістів, заслужений журналіст України Сергій Томіленко та директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, доктор філологічних наук, професор Володимир Різун, які наголосили на важливості й актуальності конференції та побажали учасникам успіхів та плідної роботи.

Проблематика доповідей, виголошених як на пленарному, так і на секційних засіданнях, дуже широка, всі вони поєднані великою темою, сформульованою організаторами як «Еволюційні конотації сучасних соціокультурних трансформацій: українська модель, світовий досвід». Зокрема, у виступах науковців ішлося про соціокультурні аспекти підготовки майбутніх журналістів, про те, яких рис набув концепт «жінка» у воєнному дискурсі ЗМІ, про сучасні бренд-комунікації провідних європейських університетів і те, як їх можна використати у вітчизняному контексті.

Глибиною погляду і несподіваністю висновків запамʼятався присутнім виступ професора кафедри журналістики та мовної комунікації Національного університету біоресурсів і природокористування України, кандидата юридичних наук, професора Івана Чижа. Його доповідь була присвячена конотації символів і значень в епоху глобального протиборства. «Інформаційний комунізм» чи «непритомність духовності»? – саме в такий спосіб формулює суть проблеми науковець. Невелика цитата з виступу: «Система міжнародного права базується на пріоритеті прав і свобод людини, включно з інформаційними, як найважливішими в демократичному світі в епоху розвинутих комунікативних технологій. Тобто, пріоритетність ця і справді декларується базовими міжнародно-правовими постулатами. Одначе, і це цілком очевидно нині, що система, створена з такими важкими потугами упродовж багатьох десятиліть колективною волею народів, навчених гіркими помилками і трагедіями, з-поміж котрих - дві найкровопролитніші світові війни, останнім часом постала перед загрозою перетворитися в декларативний атрибут, ширму, за котрою правильні постулати приховують, за висловом уругвайського письменника Едуардо Галькано, «демократуру», потворний покруч демократії і диктатури».

Під час пленарного засідання в залі звучали різні мови: українська, англійська, польська. Так, зокрема, було в доповіді, магістра, редактора, кандидата докторської програми кафедри україністики Варшавського університету Філіпа Мєжви. Він поділився власними висновками щодо мовних політик національних та етнічних меншин у Польщі й Україні. А завідувачка кафедри української мови і культури Ніредьгазького університету (Угорщина), доктор філософії (PhD) Вікторія Штефуца привітала учасників конференції та наголосила на збереженні рідної мови українцями в Угорщині.

Директор Вищого інституту міжнародного розвитку, сільського господарства та економіки (GIIDAE), директор програми Школа сільського господарства, політики та розвитку Редінгського університету у Великій Британії, доктор філософії (PhD) Сара Карді зробила огляд соціокультурних змін через комунікації для розвитку і навела приклади таких змін. Цікаво, що доповідачка народилася в туманному Альбіоні, але має українське коріння, тож діяльність колег з нашої держави їй дуже близька. Важливо, що колеги з партнерського університету постійно підтримують нас і демонструють готовність до співпраці.

«Бренд-комунікації провідних європейських університетів: прогресивні ідеї для вітчизняного контексту» – такою була тема доповіді головного наукового співробітника відділу дослідницької діяльності університетів Інституту вищої освіти НАПН України, професора кафедри соціальних комунікацій, документознавства та інформаційної діяльності Університету Григорія Сковороди в Переяславі, доктора педагогічних наук, професора Олександри Бородієнко.

Не менш цікаві результати власних наукових досліджень повідомив присутнім професор кафедри міжнародної журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка, доктор філологічних наук, професор Олег Семенюк – він розповів про соціокультурний аспект підготовки майбутніх журналістів.

Завідувачка кафедри журналістики Камʼянець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка, доктор філологічних наук, професор Людмила Марчук прискіпливо і уважно аналізувала суть концепту «жінка» у воєнному дискурсі ЗМІ останніх років.

Ця проблематика певним чином перегукується з іншим науковим дослідженням – «Соціальні ролі та стереотипи фемінності в українських медіа», про яке розповіла учасникам його авторка, доцент кафедри журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, кандидат філологічних наук Тетяна Цепкало.

І ще одна важлива тема була порушені піж час роботи міжнародної науково-практичної конференції «Сучасні соціокультурні трансформації: медіа, мова, комунікація»: присутні обговорили і схвально поставилися до ідеї – створити міжуніверситетську академічну спільноту «Журналісти-освітяни». Вочевидь, період для реалізації цієї ідеї вже назрів, адже таке коло може об’єднати в собі як педагогів, котрі готують майбутніх фахових журналістів у вищих навчальних закладах, так і професіоналів медіагалузі, які мають чим поділитися за студентством на практиці. Ідею підтримав і директор Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Різун, підкресливши, що цей напрям актуальний, він не перегукується з іншими наявними журналістськими спільнотами.

Наприкінці пленарного засідання відбулося урочисте нагородження переможців 1 етапу Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика та  Міжнародного мовно-літературного конкурсу учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка.

Приємним подарунком учасникам конференції стало чудове музичне вітання від кафедри культурології НУБіП України під керівництвом завідувачки кафедри, професора Ірини Майданюк. Музичні номери, які прозвучали у виконанні заслужених артистів України Віктора Кавуна, Владислави Чайки, , високопрофесійних солістів  Ірини Литвиненко і Тетяни Симоненко, нікого не залишили байдужим. 

Після пленарного засідання конференція продовжила роботу в секціях, розглядаючи еволюційні конотації сучасних соціокультурних трансформацій, соціокультурну інтеграційно-дезінтеграційну динаміку сучасних медіа, соціокультурні трансформації у вимірі утрадиційненої та нової лінгвістичної парадигми і в освітологійному контексті, соціокультурні трансформації і модерні особистісні, національні, європейські та загальноцивілізаційні комунікативні коди. Зокрема жваву дискусію викликала доповідь "Сучасні медіастудії: між алгоритмом та творчістю, або Що болить українській комунікативістиці" Юрія Фінклера, доктора філологічних наук, професора циклової комісії журналістики Галицького фаховог коледжу імені В’ячеслава Чорновола (м. Тернопіль).

Не менш цікавими була й доповідь «Казковий край»: Алтай у літературному репортажі В. Гжицького» Ольги Бикової, кандидата наук із соціальних комунікацій, доцента кафедри міжнародної журналістики Київського столичного університету імені Бориса Грінченка.

Приємно відзначити, що з-поміж виголошених на секційному засіданні аспірантських, студентських і навіть учнівських доповідей були ті, що вирізнялись нетривіальним підходом. Зокрема дослідження Андрія Сорокіна (аспірант ОНП «Історія України, НУБіП України), Олега Гончара (аспірант кафедри управління та освітніх технологій гуманітарно-педагогічного факультету, НУБіП України) Софії Мельниченко, Андрія Луценка, Олександри Супрун (усі троє ‒ Ірпінський фаховий коледж НУБІП, Київська область), Валерії Зубкової (Путрівський академічний ліцей, Київська область), Ольги Ткач та Вадима Мацібури (здобувачі вищої освіти спеціальності «Журналістика», НУБіП України).

Важливі проблеми постали перед журналістикою в наш час не лише в нашій державі, а й у всьому світі. Тож роботи на медійному полі вистачить для всіх: і для педагогів, і для практиків у царині медіа. І для журналістів майбутніх ‒ передовсім.

Ніна Жежера, доцент кафедри журналістики та мовної комунікації НУБіП України (текст),
Геннадій Кушанов (фото),
Олександра Мордавченко, студентка спеціальності «Журналістика» НУБіП України (фото)