Екскурсія студентів I курсу факультету захисту рослин, біотехнологій та екології до національного музею Тараса Шевченка
«З новим роком – з новою весною підіймаємо наш прапор, з нашим гаслом – ім’ям Великого Кобзаря», — ці слова Михайла Грушевського, написані майже 100 років тому (в 1925 році) неймовірно актуальні в наш час. Творчість Шевченка не закінчила своєї еволюції з його смертю. Його слово, незмінне в своїй буквальній формі, невпинно еволюціонує в своїм змісті, він приймається і розуміється українським народом в усі часи.
Напередодні 210-ї річниці з Дня народження Тараса Шевченка студенти I курсу 1 та 3 груп факультету захисту рослин, біотехнологій та екології, спеціальність 202 «Захист і карантин рослин» відвідали національний музей Тараса Григоровича Шевченка, заснований в нашому місті в 1949 році. Розташований музей в прекрасній будівлі-палаці, що належав відомим меценатам та колекціонерам творів мистецтва — родині Терещенків. Це незабутнє місце, де можна дізнатись про життя і творчість найвизначнішого поета та художника України.
Студенти з інтересом прослухали змістовну екскурсію по музею, побачили та дізнались багато нового про життя і творчість нашого великого Кобзаря. Наприклад про те, що першу збірку, яку Шевченко якраз так і назвав — «Кобзар», розкупили за два тижні, хоча було зовсім не мало примірників для того часу — 1000. Твори Шевченко перекладені більш ніж на 160 (!) мов народів світу, а пам’ятників поетові в світі більше ніж будь-якій видатній особистості.
Студенти побачили і перші акварелі Шевченка (за одну з яких «Циганка-ворожка» він отримав срібну медаль академії), і картини, які він малював виключно однією фарбою (сепією), і чудові Шевченкові гравюри, і найвідоміші картини митця.
Багато почули студенти і про важку долю Тараса Григоровича, він прожив всього 47 років, 24 з яких був кріпаком, 10 – провів у засланні. Іван Франко в 1914 році, з нагоди 100-річчя з народження Шевченка писав: «Доля не щадила йому страждань, але не стримала його радості, що була здоровим джерелом життя»...«Найкращий, найцінніший дар доля дала йому аж по смерті — невмирущу славу і вічно нову насолоду, яку дають його твори мільйонам людських сердець».
Шевченківський «Заповіт», написаний ним на переяслівських руїнах – де накладалися двісті літ перед тим царські кайдани на Україну, звучить сьогодні одверто і самопевно:
«Поховайте та вставайте,
Кайдани порвіте
І вражою злою кров’ю
Волю окропіте!»
На жаль, і сьогодні багато є української землі, де ще не залунав гордливий спів українського народу. Але віримо, що ми зможемо сповнити другу половину «Заповіту» — об’єднатися «в сім’ї вільній, новій» і перетворити нашу країну на мирну, процвітаючу, могутню державу, про яку мріяв Тарас.
В музеї студенти мали ще можливість відвідати дві цікаві виставки: виставку робіт, присвячених подіям 2014 року на Майдані і виставку робіт сучасного українського художника Філіппа Чорноброва. Вражаючі роботи «Зима, що нас змінила», «Стіна 2014», «Хрещатик 2014» привернули до себе увагу наших студентів. Образ Шевченка став одним із символів Майдану: протестувальники і на щитах несли портрет Кобзаря. Після Революції Гідності образ Тараса Шевченка в інформаційному спротиві став значно сильнішим. Він відображав і військову міць, і незламність українців.
Експозиція виставки робіт Філіппа Чорноброва «Обігнати свою тінь» відображає життєве кредо сучасного художника, що так перегукується з творчістю Т.Г.Шевченка: «Стояти на землі, прагнучи до зірок, до волі, до майбутнього». Це означає — зробити надзусилля над собою, перевершити самого себе, втілити у реальність свою найкращу версію. Картини «Майдан – сила України», «Енергетичний центр. Київ. Поділ», «Київ. Минуле. Сучасне, Майбутнє» спонукають глядачів жити на повну силу, витіснити всі сумніви і розчарування і впевнено дивитись вперед аж до повного здійснення завдання Великого Кобзаря – «збудування нової вільної сім’ї» на всій Україні.
Куратор 1 курсу 1 та 2 груп ФЗРБтаЕ
(Захист та карантин рослин),
доцент кафедри ентомології, інтегрованого
захисту та карантину рослин Ольга Дмитрієва
