Природокористування і якість життя - поради лікаря: гірчиця є міцною підтримкою для здоров’я

   Гірчиця — популярна приправа, виготовлена з насіння однойменної рослини. Сучасна наука має підтвердження її користі для здоров’я, починаючи від зниження рівня цукру в крові до посиленого захисту від інфекцій і хвороб.

   Батьківщиною гірчиці є середземноморський регіон. І насіння, і листя цієї рослини їстівні. Окрім кулінарії, гірчицю використовували як лікувальний засіб у традиційній медицині ще з давньогрецької та римської цивілізацій.

   Гірчичний соус відомий, починаючи з ІІІ-ІV століття. Для його приготування подрібнене насіння змішували з оцтом, а пізніше з олією і медом. З XIV ст. Франція перебрала на себе лідерство у виробництві гірчиці, коли з’явилася знаменита діжонська гірчиця.

   Найпоширеніший сьогодні жовто-коричневий гірчичний соус з’явився лише на початку ХХ ст. у США. Рівень гостроти та міцності гірчиці залежить від типу насіння та рідини, з якою готують соус.

ДЖЕРЕЛО ВІТАМІНІВ ТА МІНЕРАЛІВ

   Існують декілька десятків сортів рослини гірчиці, усі вони багаті поживними речовинами. Листя містить значну кількість кальцію, міді та вітамінів С, А та К, а насіння є чудовим джерелом клітковини, селену, магнію і марганця. Листя гірчиці можна їсти сирим або вареним, готуючи як шпинат та додаючи до салатів, супів і рагу. Воно надає стравам більш гострий, схожий на редис, смак.

   Насіння гірчиці замочують в теплому молоці, збивають в заправку для салату, подрібнюють та посипають теплі страви або замочують для приготування гірчичної пасти. Гірчична паста, мабуть, найпопулярніший спосіб споживання гірчиці. Ця низькокалорійна приправа — простий варіант додати до їжі трохи заліза, кальцію, селену та фосфору.

МІСТИТЬ АНТИОКСИДАНТИ

   Гірчиця містить антиоксиданти та інші корисні рослинні сполуки, які, як вважають, допомагають захистити організм від пошкоджень і хвороб. Наприклад, це гарне джерело глюкозинолатів, групи сірковмісних сполук, що містяться у всіх хрестоцвітих овочах, включаючи броколі, білокачанну капусту, брюссельську капусту та гірчицю. Глюкозинолати активуються, коли листя або насіння рослини пошкоджуються — через жування або розрізання. Вважається, що вони стимулюють захист організму від захворювань.

   Насіння та листя гірчиці особливо багаті такими речовинами:

   Ізотіоціанати. Ці сполуки є похідними глюкозинолатів, допомагають запобігти росту або поширенню ракових клітин.

   Синігрин. Надає гірчиці гострий смак та специфічний запах. Як вважається, має протизапальні, антибактеріальні, протигрибкові, протипухлинні та ранозагоювальні властивості.

   Каротиноїди, ізорамнетин і кемпферол. Результати досліджень пов’язують ці флавоноїдні антиоксиданти із захистом від діабету 2 типу, захворювань серця та, можливо, навіть деяких видів раку.

СПРИЯЄ ЗАХИСТУ ВІД ПЕВНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

   Протягом століть гірчицю використовували як традиційний засіб проти різних недуг. Нещодавно з’явилися наукові докази, які підтверджують певні корисні ефекти для здоров’я:

   Знижує рівень цукру в крові. В одному невеликому дослідженні було продемонстровано, що вживання відвару зеленої гірчиці сприяє зниженню рівню цукру в крові у людей з діабетом 2 типу співставне з дією цукрознижуючих ліків.

   Захищає від псоріатичного запалення. Дослідження на тваринах демонструють, що харчування, багате насінням гірчиці, допомагає зменшити запалення та сприяє загоєнню уражень, спричинених псоріазом.

   Зменшує симптоми контактного дерматиту. Згідно з результатами досліджень на тваринах, насіння гірчиці прискорює загоєння та зменшує симптоми контактного дерматиту, стану, при якому після контакту з алергеном на шкірі з’являється висип.

   Забезпечує захист від інфекцій. Антиоксиданти в насінні гірчиці забезпечують певний захист від бактерій і грибків, включаючи E. coli, B. subtilis і S. aureus. Однак частина досліджень не підтверджують таких захисних ефектів.

   Захищає від деяких видів раку. Дослідження in vitro і на тваринах показують, що глюкозинолати в гірчиці допомагають знищити ракові клітини або запобігти їх поширенню. Однак потрібні додаткові дослідження за участі людей.

   Попри перспективні результати, кількість досліджень, що підтверджують ці переваги, залишається невеликою. Крім того, більшість з них проводилися in vitro або на тваринах з використанням екстрактів гірчиці. Тому незрозуміло, чи споживання насіння, листя чи гірчичного соусу матиме подібний ефект. Потрібні додаткові дослідження, перш ніж можна буде зробити переконливі висновки.

БЕЗПЕКА ТА ЙМОВІРНІ ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ

   Вживання насіння, листя або гірчичного соусу зазвичай вважається безпечним для більшості людей. Особливо якщо споживати їх у кількостях, характерних для середньостатистичного раціону. Споживання у великих кількостях, які до прикладу містяться в екстрактах гірчиці, може призвести до болю в животі, діареї та запалення кишечника.

   Також траплявся випадок, коли у жінки розвинувся контактний дерматит після того, як вона наклала на шкіру пластир, що містив насіння гірчиці.

   Сире насіння та листя гірчиці містять значну кількість гойтрогенів. Ці сполуки можуть перешкоджати нормальній роботі щитоподібної залози, гормони якої відповідають за регуляцію метаболізму. Вони навряд чи є проблемою для людей з нормальною функцією щитоподібної залози. Однак тим, у кого вона порушена, рекомендують замочити чи відварити насіння та листя гірчиці перед тим, як їх їсти, або взагалі обмежити їх споживання.

   В інших випадках немає великого ризику від додавання гірчицю до ваших страв. Окрім гірчичного соусу, можна їсти листя та насіння цієї рослини.

Олег Швець, к.м.н., професор,
завідувач кафедри (в.о.) громадського здоров'я та нутриціології
факультету харчових технологій та управління якістю продукції АПК,
президент Асоціації дієтологів України,
лікар-терапевт вищої категорії, лікар-гастроентеролог
вищої категорії, лікар-дієтолог вищої категорії