Викладачі-журналісти підтримали чернігівських колег
Викладачі-журналісти підтримали чернігівських колег
20 квітня 2024, 13:53
Незважаючи на масштабні обстріли Чернігова, наступного дня наші колеги з Національного університету «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка», корпус якого зазнав руйнувань, провели Міжнародну науково-практичну конференцію «Полілог культур: освітній, філологічний, культурологічний аспекти». У цій конференції взяли участь професори та доценти кафедри журналістики та мовної комунікації.
Професор Микола Степаненко у виступі «Лінгвокультурологійний аналіз сучасних паремій» з’ясував особливості постфольклорного дискурсу, його активізацію в період сучасної російсько-української війни, вирізнивши модерні жанри, нові мілітарні й національно-культурні домінанти, які відрефлексовує фольклорна лінгвокреативність, глибоко закорінена у традицію і запроєктована на чутливі виклики часу з його яскравими мовними маркерами, що стосуються різних мовних рівнів. Доповідач закцентував на тому, що семантичним центром воєнних народнопоетичних творів є Україна й українці з їхніми мудрими настановами, застереженнями, іскрометним гумором, органічний складник яких – самокепкування.
Професор Марина Навальна у виступі «Актуалізація образливої лексики на позначення ворогів у мові українських сучасних масмедіа» зробила висновок, що зібраний масмедійний матеріал періоду російсько-української війни (2022-2023 рр.), у мові сучасної української публіцистики широко функціюють різного плану інвективи, що надають негативної оцінки здебільшого очільникові країни-агресора або тих політиків, що підтримують російсько-українську війну, а також громадян, які на боці військового вторгнення.
Професор Світлана Харченко у виступі «Інформаційна безпека в медіа: мовні маркери маніпулятивних стратегій» зосередила увагу на мовних аспектах, бо мова ‒ основний засіб маніпулювання громадською думкою і прихованого впливу на когнітивну й поведінкову діяльність адресата, а новинні тексти пронизані маніпулятивними стратегіями, що особливо загострилося в умовах повномасштабного вторгнення росії в Україні. Світлана Василівна проаналізувала стандартизовані стереотипні синтаксичні одиниць, що їх використовують ютуб-канали, зокрема «Ви не повірите…», «Слухати всім!», «Стало відомо», «Шокуюча правда», «Це підрвало мережу», «Страшна трагедія», «Що насправді…». Мовний вплив на реципієнта осмислено з погляду лінгвопрагматики.
Доцент Ніна Степаненко присвятила доповідь «Модерний воєнний дискурс: жанрове оновлення» аналізові воєнного щоденникового дискурсу Олеся Гончара, у якому задокументовано досвід воєнного життя конкретного часового ряду «реально червень 1943 р., а ретроспективно червень 1941 р. – листопад 1945 р.» на широкому географічному просторі «Україна – Європа – Америка»; розкрила процес мовної самоідентифікації воїна, майстра слова, громадянина О. Гончара, довела, що аналізований діаруш за змістом україно-, євро-, людиноцентричний, оскільки він оперативно й послідовно відрефлексовує ментально-когнітивне реагування на виклики часу, випроби, які судилися етносу, світовій спільноті, а також перспективи суспільного поступу.
Із Національним університетом «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка» у нашого закладу укладена угода про співпрацю. У лютому цього року, відвідавши конференцію кафедри журналістики та мовної комунікації, колеги долучилися до міжуніверситетської спільноти «Освітяни-журналісти», яка була зініційована нашими журналістами.
Каріна Танська,
студентка спеціальності «Журналістика»
