ГІГІЄНА БДЖІЛ

ГІГІЄНА БДЖІЛ

      Невід’ємною складовою технології виробництва продукції бджільництва є дотримання гігієнічних правил при догляді за бджолиними сім’ями та отриманні різних видів продукції.
 

Вплив зовнішніх кліматичних та рельєфних умов на медоносну бджолу

   зовнішня температура - При температурі повітря в межах +26–43 ⁰С тіло бджоли має ту ж температуру і навіть вищу на 1–3 ⁰С. Якщо навколишнє повітря нижче 20 ⁰С тепла, температура тіла бджоли піднімається на 4–5 ⁰ вище від температури повітря.

   При температурі повітря 5–10 ⁰С у бджіл швидко настає звичайне для комах оціпеніння від холоду. Бджоли завмирають протягом 24 – 32 хвилин.

   Всередині гнізда сильної сім’ї, як правило, підтримується температура 34,5 ⁰С з коливаннями від 34 до 35 ⁰С. Якщо температура піднімиться вище 37 ⁰С, весь розплід загине.

   вологості повітря - добове коливання вологості в активний період може бути від 35 % у нічні години до 95 % у денну пору.

   При температурі зовнішнього повітря близько 0 ⁰С відносна вологість коливається в межах 38–70 %.

Оптимальна відносна вологість для розвитку розплоду знаходиться в межах 70–85 %.

  вуглекислого газу і кисню – У літні місяці добове споживання кисню досягає 500 л. Мінімальна інтенсивність газообміну спостерігається в першій половині зимівлі, добове споживання кисню знижується до 20–40 л за добу. Аналогічно змінюється об’єм виділеного вуглекислого газу.

  В період інтенсивної життєдіяльності активну вентиляцію забезпечує діяльність біля льотка бджіл-вентилювальниць. При концентрації вуглекислого газу 0,3 % їх кількість становить 6–7, зі збільшенням концентрації його до 8 % кількість бджіл, що вентилюють гніздо, зростає до 150 особин. У сприятливий активний період концентрація диоксиду вуглецю в центральній зоні гнізда в середньому становить 0,25 %, а кисню – 19,9 % тому посилене вентилювання гнізда буде тривати до того часу, поки не встановиться оптимальний для бджіл газовий склад. Концентрація вуглекислого газу зимуючої сім’ї досягає до 4 %.

   Освітлення - найбільше значення для бджіл мають його інтенсивність, тривалість та спектральний склад. Вони залежать від періоду доби і пори року, географічного розташування і рельєфу місцевості та стану атмосфери.

   Бджоли сприймають світлові хвилі в діапазоні від 300 до 650 нм (від ультрафіолетового до оранжевого). Червоне світло для бджіл не видиме.

  Виліт бджіл вранці розпочинається при мінімальній освітленості 0,1 лк. Якщо медонос знаходиться на мвідстані 25-50 метрів. При віддаленості масиву 1000 м бджоли вилітали за освітленості 3 лк, а 3875 м – не менше 5 лк.

   Вітер та опади - швидкість вітру до 5–8 м/с знижує льотну активність до 40–45 %, а при швидкості 12–15 м/с лише 11–18 % бджіл будуть вилітати з вулика і значна частина їх буде втрачатись при польоті.

   Процес осіменіння матки з трутнем може відбуватись при швидкості вітру не більше 5 м/с. Трутні вилітають з гнізда при швидкості вітру не більше 7 м/с.

  Опади проявляють свою дію на бджолині сім’ї прямо та опосередковано. Випадання дощу та граду припиняє льотну діяльність бджіл. Бджоли відчувають настання опадів, особливо грози, і тому завчасно повертаються у вулики. Опосередкований вплив опадів на бджолині сім’ї виявляється через стан медоносів.

   Геомагнітних і електричних полів - До природних відносять гравітаційне поле Землі, магнітне поле Землі, постійне та змінне поле атмосфери, природну радіацію (радіоактивність) Землі, світлове випромінювання Сонця.

   Випромінювання і поля штучного походження – це електромагнітні поля (випромінювання) передавачів (радіостанції, телебачення, зв’язок, радіолокаційні станції); електричні поля високовольтних ліній електропередач; низькочастотні електричні поля, які створюють генератори; акустичні поля (звукові випромінювання); ультразвукові випромінювання.

   Рельєф місцевості та навколишня рослинність - Рельєф місцевості виявляє на бджолину сім’ю опосередкований вплив. При розміщенні пасіки на рівнинній місцевості основну негативну дію на бджіл чинять вітри та сонце.

   Вулики доцільно розміщувати під кронами дерев, особливо в південних степових районах.

вимоги до території та виробничих приміщень пасіки

   Вибір ділянки для розміщення пасіки - Вибираючи місце для пасіки, перш за все, встановлюють, чи є поблизу джерела нектару і пилку, враховуючи, що більшу частину кормів бджоли збирають в радіусі близько 800 м, але можуть відвідувати медоноси і на відстані від 1,5 до 3 км, залежно від рельєфу місцевості та певною мірою пануючих вітрів. Зона продуктивного льоту бджіл становить 2 км або 1256 га.

   На стаціонарному точку пасіку рекомендується розміщувати на південному, південно-східному чи південно-західному схилі до 5⁰.

   Місце під пасіку слід вибирати на відстані 3 – 4 км від великих пасік.

   Відстань до тваринницьких ферм повинна бути не меншою 300 – 400 м.

  Не слід розміщувати пасіку поблизу складів пестицидів, підприємств, що переробляють цукрову сировину, кондитерських фабрик, біля споруд громадського характеру: дитячих садків, майданчиків для ігор і т.д.       Негативно впливають на бджіл надмірний шум, вібрація ґрунту (біля залізничних доріг, автомагістралей тощо). Сім’ї розміщують на відстані не менше 50 м від них. Не допускається розміщення пасік поблизу високовольтних ліній електропередач, теле- та радіопередавачів. При цьому бджоли стають агресивними, знижується їх продуктивність, часто гинуть матки і навіть цілі бджолині сім’ї.

   Розміщення вуликів на точку. Фарбування вуликів - Спосіб розміщення вуликів на пасіці залежить від площі і рельєфу місцевості.

Перед заселенням вуликів їх необхідно пофарбувати у білий, жовтий, зелений і синій різних відтінків кольори. Фарбування вуликів не тільки подовжує строк їх використання, але й запобігає блуканню бджіл.

   Вимоги до зимівників - Вимоги до зимівників визначаються особливостями біології бджіл і господарсько-економічними умовами. Добрий зимівник повинен:

1) захищати бджіл від холоду та різких коливань температури;

2) створювати за допомогою вентиляційної системи мікроклімат у приміщенні в межах від 0 до +4 ⁰С і вологість повітря 75 – 85 %.

3) забезпечувати для бджіл глибокий зимовий спокій, щоб сім’ю не турбували шуми, світло, шкідники, оскільки при цьому бджоли споживають більшу кількість кормів;

4) давати змогу високопродуктивно завантажувати і розвантажувати вулики за допомогою механізмів;

5) забезпечувати застосування недорогих матеріалів для тривалого і надійного використання.

Зимівники повинні бути віддалені від будівель, зерносховищ, біля них не можна складати скирти соломи,копиці сіна тощо, щоб миші не проникали до бджіл.

   Вимоги до виробничих приміщень – повинні бути обладнанні , припливно-витяжною вентиляцією, бути недоступним для гризунів та молі.