Студенти-землевпорядники розширюють свої знання про Всесвіт та геодезію в Головній астрономічній обсерваторії

    Студенти та співробітники факультету землевпорядкування НУБіП України 16 квітня 2024р. потрапили на захоплюючу екскурсію до Головної Астрономічної Обсерваторії НАН України (ГАО НАН) , що знаходиться неподалік нашого НУБіП у мальовничому куточку Києва — Феофанії.
   Екскурсію провів співробітник ГАО Михайло Васильович Лашко, який професійно займається популяризацією астрономічних знань, має наукові публікації з історії астрономії, астрономічної освіти, та має глибоку ерудицію в питаннях дослідження всесвіту українськими та світовими вченими. Важливою рисою астрономічних знань є те, що вони формують картину світу кожної людини, дають відповіді на питання будови Всесвіту, його розвитку, як і майбутнього нашого світила — Сонця, яке для нас є джерелом не лише світла й тепла, а і однією з ключових умов існування всього живого на Землі.

   Під час екскурсії її учасники ознайомилися із структурою установи, її історією, сучасними дослідженнями, тісним зв’язком між геодезичними та астрономічними знаннями.
   На початку екскурсії Михайло Васильович в деталях розповів про Сонячний телескоп обсерваторії, який і сьогодні входить в список кращих інструментів свого типу в Європі, на якому і зараз проводять дослідження співробітники відділу фізики Сонця.

   Захоплення учасників екскурсії викликав музей ГАО, де Михайло Васильович розповів про заснування ГАО 80 років тому, історію й сучасність обсерваторії, комплекс її інструментів, службу точного часу, міжнародну співпрацю, про відкриття небесних тіл співробітниками ГАО.
Розповідь включала в себе демонстрацію справжнього залізистого метеориту та макету комети Чурюмова-Герасименко, відкритої у другій половині 20 століття українськими дослідниками, яка стала першою в світі кометою, на яку вже у 21 столітті здійснив посадку для вивчення космічний апарат.

   Також привернула увагу карта Місяця із вказаними на ній місцями висадки астронавтів та апаратів, а відповідні сучасні дослідження та знімки поверхні Місяця наводять беззаперечні факти спростування конспірологічних теорій.

   Родзинкою екскурсії стало спостереження плям на Сонці у проекції в телескоп-рефрактор АВР-2 з діаметром об’єктива 200мм, адже без спеціальних фільтрів дивитися безпосередньо на наше світило у телескоп чи навіть бінокль небезпечно у зв’язку із ризиком втрати зору. Михайло Васильович розповів про еволюцію зір та сучасний стан знань про Сонце, які дозволяють передбачити його поведінку нині та в майбутньому.
Поблизу будівлі, в якому знаходиться цей інструмент, знаходяться і геодезичні пункти, як могли пересвідчитись учасники екскурсії.

   До складу ГАО НАН входить і лабораторія методологічного та інформаційного забезпечення астрономічної освіти і науки, завідувач якої Іван Павлович Крячко є відомими в нашій країні та за її межами популяризатором астрономічної освіти, автором низки просвітницьких публікацій для шкіл та широкого кола читачів, автором youtube каналу “Все про всесвіт”.
До речі, астрономічний календар на 2024 рік та за попередні роки можна безкоштовно скачати на сайті обсерваторії:
https://mao.kiev.ua/index.php/ua/vydannia/kalendaritem 

   Доцент кафедри геодезії та картографії В’ячеслав Богданець, який вже не перший рік організовує такий захід для студентів та НПП, доповнив розповідь Михайла Васильовича про всеукраїнську мережу станцій GNSS, яка координується ГАО НАН, розповів про Київський меридіан, який проходить і через територію навчального корпусу № 6 НУБіП, та про зв’язок роботи обсерваторії із дослідженнями з геодинаміки, гравіметрії, спостереженнями за рухом штучних супутників Землі та коректуванням їх руху завдяки наявності відповідних приладів у ГАО.
  Цікаво було довідатися про наукову роботу, яку проводить ГАО не лише у сфері астрономічних, а й GNSS та гравіметричних досліджень, що безпосередньо пов’язано із циклом геодезичних дисциплін, які вивчають студенти за спеціальністю “Геодезія та землеустрій”.
    Учасники екскурсії отримали незабутні враження про будову Всесвіту та знання про астрономію.
 

В’ячеслав Богданець, доцент кафедри геодезії та картографії
Інна Чеботарьова, ст. лаборант кафедри геодезії та картографії